15 серпня 2017 рокуЛьвів№ 876/7078/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Качмара В.Я.,
суддів - Гінди О.М., Рибачука А.І.,
при секретарі судового засідання - Куціль С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 травня 2017 року у справі за її позовом до Луцької міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ВCТАНОВИВ:
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Луцької міської ради (далі - Міська рада) про скасування постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті (далі - Виконавчий комітет, Адміністративна комісія відповідно) Міської ради від 30.09.2016 №600 (далі - Постанова) та закриття провадження в адміністративній справі за відсутності адміністративної події та складу правопорушення.
Позивач обґрунтовувала свої позовні вимоги тим, що оскаржувана Постанова прийнята відповідачем без з'ясування всіх обставин, що мали значення при розгляді даної справи та притягнення її до адміністративної відповідальності. Зазначає, що підставою для винесення Постанови став лише протокол про адміністративне правопорушення від 02.09.2016 №767-16 (далі - Протокол), який складений з порушення вимог встановлених Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та у в якому містились неправдиві відомості, як про адміністративну подію, так і про позивачку, як порушника, а також не було взято до уваги доводів останньої, про те, що земля та інші відходи фактично перебували на території дачної ділянки, яка не являється місцем загального користування, а тому складання на такій ділянці відходів не може бути об'єктом правопорушення про яке зазначено в Протоколі.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 травня 2017 року у справі №161/13161/16 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржила ОСОБА_1, просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити її позовні вимоги. У поданій апеляційній скарзі покликається на обставини викладені в позовній заяві, яким суд не дав належної правової оцінки. Вказує, що старшим інспектором департаменту муніципальної поліції Міської ради Поліщуком Є.В. (далі - Інспектор) під час складання Протоколу не було надано їй можливості підписати його та дати пояснення по суті вчиненого. Крім того, зазначає, що Протокол складений у її відсутності, а доводи Інспектора стосовно того, що позивач відмовилась його підписувати є надуманими.
Позивач в судове засідання не з'явилась про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином. При цьому ОСОБА_1 подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю з'явитися у судове засідання, так як вона перебуває на лікуванні. На думку апеляційного суду, подане клопотання є необґрунтованим, оскільки про розгляд справи апелянт була повідомлена, завчасно ще 20.07.2017. Крім того, жодних доказів на підтвердження свого клопотання апелянтом суду надано не було, а справу може бути вирішено на основі наявних в ній доказів.
Міська рада в судове засідання не надіслала свого представника, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, а тому, апеляційний суд, вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до досліджених під час судового розгляду справи доказів у Адміністративної комісії під час прийняття Постанови були достатні підстави для притягнення позивачки до адміністративної відповідальності та накладення на неї відповідного стягнення.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02.09.2016 о 16/20 год Інспектором було складено Протокол стосовно ОСОБА_1, у якому зафіксовано, що остання порушила правила благоустрою, а саме: самовільно здійснила складання землі та гною на території загального користування по АДРЕСА_1. Зазначеними діями позивач вчинила порушення ст.152 КУпАП та пп.2.5.5.1.1 «Правил благоустрою м.Луцька» затверджених рішенням Міської ради від 29.07.2009 за №44/2 (далі - Правила; а.с.17).
Вказаному Протоколу передувало звернення жителів вул.Застав'я від 30.08.2016, що було адресоване міському голові. Зі змісту звернення вбачається, що сім'я ОСОБА_1 впродовж тривалого часу створюють антисанітарний стан на під'їзній дорозі до вул.Застав'я та на численні зауваження мешканців вулиці не реагують. За період серпня 2016 року ОСОБА_1 почали навозити глину на проїзду частину дороги. Крім того, біля самої дороги навезена купа гною вивезеного із господарського приміщення, що створює неприємний запах та дискомфорт мешканцям сусідніх будинків (а.с.29).
07.09.2016 Протокол був надісланий Адміністративній комісії. Після чого Інспектором позивача було повідомлено про розгляд справи відносно вчиненого правопорушення призначеного на 13.09.2016, однак який був перенесений на 30.09.2016 про що ОСОБА_1 була повідомлена. Зазначене засвідчується її підписом на розписці (а.с.13, 18).
Того ж таки 30.09.2016 Постановою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.152 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн (а.с.15).
Не погодившись із відповідним рішенням позивач звернулась до суду із цим позовом.
Відповідно до ст.152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підпунктами 2.5.5.1.1, 2.5.5.1.2 та 2.5.5.1.3 Правил забороняється на об'єктах благоустрою міста засмічувати і забруднювати власні, прилеглі/закріплені території матеріалами, конструкціями, відходами, накопичення снігу та криги; вивозити і звалювати відходи, траву, гілля, деревину, листя, землю, сніг, кригу у не відведених для цього місцях та влаштовувати звалища; складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків у невизначених для цього місцях.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.
Адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема і ст.152 КУпАП (ст.218 цього Кодексу).
За змістом п.2 ч.1 ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу протоколи про правопорушення мають право складати посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами, сільських селищних міських рад.
У відповідності до рішення Виконавчого комітету «Про уповноваження посадових осіб щодо складення протоколів про адміністративні правопорушення» від 17.02.2016 №107-1 відділ муніципальної дружини Міської ради уповноважено складати протоколи про адміністративні правопорушення передбачені і ст.152 КУпАП.
Відповідно до приписів ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст.268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі (ст.256 КУпАП).
Згідно з ч.1 ст.257 протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити, зокрема: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;прийняте у справі рішення. відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи (стаття 283 КУпАП).
З матеріалів справи видно та додатково встановлено судом апеляційної інстанції, що підставою для притягнення позивачки до адміністративної відповідальності стало порушення нею встановлених правил благоустрою. Свідками, що були присутні при складанні Протоколу було підтверджено те, що біля проїзної частини дороги на території загального користування по вул.Застав'я сім'єю ОСОБА_1 здійснюється складання землі та гною. Таке правопорушення спричинено тим, позивач проживаючи біля проїзної частини дороги, усі відходи із свого домашнього господарства складає за парканом. Зазначене підтверджується фотокартками із місця події, які були долучені Інспектором до Протоколу, а також поясненнями свідків, що були на місці події (а.с.20-22).
Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про наявність в діях позивачки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що Протокол був складений Інспектором у її відсутності, а також те, що їй не було надано можливості надати пояснення по суті виявленого не можуть виступати підставами для звільнення позивачки від відповідальності і відповідно скасування Постанови, що була складена на підставі Протоколу, так як, ознайомитися з Протоколом та надати відповідні пояснення вона могла на засіданні Адміністративної комісія, де і була присутня і своїм правом скористалася, надіславши до Адміністративної комісії звернення, в якому були викладенні пояснення щодо вчиненого (а.с.24-25).
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, то ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) закріплено, що при задоволенні адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень.
Стаття 293 КУпАП вказує, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Системний аналіз наведених вимог законодавства дає можливість апеляційному суду прийти до висновку, що місцевий загальний суд, як адміністративний суд, розглядаючи справу з приводу рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, не наділений повноваженнями щодо закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення, а має право лише перевірити законність та обґрунтованість винесеної Постанови.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 травня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч.3 ст.160 КАС - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя В. Я. Качмар
судді О. М. Гінда
А. І. Рибачук
Повний текст виготовлений 17 серпня 2017 року.