16 серпня 2017 рокуЛьвів№ 876/7103/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Іщук Л.П.,
суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.,
з участю секретаря судового засідання Гром І.І.,
представника апелянта Стасишина Р.М.,
представника відповідача Шмотолохи О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу первинної профспілкової організації працівників Комунальної 4-ої стоматологічної поліклініки м. Львова Профспілки працівників охорони здоров"я України на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 01 червня 2017 року про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом первинної профспілкової організації працівників Комунальної 4-ої стоматологічної поліклініки м. Львова Профспілки працівників охорони здоров"я України до Львівської міської ради, третіх осіб на стороні відповідача, Комунальної 4-тої стоматологічної поліклініки м. Львова, управління охорони здоров'я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Голови комісії з припинення шляхом перетворення комунальної 4-ї стоматологічної поліклініки м. Львова, директора департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Слічної Галини Миколаївни про скасування ухвал Львівської міської ради,
встановив:
Первинна профспілкова організація працівників Комунальної 4-ої стоматологічної поліклініки м. Львова Профспілки працівників охорони здоров"я України звернулося з адміністративним позовом до Львівської міської ради про скасування ухвал Львівської міської ради.
Під час розгляду справи позивачем подано до суду першої інстанції клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії ухвали Львівської міської ради №1482 від 09.02.2017 року «Про припинення Комунальної 4-ої стоматологічної поліклініки м.Львова шляхом перетворення у Комунальне некомерційне підприємство «Стоматологічна поліклініка №4» та №1616 від 02.03.2017 року «Про внесення змін до ухвали міської ради від 09.02.2017 року №1482 «Про припинення Комунальної 4-ої стоматологічної поліклініки м.Львова шляхом перетворення у Комунальне некомерційне підприємство «Стоматологічна поліклініка №4», а також просить заборонити Львівській міській раді, управлінню охорони здоровя Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, голові комісії з припинення шляхом перетворення Комунальної 4-ої стоматологічної поліклініки м.Львова директору департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради вчиняти дії на виконання зазначених ухвал Львівської міської ради.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 01 червня 2017 року в задоволенні клопотання відмовлено.
Не погодившись із вказаною ухвалою, первинна профспілкова організація працівників Комунальної 4-ої стоматологічної поліклініки м. Львова Профспілки працівників охорони здоров"я України подала апеляційну скаргу, в якій покликається на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Комунальної 4-тої стоматологічної поліклініки м. Львова, оскільки настануть незворотні наслідки й неможливо буде відновити порушене право на належні умови праці. Просить ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 01 червня 2017 року скасувати та прийняти нову, якою забезпечити позов у даній справі шляхом зупинення ухвали Львівської міської ради №1482 від 09.02.2017 року «Про припинення Комунальної 4-ої стоматологічної поліклініки м.Львова шляхом перетворення у Комунальне некомерційне підприємство «Стоматологічна поліклініка №4» та №1616 від 02.03.2017 року «Про внесення змін до ухвали міської ради від 09.02.2017 року №1482 «Про припинення Комунальної 4-ої стоматологічної поліклініки м.Львова шляхом перетворення у Комунальне некомерційне підприємство «Стоматологічна поліклініка №4», а також заборонити Львівській міській раді, управлінню охорони здоровя Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, голові комісії з припинення шляхом перетворення Комунальної 5-ої стоматологічної поліклініки м.Львова директору департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради вчиняти дії на виконання зазначених ухвал Львівської міської ради.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з підстав, що у ній зазначені. Представник відповідача заперечила проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Відмовляючи в задоволенні заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а тому відсутні підстави для забезпечення позову. Крім того, суд першої інстанції констатував непов'язаність заходів забезпечення позову з предметом позову та їх неспівмірність і невідповідність заявленим позивачем вимогам.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає такі висновки обґрунтованими, такими, що зроблені з належним з'ясуванням обставин справи.
Відповідно до ч.1 ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
З цього приводу свої роз'яснення надав Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» (далі - Постанова).
Згідно ч. 2 п.17 Постанови в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або, що про те захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відтак, аналіз норм чинного законодавства свідчить, що заявник повинен обґрунтувати підстави звернення із заявою про забезпечення позову, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Факт наявності визначених обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями ст. ст. 69-72 КАС України. При цьому обов'язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Крім того, звернення до суду із позовом про оскарження рішення органу місцевого самоврядування не може мати наслідком автоматичне зупинення дії оскаржуваного рішення без обґрунтування відповідних підстав для забезпечення, встановлених процесуальним законом.
Апеляційний суд з погоджується висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не наведено будь-яких, в тому числі належних та допустимих доказів, які свідчили б про те, що існує очевидна небезпека того, та у випадку невжиття заходів забезпечення адміністративного позову, буде заподіяна шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та майнових наслідків заборони відповідачеві вчинити певні дії.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки обмеження можливості суб'єкта вчиняти дії може призвести до незворотних наслідків.
У зв'язку з цим клопотання позивача забезпечити позов шляхом заборони третім особам (управлінню охорони здоров'я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, голові комісії з припинення шляхом перетворення комунальної 4-ї стоматологічної поліклініки м. Львова, директора департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради) не може бути задоволеним.
Крім того, такі заходи забезпечення позову не є співмірними із позовними вимогами.
Проаналізувавши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що під час вирішення цього клопотання необхідно враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки ухвали Львівської міської ради, дію яких позивач просить зупинити стосуються прав та інтересів інших осіб, які не є особами, які беруть участь у справі.
Апеляційний суд також зауважує, що заявником не обґрунтовано, на підставі чого звертається із клопотанням про забезпечення позову в інтересах працівників та пацієнтів Комунальної 4-ої стоматологічної поліклініки м. Львова.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції
ухвалив:
Апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації працівників Комунальної 4-ої стоматологічної поліклініки м. Львова Профспілки працівників охорони здоров"я України залишити без задоволення, а ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 01 червня 2017 року про забезпечення позову у справі № 461/3381/17 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.П. Іщук
Судді Т.В. Онишкевич
Р.П. Сеник
Ухвала складена в повному обсязі 17.08.2017 року