15 серпня 2017 рокуЛьвів№ 876/7132/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гінди О.М.
суддів: Качмара В.Я., Рибачука А.І.
за участі секретаря судових засідань: Лемцьо І.В.
представника відповідача - Боберського І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 квітня 2017 року про повернення позовної заяви за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Мінітсерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Міністерства оборони України, у якому просить визнати неправомірними дії Департаменту фінансів Міністерства оборони України та зобов'язати його розглянути документи позивача для виплати йому одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
Ухвалою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.04.2017 повернуто позовну заяву.
Із цією ухвалою судді першої інстанції не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційних вимог, апелянт посилається на те, що суддя суду першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви, оскільки ч. 2 ст. 19 КАС України передбачено, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), зокрема вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача. Оскільки він перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 , яка розташована в м. Мукачево, де і проживає, а тому має право на звернення з позовом до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив та просив залишити її без задоволення.
Позивач в судове засідання не прибув, хоча належним чином про нього повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення повістки. У відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у відсутності позивача.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити повністю.
Суддя першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу дійшов висновку, що ця справа територіально не підсудна Мукачівському міськрайонному суду Закарпатської області, оскільки згідно наявних у матеріалах справи доказів, зокрема паспорта громадянина України ОСОБА_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання позивача АДРЕСА_1 . Крім того, факт перебування ОСОБА_1 на службі у військовій частині не свідчить про наявність підстав для звернення до вищезазначеного суду, оскільки докази про зареєстроване у встановленому законом порядку місце перебування чи знаходження позивача на території Мукачівського району відсутні.
Однак, суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на таке.
Правила територіальної підсудності адміністративних справ, які визначають компетентний суд для розгляду і вирішення конкретної адміністративної справи, визначені статтею 19 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 19 КАС України передбачено, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Положенням частини 3 статті 108 КАС України визначені підстави для повернення позовної заяви, перелік яких є вичерпним, зокрема відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у разі, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання особи; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Отже, законодавством розмежованні поняття місце перебування та проживання. Відповідно позов фізичної особи може бути пред'явлений, як за місцем проживання, так і за місцем перебування, знаходження.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на військовій службі у військовій частині польова пошта НОМЕР_1 згідно довідки від 18.01.2017 № 75.
Суддя першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви мотивуючи це тим, що факт перебування ОСОБА_1 на службі у військовій частині не свідчить про наявність підстав для звернення до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, оскільки не витребував та не дослідив доказів про місце перебування позивача на військовій службі, строк такого перебування, а також адреси його проживання на час проходження військової служби (наказ про перебування особи на військовій службі в військовій частині, довідка форми 2 з військової частини, де перебуває на військовій службі позивач та інше).
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо наявності підстав для повернення позову, оскільки судом не з'ясовано фактичне місце перебування позивача та не надано правової оцінки довідці від 18.01.2017 № 75 про перебування ОСОБА_1 на військовій службі в військовій частині польова пошта НОМЕР_1 .
За таких обставин у судді першої інстанції не було правових підстав для повернення позовної заяви згідно п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 199 та п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали, яка перешкоджає розгляду справи, і направлення справи для продовження розгляду.
Враховуючи те, що суддею першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до повернення позовної заяви, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування оскаржуваної ухвали і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, суд -
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 квітня 2017 року про повернення позовної заяви у справі № 303/2254/17-а скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді В. Я. Качмар
А. І. Рибачук
Ухвала в повному обсязі складена та підписана 16.08.2017.