10 серпня 2017 року м. Київ К/800/27262/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонської області щодо не нарахування та невиплати їй, як судді, при виході у відставку вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй, як судді Херсонського міського суду Херсонської області у відставці вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що з травня 1996 року вона працювала на посаді судді Дніпровського районного суду м. Херсона, а з серпня 2016 року на посаді судді Херсонського міського суду Херсонської області.
Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 2016 року №1600-VІІІ її було звільнено з посади у відставку відповідно до пункту 9 частини 5 статті 126 Конституції України, а наказом від 3 жовтня 2016 року №03-01/107 звільнено із займаної посади судді Херсонського міського суду Херсонської області у зв'язку з поданням заяви про відставку з виплатою вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
В порушення вимог статті 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VІ на день звільнення їй не була виплачена вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за посадою.
На звернення до Голови Державної судової адміністрації України щодо виплати вихідної допомоги, 9 листопада 2016 року позивачу надано відповідь про те, що правові підстави для нарахування та виплати їй вихідної допомоги відсутні, оскільки частину 1 статті 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 №2453-VI, якою було передбачено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, виключено у зв'язку із прийняттям Закону України від 27 березня 2014 року №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні».
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
Так, судами встановлено, що позивач з травня 1996 року працювала на посаді судді Дніпровського районного суду м. Херсона, а з серпня 2016 року на посаді судді Херсонського міського суду Херсонської області.
Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 2016 року № 1600-VІІІ «Про звільнення суддів» позивач була звільнена у відставку з посади судді Дніпровського районного суду м. Херсона, а наказом від 3 жовтня 2016 року № 03-01/107 відрахована зі штату суду у відставку.
3 листопада 2016 року позивач звернулась до Державної судової адміністрації України із заявою про виплату вихідної допомоги.
Листом від 9 листопада 2016 року Державна судова адміністрація України відмовила у здійсненні розрахунку та виплати вихідної допомоги позивачу з посиланням на втрату чинності статті 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка передбачала виплату суддям при виході у відставку вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
Вважаючи свої права порушеними у зв'язку із невиплатою вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, позивач звернулася до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VI, що діяв на момент звільнення позивача з посади судді не передбачалось, що судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога.
Так, суди виходили з того, що на час звільнення позивача з посади судді та відрахування її зі штату Дніпровського районного суду м. Херсона, набрав чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції від 1 квітня 2014 року, в якому відповідно до Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» виключено статтю 136, яка передбачає виплату судді, який вийшов у відставку, вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити не лише посилання на помилкове застосування норм матеріального права при вирішенні справи та порушення судами норм процесуального права, а і пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що право на одержання вихідної допомоги суддя набуває водночас з набуттям права на відставку, а виключення статті 136 із Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не може скасовувати вже існуюче на той час право судді на одержання вихідної допомоги.
Проте із вказаними доводами ОСОБА_1 погодитись не можна з огляду на те, що на момент звільнення позивача з посади судді положення частини першої статті 136 Закону України «Про судоустрій і статус судців» від 7 липня 2010 року №2453-VI втратили чинність на підставі Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VІІ, а тому не можуть бути застосовані до вказаних правовідносин.
Рішення щодо неконституційності Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» в частині виключення статті 136 із Закону України «Про судоустрій та статус суддів», Конституційним Судом України не приймалося, а тому висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення нормативно-правових актів, які діяли на час прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення позивача, є правильним.
Відповідачем подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року, вивчивши яке, приходжу до висновку про його задоволення.Конец формы
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки особа, яка її подала, не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Поновити строк на касаційне оскарження постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, а додані до касаційної скарги матеріали повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Швець