21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
23 листопада 2009 р. Справа 14/111-09
Господарський суд Вінницької області у складі: судді Залімського І.Г. при секретарі судового засідання Кучер Р.П., розглянув матеріали справи
за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг", юридична адреса: пр. Перемоги, 67, м. Київ, 03062, поштова адреса: вул. Сурікова, 3, м. Київ, 03035
до : Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 23231 (поштова адреса: АДРЕСА_1)
про стягнення 121843,49 грн.
За участю представників сторін:
позивача : Лазоренко І.В., представник за дорученням
відповідача : ОСОБА_3, представник за дорученням
Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" подано позов про стягнення 121843,49 грн. з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.
Розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з виникненням необхідності надання сторонами додаткових доказів необхідних для розгляду справи по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Зокрема, ухвалою суду від 26.10.2009 р. розгляд даної справи був призначений на 23.11.2009 р.
26.10.2009 р. позивачем була подана заява про збільшення позовних вимог відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача 249 333,17 грн., з яких 210 489,84 грн. сума основного боргу, 25 030,85 грн. пені, 3 081,03 грн. 3% річних, 6 231,45 грн. інфляційних втрат та 4 500 грн. витрат по Виконавчому напису. Дані уточнення прийняті судом до розгляду.
В судовому засіданні 23.11.2009 р. представник позивача подав уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить стягнути з відповідача 248 920,87 грн. з врахуванням боргу по лізингових платежам за грудень 2009 р., з яких 215 185,58 грн. сума основного боргу, 19 060,31 грн., 3 081,03 грн. 3% річних, 6 231,45 грн. інфляційних нарахувань та 4 500 грн. витрат по Виконавчому напису.
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги позивача, станом на день подання позовної заяви, визнав частково, зазначивши при цьому, що в розрахунках сторін існує певні розбіжності, внаслідок чого відповідач повинен сплатити на користь позивача 103 124,16 грн. основного боргу, 8290,50 грн. пені, 7073,14 грн. інфляційних втрат.
До того ж, відповідач заперечує факт повідомлення його позивачем у листі № 651 ФЛ від 03.02.2009 р. про повернення транспортного засобу у розпорядження лізингодавця, оскільки зі змісту вказаного листа випливає лише попередження відповідача, що у разі не сплати боргу вказаного у листі ТОВ "Євро Лізинг" має право повернути транспортний засіб у своє володіння.
Разом з тим, уповноважений представник відповідача в судовому засіданні уточненні позовні вимоги визнач частково, не заперечуючи, на разі, проти суми основного боргу.
Представниками сторін подано клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч.7 ст. 81-1 ГПК України.
Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку наданим доказам, в судовому засіданні встановлено наступне.
22.01.2008 р. між сторонами було укладено договір фінансового лізингу № 651 (далі Договір), відповідно до якого ТОВ "Євро Лізинг" (Лізингодавець) передає ФОП ОСОБА_1. (Лізингоодержувач), а останній отримує від Лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу у відповідності з замовленням транспортний засіб, який на разі придбаний на підставі наданого Лізингоодержувачем замовлення на транспортний засіб.
Пунктом 5.1 Договору визначено, що за переданий у лізинг транспортний засіб з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю встановлюється в Плані Лізингу, що є додатком до даного договору.
У відповідності до п. 5.3 Договору лізингові платежі включають суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості транспортного засобу, комісію Лізингодавця за наданий у лізинг транспортний засіб та інші витрати Лізингодавця, що безпосередньо пов"язані з виконання укладеного між сторонами договору.
Як вбачається з акту прийому - передачі № 651/001 від 19.02.2008 р. відповідачем було отримано від позивача на виконання умов договору фінансового лізингу № 651 від 22.01.2008 р. транспортний засіб Renault Premium 440.19Т, разом з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, довіреністю на право керування, технічною документацією, в т.р. сервісна книжка та полісом страхування ОСАГО.
Разом з тим, п. 5.5 Договору сторони передбачили, що Лізингоодержувач не має права затримувати лізингові платежі, термін сплати яких настав, навіть з причин пошкодження ТЗ або внаслідок виникнення обставин, які виникли не з вини Лізингоодержувача.
Як встановлено в судовому засіданні, сторони, окрім іншого, погодили фіксовану ціну лізингової оплати за відповідний місяць. Дата лізингового платежу за відповідний період користування транспортним засобом відповідачем у відповідності до плану лізингу визначена 20 числа кожного місяця.
Порядок здійснення щомісячних платежів Лізингоодержувачем визначений Додатком № 3 до Договору (а.с. 95-107).
В свою чергу, як встановлено в ході розгляду даної справи відповідачем взяті на себе зобов'язання щодо сплати лізингових платежів належним чином не виконувались.
Внаслідок та для усунення вказаного позивачем на адресу відповідача був надісланий лист-повідомлення від 13.03.2009 р. № 651 ФЛ з зазначенням факту існування заборгованості зі сплати лізингових платежів та нарахованої з цього приводу пені і вимогою в строк до 22.05.2009 р. їх погашення.
На разі ж, дана вимога була залишена відповідачем без відповіді та без виконання.
В свою чергу, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов'язання щодо здійснення розрахунку з позивачем по щомісячним лізинговим платежам в повному обсязі, внаслідок чого, ТОВ "Євро Лізинг", з врахуванням проведення часткової сплати відповідачем лізингових платежів, що засвідчується довідками ПАТ "Альфа-Банк" № 60184-28.1-95203 від 16.11.2009 р. та АКІБ "УкрСиббанк" № 135-22-74/901 від 16.11.2009 р., заявив до стягнення з останнього 210 489,84 грн. суми основного боргу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч.1 ст. 530, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Враховуючи викладене, суд, дослідивши подані сторонами докази та розрахунки, дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 210 489,84 грн. боргу зі сплати щомісячних лізингових платежів підлягають частковому задоволенню в сумі 204 767,02 грн., яка виникла станом на 21.11.2009 р. В частині ж стягнення 5 722,82 грн. суми основного боргу слід відмовити, як помилково обрахованих.
Крім суми основного боргу позивач заявив до стягнення 25 030,85 грн. пені, 3 081,03 грн. 3% річних, 6 231,45 грн. інфляційних нарахувань та 4 500 грн. витрат по Виконавчому напису.
Відповідно до п. 16.1 Договору при порушенні Лізингоодержувачем зобов"язань по сплаті лізингових платежів, передбачених планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених цим договором, Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочки.
В свою чергу, в супереч викладеному в п. 16.1 Договору положеннями п. 6 ст. 231 ГК України, визначено, що штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.
Частиною 1 ст. 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ст.ст. 546, 547, 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Стаття 611 ЦК України передбачає наслідки порушення зобов'язання, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, суд, вивчивши подані докази та розрахунки, приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 25 030,85 грн. пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 12 175,57 грн., з огляду на положення п. 6 ст. 231 ГК України. В частині ж стягнення 12 855,28 грн. пені слід відмовити, як необгрунтовано нарахованих.
Позовні ж вимоги в частині стягнення 3 081,03 грн. 3% річних, 6 231,45 грн. інфляційних нарахувань є обґрунтованими та підлягають задоволенню в межах заявлених сум.
Окрім викладеного, судом була також розглянута вимога позивача щодо стягнення з відповідача 4 500 грн. витрат по Виконавчому напису.
Відповідно до п. 7.16 Договору Лізингоодержувач зобов'язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати Лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані Лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень договору та інші платежі, які пов"язанні з використанням транспортного засобу і не входять до складу щомісячних лізингових платежів.
Разом з тим, як вбачається з Виконавчого напису від 15.06.2009 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. з метою відшкодування кредитору - ТОВ "Євро Лізинг" внесеної за вчинення виконавчого напису плати, запропоновано стягнути з ФОП ОСОБА_1 3 000 грн.
В свою чергу, позивачем не надано суду доказів та не доведено в судовому засідання уповноваженим представника факту понесення ним витрат на здійснення Виконавчого напису в розмірі 4 500 грн., з огляду на, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 3 000 грн. В частині ж стягнення 1 500 грн. витрат по Виконавчому напису слід відмовити як безпідставно заявлених.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 249 333,17 грн., з яких 210 489,84 грн. сума основного боргу, 25 030,85 грн. пені, 3 081,03 грн. 3% річних, 6 231,45 грн. інфляційних нарахувань, та 4 500 грн. витрат по Виконавчому напису підлягають частковому задоволенню в сумі 229 255,07 грн., з яких 204 767,02 грн. сума основного боргу, 12 175,57 грн. пені, 3 081,03 грн. 3% річних, 6 231,45 грн. інфляційних нарахувань та 3 000 грн. витрат по Виконавчому напису.
В частині ж стягнення 20 078,10 грн., з яких 5 722,82 грн. суми основного боргу, 12 855,28 грн. пені та 1 500 грн. витрат по Виконавчому напису слід відмовити.
Згідно положень ст. 49 ГПК України, судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 23231, (поштова адреса: АДРЕСА_1) ИНН НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 ВАТ "Кредитпромбанк" Вінницька філія, МФО 302623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (юридична адреса: пр. Перемоги, 67, м. Київ, 03062, (поштова адреса: вул. Сурікова, 3, м. Київ, 03035), код ЄДРПОУ 32774741, р/р 26003030836400 АКІБ "УкрСиббанк" МФО 351005) 204 767,02 грн. (двісті чотири тисячі сімсот шістдесят сім грн. 02) основного боргу, 12 175,57 грн. (дванадцять тисяч сто сімдесят п'ять грн. 57 коп.) пені, 3 081,03 грн. (три тисячі вісімдесят одна грн. 03 коп.) 3% річних, 6 231,45 грн. (шість тисяч двісті тридцять одна грн. 45 коп.) інфляційних нарахувань, 2292,55 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто дві грн. 55 коп.) витрат на сплату державного мита; 287,34 грн. (двісті вісімдесят сім грн. 34 коп.) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення надіслати сторонам.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 25 листопада 2009 р.
віддрук. 3 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу - вул. Сурікова, 3, м.Київ, 03035
3 - відповідачу - АДРЕСА_1