Ухвала від 14.08.2017 по справі 804/2297/17

Суддя-доповідач - Білак С. В.

Головуючий у 1 інстанції - Боженко Н.В.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2017 рокусправа № 804/2297/17

Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпро, пр.Слобожанський, 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання - Лащенко Р.В., з участю представника позивача - Кульбаки С.О., представника відповідача - Радченка В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у справі №804/2297/17 за позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпродзержинський термінал» про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпродзержинський термінал» (далі - відповідач, ТОВ «Дніпродзержинський термінал»), в якому просила зобов'язати відповідача допустити посадових осіб Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до проведення планового заходу державного нагляду (контролю).

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що відповідачем протиправно двічі не допущено посадових осіб до проведення планової перевірки, призначеної наказом №90-П від 06.02.2017 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що на виконання плану заходів державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства ДЕІ у Дніпропетровській області на 1 квартал 2017 року складено наказ, направлення та повідомлення про проведення планової перевірки для проведення в період з 20.02.2017 року по 03.03.2017 року планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Дніпродзержинський термінал».

20.02.2017 року в день перевірки державного інспектора не було допущено до проведення перевірки, про що складено акт про відмову в проведенні перевірки. При повторному виїзді на місце розташування відповідача з метою проведення перевірки інспектори також не були допущені до проведення перевірки, що свідчить про порушення ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Аналіз норм діючого законодавства дає підстави вважати, що обраний позивачем спосіб захисті відповідає повноваженням, які передбачені у нормах, а відтак і передбачає право на адміністративний позов.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та судом апеляційної інстанції підтверджено, що на виконання плану заходів державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства ДЕІ у Дніпропетровській області на 1 квартал 2017 року видано наказ №90-П від 06.02.2017 року, направлення №4-764-8-3 від 06.02.2017 року та повідомлення про проведення планової перевірки №4-300-8-3 від 20.01.2017 року для проведення в період з 20.02.2017 по 03.03.2017 року планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Дніпродзержинський термінал» (а.с.6-8).

20 лютого 2017 року позивачем здійснено виїзд на місце розташування суб'єкта господарювання, однак державних інспекторів до проведення перевірки допущено не було, про що складено акт про відмову в проведенні перевірки від 20 лютого 2017 року, який 20.02.2017 року було направлено відповідачу, згідно наданої до суду копії фіскального чеку. Як вбачається з акту про відмову в проведенні перевірки від 20 лютого 2017 року, представники Державної екологічної інспекції у Дніпропетровської області зазначають, що до них вийшов чоловік, представився охоронцем, який повідомив, що керівник або уповноважена особа ТОВ «Дніпродзержинський термінал» відсутні, а юристом підприємства було заборонено допускати представників Державної екологічної інспекції у Дніпропетровської області на територію підприємства (а.с.9).

У зв'язку з недопущенням держінспекторів до проведення перевірки позивач звернувся до Кам'янського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про перешкоджання у проведенні перевірки, про що в матеріалах справи міститься копія талону-повідомлення №79 від 20.02.2017 року про прийняття заяви №2794 від 20.02.2017 року.

22 лютого 2017 року Держекоінспекцією здійснено повторний виїзд за місцем розташуванням відповідача, однак вдруге інспекторів не було допущено до перевірки. Позивач повторно звернувся до Кам'янського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про перешкоджання у проведенні перевірки, про що в матеріалах справи міститься копія талону-повідомлення №85 від 22.02.2017 року про прийняття заяви №2924 від 22.02.2017 року. В зв'язку з недопущенням до проведення перевірки було складено акт про відмову в проведенні перевірки від 22 лютого 2017 року, який направлено відповідачу 22.02.2017 року, згідно наданого до суду копії фіскального чеку (а.с.10).

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб визначені Законом України від 5 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V), який, зокрема, встановлює порядок, умови та вимоги до проведення державного нагляду (контролю) у вигляді планових та позапланових заходів. При цьому, обов'язок допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю) встановлений у статті 11 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011 (далі - Положення), основним завданням Державної екологічної інспекції України (Держекоінспекції України) є реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду; за екологічною та радіаційною безпекою (у тому числі у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення) під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів; біологічною і генетичною безпекою щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів (ГМО) у відкритій системі; поводженням з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) і небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами.

Відповідно до пункту 6 цього Положення Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до п.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Отже, законодавством передбачено право органу державного нагляду (контролю) на звернення до суду з позовом, проте не у будь-якому випадку, а з підстав усунення виявлених, за результатами перевірки, порушень. Натомість, права звернення до суду з позовом про зобов'язання суб'єкта господарювання допустити посадових осіб органу державного нагляду до проведення перевірки, не передбачено.

Вказаний висновок не суперечить й нормам Кодексу адміністративного судочинства, відповідно до частини 3 статті 6 якого, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках, встановлених законом.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що частиною четвертою статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік, коли юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень, а Інспекція, відповідно до Положення та Закону № 877-V, не наділена повноваження щодо звернення до суду у випадку не допуску для проведення перевірки, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків є підставою для застосування до об'єкту контролю санкцій, передбачених законодавством, та для притягнення посадових осіб підприємства до адміністративної відповідальності.

Посилання апелянта на наявність рішення Вищого адміністративного суду України у справі №818/3019/15 суд до уваги не приймає, оскільки, по-перше, вказане рішення не має преюдиційного значення в межах розгляду даної справи, оскільки винесено у спорі між іншими сторонами, а по-друге, згідно ст.244-2 КАС України лише висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального прав.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з огляду на доводи апеляційної скарги відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області -залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у справі №804/2297/17 за позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпродзержинський термінал» про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 14 серпня 2017 року, в повному обсязі ухвала складена 17 серпня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді Н.А.Олефіренко

В.А.Шальєва

Попередній документ
68324716
Наступний документ
68324718
Інформація про рішення:
№ рішення: 68324717
№ справи: 804/2297/17
Дата рішення: 14.08.2017
Дата публікації: 19.08.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема зі спорів щодо:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у касаційній інстанції (06.06.2019)
Дата надходження: 05.04.2017
Предмет позову: зобов`язання вчинити певні дії