Головуючий у 1 інстанції - Секірська А.Г.
Суддя-доповідач - Блохін А.А.
16 серпня 2017 року справа №812/530/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів : головуючого судді Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянув в письмовому провадженні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017 року у справі № 812/530/17 за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
07 квітня 2017 року публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (далі - Позивач, ПАТ "Луганськгаз") звернулося до суду з позовом до Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.01.2017 № 0000634709 Запорізького управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27.12.2016 позивачем отримано акт від 21.12.2016 № 82/28-10-47-09/05451150 про результати документальної камеральної перевірки ПАТ "Луганськгаз" з питань неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень, жовтень 2014 року. Позивач у відповідності до вимог п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України подав заперечення від 29.12.2016 № 01-02-59/2441, які не розглянуто відповідачем.
20.01.2017 позивачем отримано податкове повідомлення - рішення від 17.01.2017 № 0000634709, яким встановлено порушення п.49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України та на підставі п.п.54.3.3 п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 4080,00 грн. Позивач на підставі статей 55, 56 Податкового кодексу України звернувся до Центрального офісу з обслуговування великих платників ДФС зі скаргою на зазначене податкове повідомлення - рішення, у відповідь на яку отримав рішення від 21.02.2017 за № 10046/10/28-10-10-4-33 про залишення скарги без розгляду. Листом від 03.03.2017 за № 01-02-38/454 позивач звернувся до ДФС України з повторною скаргою на податкове повідомлення - рішення, 03.04.2017 отримав рішення від 29.03.2017 № 6458/6/99-99-11-03-01-25 про залишення скарги без розгляду.
Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення протиправним, оскільки ним отримано Сертифікат (висновок) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 02.10.2014 № 749, яким засвідчено настання обставин форс-мажору з 01.07.2015 для ПАТ "Луганськгаз" при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів, які стосуються справляння та сплати податків та інших обов'язкових платежів, у якому зазначено, що на дату видачі Сертифікату встановити термін дії обставин непереборної сили та дату їх закінчення неможливо. Наданий Сертифікат надав позивачу право згідно зі ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону на звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань.
Відповідно до ухвали суду першої інстанції від 13.04.2017 замінено відповідача Запорізьке управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби належним відповідачем - Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Відповідач, Офіс ВПП ДФС).
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017 року у справі № 812/530/17 у задоволенні позову - відмовлено. Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги (а.с.239-240).
Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто в письмовому провадженні. Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" зареєстроване як юридична особа 11.05.1994, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 04.07.2016 № 22064064 (а.с. 4-6), є платником податку на додану вартість з 05.08.1997 та перебуває на обліку у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС, що підтверджується витягом № 1728044500005 з реєстру платників податку на додану вартість (арк.спр.86) та довідкою про взяття на облік платника податків від 28.11.2016 № 1628041400110 (арк.спр.87).
Відповідно до п.п.75.1.1 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
21.12.2016 начальником відділу податкового супроводження підприємств паливно-енергетичного комплексу та житлово - комунального господарства Запорізького управління Офісу ВПП ДФС Златопольською Е.О. на підставі п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ПАТ "Луганськгаз" (код за ЄДРПОУ 05451150) з питань неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень, жовтень 2014 року, за результатами якої встановлено порушення п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме: неподання ПАТ "Луганськгаз" податкової декларації з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень, жовтень 2014 року, та складено акт від 21.12.2016 № 82/28-10-47-09/05451150 (а.с.12).
29.12.2016 за вих. № 01-02-59/2441 позивачем направлено Запорізькому управлінню Офісу ВПП ДФС заперечення на акт від 21.12.2016 № 82/28-10-47-09/05451150 з проханням не застосовувати до ПАТ "Луганськгаз" штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з податку на додану вартість за липень - жовтень 2014 року з посиланням на наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про настання форс-мажорних обставин від 02.10.2014 № 749 (а.с. 13-14)
17.01.2017 Запорізьким управлінням Офісу ВПП ДФС на підставі акта перевірки від 21.12.2016 № 82/28-10-47-09/05451150 прийнято податкове повідомлення - рішення форми "ПС" № 0000634709, яким відповідно до п.п.54.3.3 п. 54. 3 ст. 54 та абз. 2 п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 4080,00 грн. (а.с.10-11).
27.01.2017 за вих. № 01-02-38/187 ПАТ "Луганськгаз" звернулося до Центрального офісу з обслуговування великих платників ДФС зі скаргою на повідомлення - рішення від 17.01.2017 № 0000634709 (а.с. 15-16), у відповідь на яку отримало рішення Офісу ВПП ДФС від 21.02.2017 № 10046/10/28-10-10-4-33 про залишення скарги без розгляду у зв'язку з тим, що контролюючим органом вищого рівня відносно до контролюючого органу, який виніс податкове повідомлення - рішення, є ДФС України (а.с.17).
03.03.2017 за вих. № 01-02-38/454 ПАТ "Луганськгаз" звернулося до ДФС України зі скаргою на повідомлення - рішення від 17.01.2017 № 0000634709 з посиланням на наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про настання форс-мажорних обставин від 02.10.2014 № 749 (арк.спр.18-19), у відповідь на яку отримало рішення ДФС України від 29.03.2017 № 645816/6/99-99-11-03-01-25 про залишення скарги без розгляду у зв'язку з порушенням 10-денного терміну оскарження, визначеного п. 56.6 ст.56 Податкового кодексу України (арк.спр.20).
Згідно із п.202.1 ст. 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:
а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;
б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
Відповідно до п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Згідно із п.п.49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця
П. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Таким чином, з урахуванням п. 49.18.1, п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, граничний строк подання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року становив 20.08.2014, за серпень 2014 року - 20.09.2014, за вересень 2014 року - 20.10.2014, за жовтень 2014 року - 20.11.2014.
В ході судового розгляду справи встановлено, що відповідачем станом на теперішній час не подано податкові декларації з податку на додану вартість за липень - жовтень 2014 року у зв'язку з втратою первинної документації позивачем через проведення антитерористичної операції.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
ПАТ "Луганськгаз" у газеті "Голос України" у випуску № 203 (5953) від 22.10.2014 опублікувало оголошення з переліком втрачених штампів та печаток (а.с. 90 зв.).
У газеті "Голос України" у випуску № 206 (5956) від 25.10.2014 позивач опублікував звернення до контрагентів, які на договірних засадах надають послуги товариству та його відокремленим структурним підрозділам на території населених пунктів Луганської області, яка не знаходиться під контролем української влади, з проханням припинити надання будь-яких послуг (а.с. 89 зв.).
У газеті "Голос України" у випуску № 14 (6018) від 28.01.2015 підприємство опублікувало повідомлення про відсутність можливості розпоряджатися нерухомим майном та доступу до будь-якої документації (а.с. 88 зв.).
26.01.2015 за вих. № 01-02-59/125/1 позивачем направлено лист начальнику СДПІ ОВПП у м. Сєвєродонецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів "Щодо настання форс-мажорних обставин" та копію сертифікату (висновку) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 02.10.2014 №749, які склались для товариства з 01.07.2015 з зазначенням того, що товариство не має можливості отримати та надати повну та достовірну інформацію щодо фінансового стану через відсутність доступу до первинних бухгалтерських документів (а.с. 91).
Таким чином, підприємством вжито заходи щодо повідомлення контролюючого органу про втрату первинної документації через її залишення на тимчасово неконтрольованій українською владою території м. Луганська та Луганської області.
Листами від 30.01.2015 № 01-02-59/176/2 (а.с. 92-93) та від 02.03.2015 № 01-02-59/395/1 (арк.спр.96) позивач звертався до начальника СДПІ з ОВПП у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів з запитами про надання податкової консультації щодо застосування ст. 44 Податкового кодексу України - щодо механізму відображення показників податкових декларацій у зв'язку з тимчасовою відсутністю первинних та інших документів, з причини неможливості отримати доступ до них до закінчення проведення антитерористичної операції.
На зазначені листи позивачем отримано відповіді від 24.02.2015 № 392/10/2805-49 (арк.спр.94-95) та від 27.03.2015 № 811/10/28-05-49 (арк.спр.97-98), в яких зазначено, що згідно п.8 Порядку застосування норм пунктів 102.6 - 102.7 статті 102 Податкового кодексу України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1044, п. 5 ст.11, ст.1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 № 1669-VІІ, питання щодо поширення на ПАТ "Луганськтепловоз" дії п. 102.6 ст. 102 Податкового кодексу України та продовження йому на умовах згаданого пункту граничного строку для подання податкової декларації може бути розглянуто не раніше ніж протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин непереборної сили, у разі подання заяви та документального підтвердження відповідно до Порядку. При формуванні показників податкової звітності застосовуються норми ст. 44, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України. При отриманні доступу до первинних документів, платник може внести зміни до податкової звітності у порядку, передбаченому ст. 50 Податкового кодексу України.
Слід зазначити, що твердження позивача про протиправність податкового повідомлення-рішення від 17.01.2017 № 0000634709 та вимоги про його скасування обґрунтовані наявністю у ПАТ "Луганськгаз" сертифікату ТПП № 749 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), в якому зазначено, що встановити термін дії обставин непереборної сили та дату їх закінчення визначити неможливо, та який, на думку позивача, обумовлює його право на звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань на підставі статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".
Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначає Закон України від 02.09.2014 № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669-VII), статтею 10 якого встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Разом з тим, Законом № 1669-VII не визначено можливості звільнення платника податків від відповідальності за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість через настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення АТО. Однієї наявності у платника податків сертифікату ТПП України про настання обставин непереборної сили (форс-мажору) недостатньо для звільнення такого платника податків від відповідальності за порушення податкового законодавства, зокрема, від відповідальності за неподання податкових декларацій, без закріплення у Податковому кодексі України чи іншому спеціальному нормативно-правовому акті самої можливості такого звільнення.
На теперішній час наявність у платника податків сертифікату ТПП України про настання обставин непереборної сили надає можливість такому платнику ініціювати процедуру продовження граничних строків подання податкової звітності, яка передбачена Податквовим кодексом України.
Так, згідно із п. 49.20 ст.49 Податкового кодексу України граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.
У відповідності до п.п. 102.6.4 п. 102.6 ст. 102 Податкового кодексу України граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально.
Порядок застосування пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1044, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.01.2011 за № 84/18822 (далі - Порядок № 1044).
Відповідно до п. 2 Порядку № 1044 обставини непереборної сили (форс- обставини) - непереборна за даних умов сила (стихійне лихо, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання обов'язків, передбачених податковим законодавством.
Згідно з положеннями п.п.5.4 п. 5 Порядку № 1044 відсутність можливостей у платника податків подати у граничний строк податкові декларації, заяви про перегляд рішень органів державної податкової служби, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань може бути пов'язана з обмеженою свободою пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально. У цьому разі документальним підтвердженням є, зокрема, підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України.
За наявності обставин, визначених у пунктах 3, 5, 6 цього Порядку щодо посадових осіб юридичної особи та пунктах 4, 5 цього Порядку щодо фізичної особи, платник податків може звернутися до органу державної податкової служби з письмовою заявою про продовження граничних строків (п. 7 Порядку № 1044).
Відповідно до п.п.8.1 п. 8 Порядку № 1044 заява подається платником податків протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, визначених цим Порядком, у довільній формі із стислим та чітким обґрунтуванням підстав для продовження граничних строків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів. У заяві надається вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ). Заява подається платником податків тільки разом із документальним підтвердженням.
Таким чином, з аналізу наведених норм слідує, що ПАТ "Луганськгаз" має право звернутися до контролюючого органу з заявою про продовження граничних строків протягом трицяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, визначеним цим Порядком (в даному вапидку - обставин непереборної сили), проте така заява має бути подана тільки разом із документальним підтвердженням (сертифікатом ТПП).
Заява про продовження граничних строків подання податкових декларації з податку на додану вартість за липень - жовтень 2014 року ПАТ "Луганськгаз" не подавалася, що визнається сторонами.
Стосовно наданого позивачем сертифіката від 02.10.2014 № 749, виданого ТПП України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 6.2 розділу 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженому рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 15.07.2014 № 40(3) (далі - Регламент, у редакції, чинній на час отримання ПАТ "Луганськгаз" сертифікату ТПП № 749), форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Заява на засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) подається за підписом керівника підприємства, організації або, за його дорученням, довіреною особою. В заяві вказуються наявність за договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом встановлених зобов'язань, передбачений ними термін, обсяги і умови їх виконання, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), початок їх виникнення і термін дії, які, на думку зацікавленої сторони, унеможливили виконання цих зобов'язань. Окремо, у випадку наявності, в заяві вказуються договором (контрактом) або нормативним актом передбачені обставини, що звільняють сторони від відповідальності, перераховані події, які сторони погодилися вважати (або нормативний акт встановлює) форс-мажорними, орган країни, що засвідчує/підтверджує факт настання обставин форс-мажору; термін повідомлення сторони про їх настання, які саме зобов'язання за договором (контрактом) не можуть бути виконані внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), з посиланням та наданням доказів таких обставин (пункт 6.3 розділу 6 Регламенту).
За результатами розгляду документів ТПП України/регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (пункт 6.11 розділу 6 Регламенту).
Згідно з пунктом 6.12 розділу 6 Регламенту сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) видається заявнику на бланку Торгово-промислової палати України/регіональної торгово-промислової палати. У сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо податкових обов'язків / обов'язкових платежів вказується інформація про заявника, місце державної реєстрації, ідентифікаційний код, державна податкова інспекція, в якій платник податків зареєстрований, зобов'язання, обставини, докази, на які посилається зацікавлена особа, що унеможливлюють виконання податкових обов'язків / здійснення обов'язкових платежів у встановлений термін, та інші відомості, зокрема, про неможливість здійснення господарської діяльності тощо.
Отже, з огляду на вищевикладене, можна дійти висновку, що сертифікат (висновок) ТПП обов'язково повинен містити конкретний період часу, протягом якого мали місце надзвичайні, невідворотні та непередбачувані обставини (події), що об'єктивно вплинули на виконання конкретним платником податків у вказаному періоді певного податкового обов'язку.
Оскільки дія кожного окремого сертифіката (висновка) ТПП, наданого у кожному конкретному випадку, обмежується датою надання такого сертифікату, чинність такого документа може поширюватися на правовідносини, що виникли з дати настання форс-мажорних обставин (з дати початку АТО - 14.04.2014) у конкретному випадку і до дати надання такого сертифіката (висновку).
Сертифікатом від 02.10.2014 № 749 встановлено засвідчення Торгово - промисловою палатою України настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 Податкового кодексу України з 01 липня 2014 року для ПАТ "Луганськгаз" при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків, обов'язкових платежів. На момент видачі сертифікату ТПП України форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо (а.с. 23-23).
Колегія суддів зазначає, що позивач не звільнений від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, зокрема щодо порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Слід зазначити, що пункти 100.4 і 100.5 Податкового кодексу України, які зазначені у сертифікаті від 02.10.2014 № 749 ТПП України, містять перелік підстав для розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків, тоді як підстави та порядок продовження граничних строків подання податкової звітності визначено пунктами 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України.
Таким чином, наданий позивачем сертифікат не містить у собі всіх відомостей, визначених п. 6.12 розділу 6 Регламенту (виконання яких саме податкових зобов'язань настало або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин), не засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо обов'язку ПАТ "Луганськгаз" подати податкові декларації з податку на додану вартість за липень - жовтень 2014 року у визначені законом граничні строки (за липень 2014 року - 20.08.2016, за серпень 2014 року - 20.09.2014, вересень 2014 року - 20.10.2014, жовтень 2014 року - 20.11.2014), тому наявність у ПАТ "Луганськгаз" сертифікату ТПП № 749 від 02.10.2014 не звільнила позивача від обов'язку подання податкових декларацій з податку на додану вартість за липень - жовтень 2014 року у визначені статтею 49 Податкового кодексу України строки та не свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Щодо розрахунку сум штрафних санкцій, визначених контролюючим органом, слід зазначити таке.
Відповідно до п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Встановлено, що податковим повідомленням-рішенням від 27.10.2016 № 0000484100, прийнятим СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС на підставі акта перевірки від 11.10.2016 № 33/28-05-41/0551150 до ПАТ "Луганськгаз" застосовано на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст. 54 і п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020,00 грн (а.с. 190, 191-192), які позивачем сплачено, податкове повідомлення-рішення не оскаржувалося, що визнано позивачем.
Тобто відповідачем при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення- рішення правомірно застосовано абзац 2 п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України при визначенні розміру штрафу.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, та відмову у їх задоволенні.
При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.
Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017 року у справі № 812/530/17 - залишити без задоволення. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017 року у справі № 812/530/17 за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Головуючий А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
М.Г. Сухарьок