"16" серпня 2017 р. справа № 389/1511/17 (2-а/389/99/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Знам'янського міськрайнного суду Кіровоградської області від 06 липня 2017 року у справі №311/1511/17 за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Знам'янської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач 22.06.2017 року звернувся до Знам'янського міськрайнного суду Кіровоградської області з позовом до Управління соціального захисту населення Знам'янської районної державної адміністрації Кіровоградської області, в якому просив:
визнати неправомірним здійснення відповідачем нарахування та виплати до 5 травня в 2017 році разової грошової допомоги в розмірі меншому, ніж п'ять мінімальних пенсій за віком; зобов'язати відповідача здійснити йому нарахування та виплату недоплаченої разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у 2017 році як учаснику бойових дій згідно вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплачених сум.
Постановою Знам'янського міськрайнного суду Кіровоградської області від 06 липня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 в інтересах позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач надіслав до апеляційного суду заперечення на апеляційну скаргу, якими просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Також відповідач просив розглянути справу за відсутності його представника.
Пунктом 3 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2.
Постанова Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 липня 2017 року у справі №311/1511/17 прийнята у порядку скороченого провадження за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 183-2 КАС України, а тому суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути зазначену справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Знам'янської районної державної адміністрації Кіровоградської області як учасник бойових дій та має право на пільги, встановлені ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, видане 03.10.2000 року (а.с.12).
Відповідно до листа Управління соціального захисту населення 21.06.2017 року №02-84/596/1 позивачу 20.04.2017 року на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 року №223 «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» та кошторису управління на 2017 рік призначено та виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 1200 грн. 00 коп. як учаснику бойових дій (а.с.13).
Не погодившись з таким розміром зазначеної грошової допомоги, позивач звернувся з позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що дії відповідача по виплаті ОСОБА_2 разової грошової допомоги до 5 травня в 2017 році в сумі 1200,00 грн. є правомірними, оскільки таку виплату здійснено відповідно до вимог діючого законодавства України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з врахуванням Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком передбачено статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і встановлено у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 01.01.2017 року встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність (на час виплати позивачу) - 1247 грн..
В той же час, 01.01.2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року №79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», пунктом 26 якого встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Постановою Кабінету Міністрів України №223 від 05.04.2017 року «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» визначено, що у 2017 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» проводиться до 5 травня учасникам бойових дій в розмірі 1200,00 грн..
Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.
У рішенні Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 зазначено, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою ст.17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій ст.46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме ст.21 Конституції України.
Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 надано тлумачення, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Конституційний Суд України зазначив, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування кожного на достатній життєвий рівень. Суд виходив з того, що додержання конституційних принципів соціальної і правової держави, верховенства права обумовлює здійснення законодавчого регулювання суспільних відносин на засадах справедливості та розмірності з урахуванням обов'язку держави забезпечувати гідні умови життя кожному громадянину України.
Отже, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість її фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з ч.1 ст.17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Невід'ємною складовою здійснення правового регулювання відносин у сфері соціального забезпечення є визначення правового механізму та державних органів, на які покладається обов'язок виконання соціальної політики держави.
Одним із таких органів є Кабінет Міністрів України, який згідно з п.2 ч.1 ст.20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» забезпечує проведення державної соціальної політики, соціальний захист громадян та вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення.
Виплата разової грошової допомоги до 5 травня передбачена Постановою Кабінету Міністрів України №223 від 05.04.2017 року «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», відповідно до якої відповідач здійснив виплату такої допомоги ОСОБА_2.
Таким чином, дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу по справі одноразової щорічної допомоги до 5 травня за 2016 рік відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від №223 від 05.04.2017 року є правомірними.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Відповідно до частини десятої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Керуючись статтями 160, 167, 183-2, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Знам'янського міськрайнного суду Кіровоградської області від 06 липня 2017 року у справі №311/1511/17 залишити без задоволення.
Постанову Знам'янського міськрайнного суду Кіровоградської області від 06 липня 2017 року у справі №311/1511/17 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: І.В. Юрко
Суддя: Н.А. Олефіренко
Суддя: В.А. Шальєва