15 серпня 2017 року№ 876/3829/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Тернопільського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.12.2016р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними щодо відмови у перерахунку пенсії в розмірі 80 % від заробітної плати, зобов'язання об»єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області провести перерахунок та виплату пенсії з 16 квітня 2014року з включенням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавок та премій за період з 04.03.2009р. по 28.02.2014р., в розмірі 80%, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про державну службу»
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 грудня 2016р. позов задоволено: визнано дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не включення до заробітку для обчислення пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавок та премій за період з 04.03.2009р. по 28.02.2014р. ОСОБА_1 - протиправними. Зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з включенням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавок та премій за період з 04.03.2009р. по 28.02.2014р. в розмірі 80% згідно довідки Головного управління Державної казначейської служби у м.Тернополі, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про державну службу», з 01 червня 2016року.
Постанова мотивована тим, що для обчислення пенсії в заробіток (дохід) застрахованої особи враховуються всі отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державного службовця складається із посадового окладу, доплат за ранг, надбавки за вислугу років та інших надбавок і премії. Обчислення пенсії відповідно до ст. 37 Закону здійснюється з урахуванням вищезазначених складових заробітної плати державного службовця. Такі виплати як матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомога на оздоровлення, індексація заробітної плати, премії тощо не включаються до заробітної плати державного службовця при обчисленні пенсії. Також з 01.06.2015 року пенсії, призначені в порядку та на умовах визначених цим Законом України «Про державну службу», не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються
Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 цього Кодексу розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Як встановив суд, 16 квітня 2014 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, однак при її призначенні не було зараховано суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, суми індексації заробітної плати, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування та які всупереч чинному законодавству не були включені до складових заробітної плати для нарахування пенсії. 22.11.2016р. він звернувся до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про перерахунок пенсії та зарахування зазначених сум при розрахунку пенсії.
Листом від 25.11.2016 року за № 604/Д-11 у задоволенні заяви відмовлено, посилаючись на те, що п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02 березня 2015 року з 01.06.2015р. скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу». З 01.05.2016року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015р. №889-VІІІ, нормами якого не передбачено проведення перерахунку пенсій. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889- VІІІ втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовуються до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889- VІІІ передбачено право державних службовців лише на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних дій відповідача щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії позивачу матеріальних допомог , виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» (тут і далі Закону від 16.12.1991 року № 3723-XII, який був чинним на час призначення пенсії позивачу та у відповідній редакції) було передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі..
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Також виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, визначає ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Проаналізувавши зміст наведених норм, колегія суддів дійшла висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань, інші заохочувальні виплати, а також індексація заробітної плати входять до системи оплати праці державного службовця, а отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічну правову позиції встановив Верховний Суд України, зокрема, у постановах від 20.02.2012 року (справа № 21-430а111), від 28.05.2013 року (справи № № 21-430а11, 21-97а13, 21-125а13), а відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Доводи відповідача про те, що Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІІІ, який набрав чинності з 01.05.2016 року, не передбачено проведення перерахунку пенсій державних службовців, колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 90 цього Закону пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частиною 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
«Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846.
Так, відповідно до абз. 1 п. 1.5 цього Порядку заява про перерахунок пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Таким чином, наведеними вище нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право пенсіонера звернутись до територіального органу Пенсійного фонду України із завою про перерахунок раніше призначеної пенсії за наявності визначених законодавством підстав для такого перерахунку.
Також слід зазначити, що на час призначення пенсії була чинною ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII, яка забезпечувала гарантоване ст. 46 Конституції України право на належне пенсійне забезпечення.
А подальші зміни та втрата чинності цією статтею (крім дії щодо окремих категорій осіб, визначених п. п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІІІ) не може бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку здійснити перерахунок пенсії, призначеної відповідно до вказаної норми, оскільки, як зазначено вище, підставою для звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії було протиправне неврахування ним саме при призначенні та обчисленні розміру пенсії спірних виплат.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови в перерахунку йому пенсії державного службовця і зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань, інших заохочувальних виплат, а також індексації заробітної плати, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає частковому скасуванню, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, а також суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 160, 195, п. 3 ч. 1 197, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 202, п. 1 ст. 203, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Тернопільського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області задовольнити частково.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.12.2016р. по справі №607/13656/16а - скасувати в частині зобов'язання Тернопільського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області перерахувати призначену йому пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 80% відповідно до довідки Головного управління Державної казначейської служби у м.Тернополі, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про державну службу" - за період з 04 березня 2009 року до 31 травня 2016 року та залишити позовну заяву в цій частині без розгляду.
В решті постанову залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. М. Довгополов
судді В. В. Святецький
Л. Я. Гудим