15 серпня 2017 рокуЛьвів№ 876/5027/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гінди О.М.
суддів: Качмара В.Я., Рибачука А.І.
за участі секретаря судових засідань: Лемцьо І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області на постанову Маневицького районного суду Волинської області від 07 березня 2017 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
20.02.2017 ОСОБА_2 звернулася в суд із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області у якому просить визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати його здійснити перерахунок та виплату розміру пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років, починаючи з 27.01.2017.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона віднесена до третьої категорії осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та отримує пенсію за віком. 27.01.2017 вона звернулася до відповідача з заявою про обрання умов, норм та порядку пенсійного забезпечення, встановлених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ та провести перерахунок пенсії у відповідності до ч. 2 ст. 56 цього Закону, однак їй протиправно відмовлено.
Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 07.03.2017 позов задоволено частково.
Із цією постановою не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що позивач отримує пенсію по віку, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вважає, що оскільки позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і перерахунки пенсії проводилися згідно норм цього Закону, то і вказані підвищення до пенсії за понаднормовий стаж здійснювалися відповідно до вимог ст. 28 вказаного Закону.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце. Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу та просив розглядати справу за її відсутності.
У відповідності до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 є потерпілою від наслідків Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 23.12.1992.
З 30.02.2002 позивач отримує пенсію за віком, її загальний трудовий стаж становить понад 35 років.
27.01.2017 позивач звернулася до відповідача з заявою про обрання умов, норм та порядку пенсійного забезпечення, встановлених відповідно до Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та проведення перерахунку розміру пенсії відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 цього Закону.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_2, відповідачем направлено позивачу листа від 09.02.2017 № 100/С-01 про відмову в такому перерахунку, оскільки норми щодо збільшення страхового стажу для визначення мінімального розміру пенсії не поширюються на пенсіонерів, яким пенсію призначено до набрання чинності Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-V, за винятком тих, кому пенсія перераховуватиметься відповідно до п. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV з урахуванням заробітної плати за період страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково, оскільки потерпіла від наслідків Чорнобильської катастрофи особа має право на одержання пенсії на умовах, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.
При цьому, позов ОСОБА_2 підлягає до задоволення з 01.02.2017 з урахуванням ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та дати її звернення до відповідача із заявою про обрання умов пенсійного забезпечення відповідно до Закону № 796-ХІІ.
Суд апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції погоджується, з огляду на таке.
Статтею 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) визначено, що громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, що встановлюються або цим Законом або законом, який регулює особливості статусу таких громадян.
Таким чином, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом № 1788-XII або спеціальним Законом № 796-XII.
Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
З пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1058-IV слідує, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії зокрема і відповідно до Закону № 796-ХІІ, їй призначається одна пенсія за її вибором.
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV переведення пенсіонера з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання ним заяви.
Таким чином, вказані норми надають право особі обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним законом - Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», або спеціальним - Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу 30.06.2002 призначена пенсія за віком, а при перерахунку застосуванню підлягали норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
27.01.2017 позивач звернулася до відповідача з заявою про обрання умов, норм та порядку пенсійного забезпечення, встановлених відповідно до Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та перерахунок розміру пенсії відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 цього Закону.
Отже, обставини справи свідчать про те, що позивач обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним Законом № 796-ХІІ з 27.01.2017 (дня подання заяви).
Абзацом 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV передбачено, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини, а саме за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці 1 цієї частини.
При цьому, виходячи з приписів п. 13 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, у разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону № 796-ХІІ та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором на підставі поданої нею заяви та зазначенням виду пенсії, яку вона бажає отримати.
Таким чином, оскільки позивач звернулась 27.01.2017 до органів пенсійного фонду з відповідною заявою про зміну умов пенсійного забезпечення, то вона має право з цього часу на збільшення пенсії на 1 % понад заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку.
Частиною 3 статті 55 Закону № 796-ХІІ встановлено, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.
Згідно із статтею 56 Закону № 796-ХІІ право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи, не меншого, ніж 20 років для чоловіків, 15 років для жінок, зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище за 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, - чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище за 85 % заробітку.
З урахуванням положень частини 2 статті 56, статті 57 Закону № 796-ХІІ та частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, підвищення до пенсії за понад встановлений мінімальний стаж роботи, має пільговий характер власне щодо тривалості трудового стажу та величини, з якої проводиться розрахунок.
Крім цього, починаючи з 01 січня 2004 року, з впровадженням в Україні пенсійної реформи, призначення та перерахунок трудових пенсій особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, лише на підставі Закону № 796-ХІІ без врахування положень Закону № 1058-IV є неможливим; і навпаки - застосування окремих положень Закону № 1058-IV не є перешкодою до використання до цієї категорії осіб при обрахунку пенсії Закону № 796-ХІІ. При наявності у пенсіонерів, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, права на тотожні пенсійні виплати застосуванню підлягають положення спеціального характеру, в цьому випадку - Закон № 796-ХІІ.
Крім того, Верховний Суд України у постанові від 20.09.2016 (справа № 1601/12900/12) висловив правову позицію, згідно якої особам, яким призначена пенсія на підставі Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 07.07.2015 (справа № 21-727а/15).
Таким чином, оскільки позивачу призначена пенсія на умовах визначених положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а 27.01.2017 ОСОБА_2 звернулася з заявою до відповідача про зміну умов пенсійного забезпечення відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а отже відповідно до ч. 2 ст. 56 цього Закону перерахунок позивачу пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік, але не вище 75 відсотків заробітку.
Таким чином, за наявності у позивача підстав для перерахунку пенсії, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо протиправності відмови Управління здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії позивачу на підставі заяви від 27.01.2017, оскільки виникнення права на перерахунок пенсії нерозривно пов'язане із фактом звернення особи щодо обрання умов, норм та порядку пенсійного забезпечення, а тому позовні вимоги в частині перерахунку пенсії на підставі цієї заяви, враховуючи положення ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підлягають задоволенню з 01.02.2017.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив частково позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
ухвалив:
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області залишити без задоволення, а постанову Маневицького районного суду Волинської області від 07 березня 2017 року у справі № 164/242/17 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді В. Я. Качмар
А. І. Рибачук
Ухвала в повному обсязі складена та підписана 16.08.2017.