Справа: № 750/6265/17 Головуючий у 1-й інстанції: Коверзнев В.О. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
16 серпня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 18 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Деснянського районного суду міста Чернігова з позовною заявою до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 1/12 частини допомоги на оздоровлення; зобов'язання відповідача здійснити з 05.05.2017 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 1/12 частини допомоги на оздоровлення, згідно з довідкою Апеляційного суду Чернігівської області.
Деснянський районний суд міста Чернігова своєю постановою від 18 липня 2017 року адміністративний позов задовольнив.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 18 липня 2017 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справ матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст. 183-2 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, позивач є суддею Апеляційного суду Чернігівської області у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90 % суддівської винагороди, яке призначене відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI (далі Закон № 2453-VI).
05.05.2017 року позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 1/12 допомоги на оздоровлення, на підставі довідки Апеляційного суду Чернігівської області № 7-37/46 від 26.04.2017 року. Проте, у задоволенні заяви відповідачем відмовлено, про що позивачу повідомлено листом № 14673/06 від 23.05.2017 року.
Позивач, не погоджуючись з такою відмовою відповідача, звернулася до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010 року та згідно норм ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом, та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:
1) вислугу років;
2) перебування на адміністративній посаді в суді;
3) науковий ступінь;
4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Згідно з нормами ст. 136 Закону № 1402 та ст. 134 Закону № 2453 суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу.
Стаття 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453 передбачає, що судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Отже, враховуючи приписи Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді у відставці виплачується за його вибором щомісячне довічне грошове утримання, у максимальному розмірі 90 % заробітної плати (суддівської винагороди) судді, яка обчислюється з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Таким чином, законодавством, чинним станом на час призначення щомісячного грошового утримання позивачу так і на час звернення до пенсійного фонду з відповідною заявою про здійснення перерахунку, було передбачено чіткий перелік складових, що входять в обчислення суддівської винагороди та відповідно щомісячного довічного грошового утримання судді.
З матеріалів справи убачається, що позивач звернулася до управління пенсійного фонду з вимогою здійснити перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, яка виплачувалася при наданні щорічної відпустки.
З огляду на норми діючого закону пенсійний фонд правомірно відмовив позивачу в проведенні такого перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді.
Також, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, взяв до уваги правову позицію Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 10.03.2015 року у справі № 21-70а15, проте колегія суддів апеляційної інстанції вважає за можливе відійти від такої позиції з огляду на те, що у даній справі правові відносини відрізняються від правових відносин, які переглядалися Верховним Судом України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача на підставі поданої позивачем заяви та наданої довідки з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення.
А тому постанова суду першої інстанції має бути скасована з постановленням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 18 липня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: В.В. Файдюк
Є.І. Мєзєнцев
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Файдюк В.В.
Мєзєнцев Є.І.