про залишення апеляційної скарги без руху
17 серпня 2017 р. справа № 805/2020/17-а
Суддя Донецького апеляційного адміністративного суду Міронова Г.М., розглянувши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року у справі № 805/2020/17-а (головуючий І інстанції Галатіна О.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтерстар 5» до Державної фіскальної служби України, Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 805/2020/17-а з апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно з ч. 5 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо цей документ не подавався раніше.
Відповідно до ч. 7 ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Частиною 3 ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що довіреності від імені органу, підприємства, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації (за наявності).
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу підписано представником Державної фіскальної служби України ОСОБА_1. Разом з тим, згідно довіреності від 13.04.2017 року № 5456/10/05-99-10-02 Головне управління ДФС у Донецькій області в особі начальника уповноважило ОСОБА_1 представляти інтереси Головного управління ДФС у Донецькій області.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази щодо повноважень ОСОБА_1 з представництва інтересів Державної фіскальної служби України.
Частиною 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум працездатних осіб встановлений у місячному розмірі 1600,00 грн.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, на момент подання апеляційної скарги), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється ставка судового збору у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.п.2).
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем у позовній заяві заявлені вимоги немайнового характеру.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент подання позовної заяви), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплаті підлягає ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки при поданні адміністративного позову немайнового характеру сплаті підлягає ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому апелянту необхідно сплатити - 704 грн. (1600*0,4*110%) та належним чином це підтвердити.
В апеляційній скарзі апелянт просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що витрати Державної фіскальної служби України здійснюються виключно за рахунок Державного бюджету України.
Ознайомившись із заявленим клопотанням Державної фіскальної служби України, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Тобто, відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк є правом суду, але не його обов'язком.
Суд вважає, що вищевказане клопотання не підлягає задоволенню, так як в ньому апелянт ніяким чином не підтвердив та не обґрунтував можливість сплатити суми судового збору на майбутнє.
На переконання суду, оскільки на апелянта не поширюються пільги щодо сплати судового збору, то він не може посилатися на незадовільний майновий стан не підтверджуючи при цьому документально своє клопотання.
Також, суд зазначає, що Верховний Суд України в своїй ухвалі від 01.02.2017 року зазначив, що пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким серед іншого скасовано встановлені раніше для органів державної фіскальної служби пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.
Таким чином, суд вказує на те, що, оскільки апелянт не звільняється від сплати судового збору, то в даному випадку наявні всі підстави для відмови Державній фіскальній службі України у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ст.ст. 108, 189 КАС України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків шляхом надання належним чином засвідченого документа про повноваження ОСОБА_1 з представництва інтересів Державної фіскальної служби України та оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 704 грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - Краматор.УК /м.Краматорськ/ 22030101, код отримувача (код за ОКПО) - 37944338, банк отримувача - ГУДКСУ у Донецькій обл., код банку отримувача (МФО) - 834016, рахунок отримувача - 31211206781059, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу «Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації, позивача), Донецький апеляційний адміністративний суд».
Судовий збір сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв'язку за рахунок платника. У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати слова "судовий збір", код ЄДРПО суду, до якого він звертається, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.
Керуючись статтями 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити у задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року у справі № 805/2020/17-а - залишити без руху.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга повертається апелянту.
Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Міронова Г.М.