15 серпня 2017 рокусправа № 808/8558/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Шальєвої В.А. Білак С.В.
за участю секретаря судового засідання:Лащенко Р.В.
За участю:
Позивача - ОСОБА_2 ( паспорт НОМЕР_1)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року
у справі № 808/8558/13-а
за позовом ОСОБА_2
до Державного підприємства "Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Запорізькій області №55", Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області
про зобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55", управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області, в якому, з урахуванням уточнень, просив зобов'язати ДП "Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55":провести перерахунок грошового забезпечення з урахуванням наказів начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області про преміювання: № 78 від 05 липня 2011 року - про преміювання за травень 2011 року - 50%; № 89 від 29 липня 2011 року - про преміювання за червень 2011 року - 20%; №119 від 05 жовтня 2011 року - преміювання за серпень 2011 року - 50%; №131 від 14 листопада 2011 року - преміювання за вересень 2011 року - 30%; №146 від 02 грудня 2011 року - преміювання за жовтень 2011 року - 40%; №170 від 27 грудня 2011 року - преміювання за листопад 2011 року - 60%; №9 від 31 січня 2012 року - преміювання за грудень 2011 року - 80%; № 52 від 13 квітня 2012 року - преміювання за березень 2012 року - 1500 грн.; № 76 від 18 червня 2012 року - преміювання за травень 2012 року - 50%; №90 від 19 липня 2012 року - преміювання за червень 2012 року - 80%; № 100 від 17 серпня 2012 року - преміювання за липень 2012 року - 100%; № 112 від 18 вересня 2012 року - преміювання за серпень 2012 року - 100%; №122 від 17 жовтня 2012 року - преміювання за вересень 2012 року - 50%, а також з урахуванням оплати за роботу у вихідні та святкові дні, доплати за роботу в нічний час та доплати згідно з пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07 листопада 2007 року; здійснити перерахунок розміру грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані відпустки з урахуванням зміни розміру грошового забезпечення за період з 01 квітня 2011 року по 01 квітня 2013 року; провести коригування довідки по додаткових видах грошового забезпечення за період з 01 квітня 2011 року по 01 квітня 2013 року та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області всі необхідні документи для перепризначення пенсійного забезпечення та розрахунку недовиплаченої суми пенсійного забезпечення за період з 25 квітня 2013 року до теперішнього часу; стягнути з ДП "Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55" на користь позивача грошові кошти на загальну суму 197284,10 грн., із яких: 66597,75 грн. - сума грошової допомоги при звільненні, 80094,90 грн. - сума компенсації за невикористанні 451 доби відпустки, 42446,78 грн. - сума донарахування грошового забезпечення, 8166,79 грн. - сума заборгованості по авансовим звітам підприємства.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року позивачу відмовлено у задоволенні позову.
Не погодившись з постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Стягнуто з ДП "Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55" на користь ОСОБА_2 грошові кошти на загальну суму 71385,19 грн., у т.ч., 23171,58 грн. - сума грошової допомоги при звільненні, 47387,02 грн. - сума компенсації за невикористанні 451 доби відпустки, 8166,79 грн. - сума заборгованості по авансовим звітам підприємства.
Не погодившись з постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року ОСОБА_2 звернувся з ксаційною скаргою.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 20 червня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року в частині вирішення позовних вимог про зобов'язання Державного підприємства "Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55" провести перерахунок грошового забезпечення з урахуванням оплати за роботу у вихідні та святкові дні, доплати за роботу в нічний час скасовано, та справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В решті постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року залишено без змін.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 13 липня 2017 року ОСОБА_2 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року у справі № 808/8558/13-а прийнято до провадження та призначено до розгляду.
В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом під час апеляційного перегляду встановлено, що ОСОБА_2 з 03 серпня 1987 року працював у ДП "Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55" та займав посаду заступника начальника установи з виробництва - директора ДП "Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55".
Наказом Державної пенітенціарної служби України № 18/ОС-13 від 21 березня 2013 року позивача звільнено з посади заступника начальника установи з виробництва - директора ДП "Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55" за підпунктом "а" пункту 65 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 (за віком). На час звільнення календарна вислуга позивача на підприємстві складала 25 років 9 місяців 10 днів.
Відповідно до розрахунку грошової допомоги при звільненні зі служби за березень 2013 року підполковника в/с ОСОБА_2, грошова допомога складає 39401,62 грн., а компенсація за невикористані 451 доби відпустки - 47387,02 грн.
Вважаючи, що ДП "Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55" розрахунок грошового забезпечення за період з 01 квітня 2011 року по 01 квітня 2013 року проведено без нарахування надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби, премії, доплати за роботу в нічний час, доплати згідно з пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року та зі зменшенням кількості відпрацьованого часу в вихідні та святкові дні, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є безпідставними та ґрунтуються на невірному трактуванні правових норм, в той час як відповідачем доведено правомірність своїх дій та рішень.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову постанову про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині зобов'язання ДП "Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55" провести перерахунок грошового забезпечення з урахуванням вищевказаних наказів начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області про преміювання, а також з урахуванням оплати за роботу у вихідні та святкові дні, доплати за роботу в нічний час та доплати згідно з пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07 листопада 2007 року підлягають залишенню без розгляду, оскільки позивачем пропущено встановлений частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду і не наведено поважних причин його пропуску, а судом таких встановлено не було.
При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що станом на час розгляду справи у ДП "Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55" залишилася заборгованість перед позивачем щодо виплати 19501,48 грн. грошової допомоги при звільненні, 47387,02 грн. компенсації за невикористані дні відпустки, 8166,79 грн. по авансовим звітам підприємства та 3670,10 грн., які були безпідставно утримані у зв'язку з проведенням перерахунку виплат за особливі умови служби з липня 2012 року по квітень 2013 року, а тому вказані кошти підлягають стягненню з ДП "Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55" на користь позивача.
Переглядаючи постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року в частині відмови у задоволені позовних вимог про зобов'язання Державного підприємства "Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55" провести перерахунок грошового забезпечення з урахуванням оплати за роботу у вихідні та святкові дні, доплати за роботу в нічний час, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відмови в цій частині позовних вимог, з огляду на наступне.
Згідно ст.19 Конституції України, "органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України". Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством".
Частиною 5 ст. 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників органів внутрішніх справ, які не мають спеціальних звань.
Отже на осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України поширюється порядок і умови проходження служби, передбачені для працівників органів внутрішніх справ та регламентується "Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" та іншими внутрішніми відомчими нормативними актами.
Матеріалами справи встановлено, що, у відповідності до табелів обліку робочого часу встановлено, що ОСОБА_2 відпрацьовано у вихідні дні 959 годин та 32 години у святкові дні.
Відповідно з приписами п п. 1.9.2. "Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України", затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 07.10.2009р. N 222 (надалі - наказ ДДУ ПВП №222): "служба осіб рядового та начальницького складу в дні щотижневого відпочинку (за винятком тих осіб, які несуть службу за затвердженими в установленому порядку графіками змінності служби) та святкові дні може компенсуватися за їх згодою наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі в подвійному розмірі виходячи з посадового окладу й окладу за спеціальним званням."
Матеріали справи підтверджено, що відповідачем самостійно було здійснено донарахування грошового забезпечення за роботу у святкові дні в сумі 532,18 гривень та включено у суму заборгованості перед позивачем.
Приписами пп.5.1; 6.1 наказу ДДУ ПВП №222 визначено, що "5.1 Рядовому і начальницькому складу (крім курсантів навчальних закладів, зарахованих на навчання з числа цивільних осіб) виплачується надбавка за вислугу років до посадових окладів та окладів за спеціальними званнями у розмірах, що визначаються чинним законодавством, з дня виникнення права на ї отримання.
6.1. Особам рядового і начальницького складу за рішенням керівника органу чи установи виплачуються надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби (далі - надбавки за особливо важливі завдання) у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років, а тим, що безпосередньо розробляють, проводять експертизу проектів нормативно-правових актів, які передбачено положеннями про відповідні структурні підрозділи, особам рядового і начальницького складу за виконання спеціальних завдань, пов'язаних з антитерористичною діяльністю, - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років".
Пунктом п.13 Положення про преміювання осіб рядового і начальницького складу, зазначено, що розрахунок щомісячної премії особам рядового та начальницького складу проводити виключно із сум розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем на доплату за роботу у вихідні дні невірно здійснено розрахунок надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливих завдань та поточне преміювання, що не передбачено вимогами вищезазначеного наказу.
Щодо вимоги про здійснення перерахунку грошового забезпечення за роботу в нічний час за період з 01.04.2011 по 01.04.2013, слід зазначити наступне.
Згідно розрахунку відповідача, нарахування становить 1069,29 грн., яка виплачена ОСОБА_2 згідно видаткових касових ордерів ВКО № 110 від 28.03.2014 на суму 681,79 грн., ВКО №176 від 16.05.2014 на суму 357,88 грн.
Отже, за результатами розгляду справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку що зазначені вимоги, є безпідставними і за цих обставин не підлягають задоволенню.
З урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду від 20 червня 2017 року суд апеляційної інстанції обмежений в обсязі перегляду зазначеної справи, а тому питання переглядається в частині позовних вимог, щодо зобов'язання Державного підприємства "Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55" провести перерахунок грошового забезпечення з урахуванням оплати за роботу у вихідні та святкові дні, доплати за роботу в нічний час.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, судова колегія,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року у справі № 808/8558/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст.212 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено 16.08.2017 року.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: В.А. Шальєва
Суддя: С.В. Білак