Головуючий у 1 інстанції - Козаченко А.В.
Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.
16 серпня 2017 року справа № 805/1155/17-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року в справі № 805/1155/17-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, третя особа - Краматорський відділ поліції Головного управління Національної поліції у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, скасування наказу, поновлення на посаді,-
ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - відповідач, апелянт, ГУ НП в Донецькій області), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії № 3, яке викладено в протоколі від 16.12.2016, рішення Апеляційної атестаційної комісії, яке викладено в протоколі від 24.01.2017;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 67 о/с від 30.01.2017 в частині звільнення ОСОБА_2 через службову невідповідність за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»;
- поновити на службі в Національній поліції та стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 30.01.2017 по день винесення судового рішення;
- стягнути моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року позовні вимоги задоволено.
Скасовано рішення (висновок) Атестаційної комісії № 4 ГУ НП в Донецькій області, що оформлене протоколом № 28 від 16.12.2016, яке прийнято відносно ОСОБА_2.
Скасовано рішення (висновок) Апеляційної атестаційної комісії східного регіону № 7 ГУ НП в Донецькій області, що оформлене протоколом № 4 від 24.01.2017, яке прийнято відносно ОСОБА_2.
Скасовано Наказ ГУ НП в Донецькій області № 67 о/с від 30.01.2017 в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції за пунктом 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Поновлено ОСОБА_2 на посаді оперуповноваженого Олександрівського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Донецькій області.
Зобов'язано ГУ НП в Донецькій області (ЄДРПОУ 40109058) сплатити на користь ОСОБА_2 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 30.01.2017 по 26.04.2017.
Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995.
Окрім цього, апелянт наголошує, що 30.01.2017 є останнім робочим днем ОСОБА_2, тому грошове забезпечення за час вимушеного прогулу може бути стягнуто лише з наступного після звільнення дня. Тобто розмір належних позивачу коштів розраховано неправильно.
Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне частково задовольнити вимоги апеляційної скарги, а постанову суду змінити з таких підстав.
ОСОБА_2 проходила службу в органах внутрішніх справ України з 15 березня 2010 року по 06 листопада 2015 року, а з 07 листопада 2015 року - в Олександрівському відділі поліції Головного управління Національної поліції України в Донецькій області на посаді оперуповноваженого Олександрівського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Донецькій області. На підставі наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 07 листопада 2015 року № 74 о/с їй присвоєно спеціальне звання старший лейтенант поліції.
Наказом ГУ НП в Донецькій області від 26 листопада 2016 року № 1945 призначено атестування поліцейських Головного управління Національної поліції України в Донецькій області. Наказом ГУ НП в Донецькій області від 28 листопада 2016 року № 1949 затверджено списки поліцейських структурних підрозділів, відділів (відділень) Головного управління Національної поліції України в Донецькій області, які підлягають атестуванню.
З інформаційної довідки від 02 грудня 2016 року вбачається, що за період проходження служби відносно позивача проводилось 8 службових розслідувань, 7 з яких підтвердились: у частині керування службовим автотранспортом без належного закріплення наказом РВ, неналежного виконання службових обов'язків, порушення ведення службової документації чергової частини, служби під час проведення депутатських виборів. За результатами складання підсумкових заліків за 2016 навчальний рік позивач отримав наступні оцінки: функціональна підготовка - 3 «задовільно», вогнева підготовка - 3 «задовільно», фізична підготовка - 3 «задовільно», загальна оцінка - З «задовільно». За час проходження служби в органах внутрішніх справ старший лейтенант поліції ОСОБА_2 притягувалась до дисциплінарної відповідальності 5 разів. За час проходження служби в Національній поліції до дисциплінарної відповідальності не притягувалась. Не заохочувалась.
В атестаційному листі, складеному заступником начальника Олександрівського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області 02 грудня 2016 року зазначено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_2 за період служби в Національній поліції на займаній посаді зарекомендувала себе як грамотний фахівець, ініціативний і принциповий співробітник. До виконання службових обов'язків ставиться чесно і сумлінно. Має добру спеціальну підготовку та досвід роботи, почуття відповідальності за доручену справу. Вивчила вимоги наказів, інструкцій та інших нормативних документів, які регламентують роботу на займаній посаді, правильно і професійно грамотно користується ними в повсякденній діяльності. У вирішенні службових питань принципова, працює не рахуючись з особистим часом. Свій професійний рівень постійно підвищує в системі службової підготовки. У побуті зарекомендунала себе з позитивного боку. З початку 2016 року має наступні показники роботи: складено 23 протоколи про адміністративне правопорушення, з початку року розкрито за Ф-1.1 1 кримінальне правопорушення, проведено 15 спільних рейдів зі службою у справах дітей Олександрівської райдержадміністрацїї, 18 профілактичних лекцій в навчальних закладах, з представниками ГО «Молодіжна ліга майбутніх поліцейських» проведено 30 заходів. Здійснювала несення служби в нарядах слідчо-оперативної групи, брала участь в несенні служби на блокпостах та групах швидкого реагування, забезпечувала охорону публічного порядку на території смт. Олександрівка та Олександрівського району, в дитячій здравниці «Орлятко» Лиманського району. Згідно зі своїми функціональними обов'язками здійснювала організацію роботи щодо профілактики правопорушень серед неповнолітніх осіб.
Також з атестаційного листа вбачається, що результати тестування позивача на знання загальних навичок становлять 35 балів з 60 балів, знання законодавства - 25 балів з 60 балів.
За результатами атестації позивача атестаційною комісією № 4 було складено протокол № 28 від 16 грудня 2016 року, зі змісту якого вбачається, що за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення, Головою АК відносно позивача постановлено на голосування рішення, а саме: позивач не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби, яке обґрунтоване низьким рівнем знань Закону України «Про національну поліцію», документів, які регламентують службову діяльність. За результатами голосування (за - 3, проти - 0) вказане рішення було прийнято.
Висновком апеляційної атестаційної комісії № 7, оформленого протоколом від 24.01.2017 № 4, залишено без змін рішення АК № 4. В якості підстав такого рішення зазначено низький рівень знань Закону України «Про національну поліцію», документів, які регламентують службову діяльність, низький рівень мотивації.
Згідно з витягом з Наказу № 78 о/с від 30 січня 2017 року відповідно до розділу VII Закону України «Про національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» (через службову невідповідність) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 оперуповноваженого Олександрівського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Донецькій області з 30 січня 2017 року. Підстава звільнення - висновок атестаційної комісії від 16 грудня 2016 року, висновок апеляційної атестаційної комісії від 24 січня 2017 року.
Вважаючи, що рішення атестаційної та апеляційної атестаційної комісій, а також наказ про звільнення прийняті без дотримання норм чинного законодавства, ОСОБА_2 звернулась до суду за відновленням свого порушеного права.
Суд першої інстанції скасовуючи накази, рішення атестаційної комісії та поновлюючи позивача на посаді прийшов до висновку про не доведення відповідачем правомірності включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.
Наведені обставини не є спірними. Предметом апеляційного оскарження є лише законність постанови суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 за період з 30 січня 2017 року по 26 квітня 2017 року.
Згідно зі статтею 235 Кодексу законів про працю України в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до п. 6 розділу III Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 квітня 2016 року № 260 (далі - Порядок № 260), поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позивач має право на отримання грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Матеріалами справи підтверджено, що наказом ГУ НП в Донецькій області № 67 о/с від 30.01.2017 ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції з 30 січня 2017 року.
Пункт 23 розділу І Порядку № 260 встановлює, що днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.
Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Аналізуючи наведені норми, судова колегія погоджується з доводами апелянта стосовно помилкового визначення періоду вимушеного прогулу позивача судом першої.
Згідно з абзацом 5 п. 10.4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 20 травня 2013 року задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суди повинні вказувати розмір виплати. Період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати необхідно зазначати в мотивувальній частині судового рішення.
Середній заробіток працівника згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про оплату праці» визначається за правилами, закріпленими у Постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок ).
Із пункту 5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом 1 пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Відповідно до абзацу 1 пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Згідно з довідкою Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ НП в Донецькій області від 06 березня 2017 року № 422 про доходи позивача грошове забезпечення у листопаді 2016 року складало 7985,60 грн, у грудні 2016 року - 16643,26 грн.
Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 20.07.2015 № 10846/0/14-15/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік» кількість робочих днів у листопаді 2016 року 22 дні, у грудні 2016 року 22 дні.
Так, середньоденна заробітна плата складає: (7985,60 грн + 16643,26 грн) / 44 робочих дня за два місяці = 559, 75 грн.
Період вимушеного прогулу ОСОБА_2 з 31.01.2017 (перший робочий день після звільнення позивача) по 26.04.2016 (дата прийняття судом рішення про поновлення позивача на посаді) з урахуванням листа Міністерства соціальної політики України від 05.08.2016 № 11535/0/14-16/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік» складає 60 робочих днів.
Отже, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу позивача за період з 31.01.2017 по 26.04.2017 складає 33585,00 грн (60 робочих днів * 559,75 грн).
Враховуючи, що Порядком № 260 не врегульовано питання визначення середнього заробітку, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розрахунку позивачу розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу правомірно було застосовано Порядок обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, а тому доводи апеляційної скарги з цього приводу колегією суддів не прийнято до уваги.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта, що розрахунок належних ОСОБА_2 грошових коштів за час вимушеного прогулу проведено судом першої інстанції із неправильним визначенням початкової дати, тому оскаржувана постанова підлягає зміні в цій частині.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для зміни постанови суду першої інстанції згідно зі статтею 201 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений апелянтом судовий збір не підлягає стягненню з ОСОБА_2.
Керуючись статтями 94, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року в справі № 805/1155/17-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, третя особа - Краматорський відділ поліції Головного управління Національної поліції у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, скасування наказу, поновлення на посаді - задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року в справі № 805/1155/17-а - змінити.
В абзаці шостому резолютивної частини постанови слова та цифри «з 30.01.2017 року» замінити словами та цифрами «з 31.01.2017 року»
В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року в справі № 805/1155/17-а - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Постанова прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Колегія суддів М. Г. Сухарьок
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук