Головуючий у 1 інстанції - Коліщук З.М.
Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.
16 серпня 2017 року справа №242/127/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 03 липня 2017 року в справі № 242/127/17 за позовом ОСОБА_2 до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати неправомірними дії управління пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області з питання розрахунку та нарахування пенсії;
- зобов'язати зробити перерахунок пенсії з врахуванням заробітної плати за період з 01.01.1991 по 31.12.1995 відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 18.08.2016 року;
- зобов'язати провести перерахунок пенсії та виключити із розрахунку коефіцієнту середнього заробітку період з 01.09.2007 по 20.11.2011 (оптимізувати) та дев'ять неповних місяців, а саме: червень 2001 року, грудень 2002 року, лютий 2005 року, березень 2005 року, січень 2006 року, грудень 2011 року, січень 2012 року, лютий 2012 року, березень 2012 року з 18.08.2016 року.
Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 03 липня 2017 року позовні вимоги задоволено.
Визнано неправомірними дії Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо розрахунку та нарахування пенсії ОСОБА_2.
Зобов'язано Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з врахуванням заробітної плати за період з 01.01.1991 по 31.12.1995 відповідно до ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 14.06.2016.
Зобов'язано Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести перерахунок пенсії та виключити із розрахунку коефіцієнту середнього заробітку ОСОБА_2 період з 01.09.2007 по 20.11.2011 (оптимізувати) та дев'ять неповних місяців, а саме: червень 2001 року, грудень 2002 року, лютий 2005 року, березень 2005 року, січень 2006 року, грудень 2011 року, січень 2012 року, лютий 2012 року, березень 2012 року з 14.06.2016 року.
Зобов'язано Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, як суб'єкта владних повноважень, подати протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення.
Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції невірно застосовано положення ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при визначенні сум заробітної плати ОСОБА_2, які мають бути враховані під час призначення йому пенсії.
Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 (далі - позивач) 18 серпня 2016 року звернувся до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, Селидівське ОУПФУ, пенсійний орган) із заявою про призначення пенсії за віком. До заяви додано трудову книжку, довідку про заробітну плату, документ про стаж, військовий квиток, копії паспорту та ідентифікаційного коду.
Пенсію позивачу було призначено з 14.06.2016 в розмірі 1130,00 грн, що підтверджується протоколом № 1816 від 25.08.2016. Також пенсійний орган повідомив, що до страхового стажу та до заробітку не зараховано період з 01.07.2000 по 31.03.2001 на підприємстві ТОВ «Донецький завод «Електромотор», оскільки відсутні відповідні записи в трудовій книжці та не надана підтверджуюча довідка про роботу в цей період.
Вважаючи, що дії Селидівського ОУПФУ порушують його право на отримання пенсії в повному розмірі, ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Абзацом 3 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV регламентовано, що за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
За приписами абз. 5 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
За приписами ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
З матеріалів справи вбачається, що довідка № 58 від 08.08.2016, видана ПАТ «Машзавод» м. Новогродівка, містить відомості щодо загального розміру заробітної плати позивача за період 1991-1995 роки та відомості щодо сум заробітної плати з розшифровкою по місяцях, має вихідний номер та дату її видачі, видана на підставі особових рахунків, засвідчена печаткою підприємства. З усіх сум, які включені в довідку, проведені відрахування в Пенсійний фонд по встановленим тарифам.
За таких обставин колегія суддів не приймає посилання апелянта, що ця довідка не може бути врахована, оскільки управління пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області залишило лист відповідача щодо проведення зустрічної перевірки факту роботи ОСОБА_2 на ПАТ «Машзавод» м. Новогродівка без виконання, вмотивувавши це припиненням роботи підприємства.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що УПФУ в м. Новогродівці запропонувало для отримання необхідних відомостей звернутися безпосередньо до товариства, проте в матеріалах справи відсутні докази такого звернення. Тобто Селидівське ОУПФУ не скористалось наданим йому п. 4.2 Постанови правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 про Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» правом вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Як вже було зазначено ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV передбачено право особи, яка звернулася за призначенням пенсії, виключати до 60 календарних місяців з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії.
Згідно з розрахунком коефіцієнту заробітку пенсійний орган врахував заробітки позивача, зокрема, за 9 місяців, а саме: червень 2001 року, грудень 2002 року, лютий 2005 року, березень 2005 року, січень 2006 року, грудень 2011 року, січень 2012 року, лютий 2012 року, березень 2012 року. Період з 01.04.2008 по 20.11.2011 позначений, як невигідний та не врахований для розрахунку середньомісячного заробітку.
Тобто, фактично ОСОБА_2 хотів виключити з розрахунку коефіцієнту середнього заробітку період з 01.09.2007 по 31.03.2008 та наведені вище дев'ять місяців, що разом складає 16 місяців. Станом на 14.06.2016 страховий стаж позивача становив 421 місяці, що дає можливість на виключення при перерахунку пенсії 42 місяців заробітку з найменшими коефіцієнтами. Таким чином доводи апеляційної скарги з цього приводу також не підлягають задоволенню.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджує висновок, викладений в оскаржуваній постанові, що Селидівське ОУПФУ неправомірно не врахувало під час визначення розміру пенсії позивача заробітну плату за період 1991-1995 роки на ПАТ «Машзавод» м. Новогродівка та навпаки, включило місяці із низьким коефіцієнтом, чим порушило право ОСОБА_2 на отримання пенсії в належному розмірі.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статями 94, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 03 липня 2017 року в справі № 242/127/17 за позовом ОСОБА_2 до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 03 липня 2017 року в справі № 242/127/17 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Колегія суддів М. Г. Сухарьок
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук