16 серпня 2017 рокуЛьвів№ 876/6982/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Іщук Л.П.,
суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.,
за участю секретаря судового засідання Гром І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Великолазівської сільської ради на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 травня 2017 року про виправлення описки у справі за позовом ОСОБА_1 до Великолазівської сільської ради про поновлення на роботі,
встановив:
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данко В.Й. 26 квітня 2017 року, керуючись ст.ст. 119120,122,127,131 ЦПК України, відкрите провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Великолазівської сільської ради Ужгородського району про поновлення на роботі та призначено справу до судового розгляду.
22 травня 2017 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області постановлено ухвалу про виправлення описки в ухвалі судді Данко В.Й. про відкриття провадження у справі від 26 квітня 2017 року у зв'язку з тим, що при винесенні ухвали було допущено описку щодо зазначення норм процесуального судочинства, керуючись якими винесено ухвалу. Замість ст. ст. 104, 107, 110, 111 КАС України помилково зазначено, що суддя керувався ст.ст. 119-120,122,127-131 ЦПК України і відкрив провадження у цивільній справі замість відкриття провадження у адміністративній справі.
Зазначену ухвалу оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу. Покликається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить вказану ухвалу скасувати, а провадження у справі закрити.
У поданій апеляційній скарзі апелянт зазначає що суд першої інстанції фактично змінив зміст судового рішення, яке було постановлено суддею у цивільній справі, тобто Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області вніс виправлення до судового рішення, змінивши провадження з цивільного на адміністративне. Крім цього, зазначає, що питання про внесення виправлень в ухвалу з процесуальних питань вирішується в тому ж процесуальному провадженні, у якому ухвалювалося судове рішення, до якого вносяться виправлення.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи, а тому суд ухвалив проводити розгляд справи відповідно до ст.ст. 41, 196 КАС України та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного пристрою.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Апеляційний суд зазначає, що опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації та є мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.
Також, описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Тобто, інститут виправлення описок у судовому рішенні створений для того, щоб судове рішення, яке набрало законної сили було зрозумілим і, могло бути виконане у найкоротший строк.
Апеляційний суд зазначає, що не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття, зокрема такі, як неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Таким чином, апеляційний суд констатує, що виправлення описки не має змінювати змісту судового рішення, лише усунути помилки які заважають однозначно зрозуміти його зміст.
Проаналізувавши матеріали справи апеляційний суд приходить до висновку, що Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області, виправляючи описку у ухвалі про відкриття провадження у цивільній справі, фактично змінив зміст рішення, зокрема, змінив процесуальний порядок розгляду справи, що не узгоджується із приписами КАС України.
В постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі" від 18 грудня 2009 року № 14 зазначено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Оскільки внесення виправлень у судове рішення про порядок процесуального судочинства, в якому підлягає розгляду справа, не є виправленням описки, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для внесення виправлень.
Апеляційний суд зазначає, що вирішені ухвалою суду від 22 травня 2017 року процесуальні питання не відповідають інституту усунення у судовому рішенні помилок шляхом виправлення описок чи арифметичних помилок, який передбачений статтею 169 КАС України, а відтак така ухвала є незаконною і має бути скасована.
Щодо вимоги апелянта в апеляційній скарзі про закриття провадження у справі, то апеляційний суд зазначає, що процесуальним законодавством не передбачено можливості закриття провадження у справі під час вирішення питання про виправлення описки. Крім того, апеляційний суд наголошує, що ст. 157 КАС України, передбачає виключний перелік підстав для закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 199, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу Великолазівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області задовольнити.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 травня 2017 року про виправлення описки у справі № 308/4716/17 скасувати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Л.П. Іщук
Судді Т.В.Онишкевич
Р.П.Сеник
Ухвала складена в повному обсязі 17.08.2017 року