09 серпня 2017 рокусправа № 334/3274/16-а(2-а/334/21/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Білак С.В. Шальєвої В.А.
за участю секретаря судового засідання:Лащенко Р.В.
За участю Представників:
Позивача - ОСОБА_2 ( довіреність від 29.04.2016 року)
Відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС
на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2017 р.
у справі № 334/3274/16-а(2-а/334/21/17)
за позовом ОСОБА_3
до Запорізької митниці ДФС
про визнання дій неправомірними, скасування постанови по справі про порушення митних правил,-
ОСОБА_3 у травні 2016 року звернуся до суду з позовом до Запорізької митниці ДФС згідно з яким, просить визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил винесену Запорізької митницею ДФС від 22.04.2016 року №0325/11200/15.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків митного органу щодо відсутності права у товариства на пільгу зі сплати ввізного мита по товарах, які імпортуються на митну територію України як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства, з огляду на не реєстрацію такої інвестиції. Частина 2 статті 287 Митного кодексу України не містить застережень щодо обов'язковості державної реєстрації іноземних інвестицій для надання таких пільг та гарантій, як звільнення від ввізного мита чи податку на додану вартість на імпорт. Крім того, позивач вказує на пропуск відповідачем строку в межах якого може бути накладено адміністративне стягнення передбаченого ст. 485 МК України.
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2017 року позов задоволено повністю.
Постанова суду мотивована тим, що за змістом ст.287 МК України умовою застосування ч.2 ст.287 МК України є, зокрема, відповідність ввезеного майна критеріям визначення іноземної інвестиції, а також період, на який таке майно ввозиться на територію України. А з огляду на відсутність законодавчо визначеного терміну, в який має бути обов'язково здійснено державну реєстрацію іноземних інвестицій, така реєстрація може бути проведена у будь-який момент після ввезення товару.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.
Згідно з запереченнями на апеляційну скаргу, позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції залишити без змін вказуючи при цьому за законність та обґрунтованість рішення суду.
В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ «САРКІНЕН» № 6 від 07.02.2014 року прийнято рішення про збільшення статутного капіталу цього товариства за рахунок, внеску компанії «Левітіо Саркінен Ой», яка здійснює свій внесок майном, а саме: зварювальний апарат Esab Lar 500 Magma ( серійний № 338-414-561), зварювальний апарат Esab Lar 500 Magma ( серійний № 024-137-924), зварювальний апарат ESAB LAW400/MEK4S (серійний № 550-606-0535), зварювальний апарат Kemppi Fastmig KM500/MF300 (серійний № 1421817 U), зварювальний апарат Kemppi Fastmig KM500/MF300 (серійний № 1421818 U).
У лютому 2014 року статут ТОВ «САРКІНЕН», який фіксував факт збільшення статутного капіталу товариства, був зареєстрований Державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, номер запису 11031050013028259.
В пункті 9.2. нової редакції Статуту визначено детальний опис та характеристики обладнання, статутного капіталу товариства його учасником - іноземним інвестором.
З 08.03.2014 року обладнання було задекларовано в митному режимі імпорт, що оформлено відповідною митною декларацією ІМ40 № 112050000/2014/004980 від 11.03.2014 року.
За вказаною митною декларацією, обладнання, згідно з вимогами ст. 287 МК України, було заявлено до декларування із звільненням від сплати ввізного мита (код пільги 152).
В підтвердження дотримання вимог, викладених в ч. 2 ст. 287 Митного кодексу України, ТОВ «САРКІНЕН» під час митного оформлення були надані митному органу документи, визначені в класифікаторі документів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження відомчих класифікаторів питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» від 20.09.2012 року № 1011.
Зокрема, зазначений класифікатор, в підтвердження правомірності декларування товару за кодом 152 та звільнення від сплати ввізного мита, вимагає надання Статуту підприємства з іноземною інвестицією.
Статут ТОВ «САРКІНЕН», номер запису 11031050013028259 наданий митному органу разом з іншими документами для здійснення митного оформлення іноземного (обладнання), про що свідчить відмітка до графи 44 митних декларацій.
Оформлення обладнання в митному відношенні, як інвестиції до статутного фонду із застосуванням пільги щодо сплати ввізного мита, було здійснено без будь - яких порушень діючого законодавства, про що зокрема свідчить оформлення митним органом декларацій без зауважень та відмов.
Згідно з Актом приймання - передачі майнових цінностей, які вносяться до статутного капіталу від 31.03.2014 року, імпортне обладнання, як іноземна інвестиція було оприбутковано та зараховано на баланс «САРКІНЕН».
Станом на 22.04.2016 року співробітниками ДПІ у Жовтневому районі було здійснено перевірку ТОВ «САРКІНЕН» вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування товарів ввезених на митну територію України, як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємства, що імпортувалися за митними деклараціями оформленими з 08 березня 2014 року, та підтверджено фактичну наявність даного обладнання у позивача.
При цьому позиція відповідача ґрунтується на підставі того, що згідно листа Управління зовнішні зовнішньоекономічної діяльності Запорізької обласної державної адміністрації № 825/02-01-12 від 17.09.2015 року ТОВ «САРКІНЕН» не здійснювало реєстрацію (перереєстрацію) та анулювання інвестиції, а незареєстровані іноземні інвестиції, в силу ст.13 Закону України «Про режим іноземного інвестування» та ст.395 ГК України, не дають права на одержання пільг та гарантій.
За результатами опрацювання матеріалів перевірки, документів, письмових пояснень, відповідачем 22.04.2016 року відносно позивача була складена постанова в справі про порушення митних правил № 0325/11200/15 за якою в діях ОСОБА_3 вбачались ознаки порушення митних правил передбачених статтею 485 Митного кодексу України, з якої вбачається, що митний орган вважає, позивача, як директор ТОВ «САРКІНЕН», таким що порушив умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами, встановлені Митним кодексом України, тобто здійснив протиправні дії, щодо використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів в інших цілях ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги (Інвестиції до статутного фонду) що спричинило несплату митних платежів.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанов є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Поняття іноземних інвестицій міститься у статті 1 Закону України «Про режим іноземного інвестування» та означає цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. Підприємство з іноземними інвестиціями це підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному капіталі якого, за його наявності, становить не менше 10 відсотків.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «САРКІНЕН» є підприємством з іноземною інвестицією, оскільки іноземна інвестиція в статутному капіталі становить не менше 10 відсотків, що підтверджується правовстановлюючими документами позивача.
На момент спірних відносин діяла стаття 13 Закону України «Про режим іноземного інвестування», якою визначено, що державна реєстрація (перереєстрація) іноземних інвестицій та її анулювання здійснюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, в семиденний строк з дня подання іноземним інвестором документів для реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій та її анулювання.
Незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг та гарантій, передбачених цим Законом.
Аналогічне положення кореспондується з статтею 395 Господарського кодексу України.
Приписами статті 2 Закону України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів господарювання, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження» підприємства, створені за участю іноземних інвестицій, а також об'єкти (результати) спільної діяльності на території України за участю іноземних інвестицій без створення юридичної особи, в тому числі на основі договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво, сумісну діяльність тощо, підлягають валютному і митному регулюванню та оподаткуванню за правилами, встановленими законодавством України з питань валютного і митного регулювання та оподаткування підприємств, створених без участі іноземних інвестицій.
В силу статті 3 Закону України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів господарювання, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження» спеціальне законодавство України про іноземні інвестиції, а також державні гарантії захисту іноземних інвестицій, визначені законодавством України, не регулюють питання валютного, митного та податкового законодавства, чинного на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За змістом статті 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування» оподаткування митом майна, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов'язаною з провадженням підприємницької діяльності), здійснюється у порядку, встановленому Митним кодексом України.
Згідно зі статтею 1 Митного кодексу України відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до частини третьої статті 7 Митного кодексу України засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються цим Кодексом та іншими законами України.
За такого правового врегулювання колегія суддів дійшла висновку, що оподаткування митними платежами товарів, які переміщуються через митний кордон України як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями, регулюється виключно Митним кодексом України.
Разом з цим, Закон України «Про режим іноземного інвестування» як спеціальний закон про іноземні інвестиції не регулює питання митного законодавства як це вказано у статті 3 Закону України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів господарювання, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження», а отже не встановлює підстави та умови звільнення від оподаткування митом товарів, які ввозяться на територію України в якості іноземної інвестиції.
Приписами частини другої статті 287 Митного кодексу України передбачено, що товари (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов'язаною з провадженням підприємницької діяльності), що ввозяться на митну територію України на строк не менше трьох років іноземними інвесторами відповідно до Закону України «Про режим іноземного інвестування» з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів) або як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, звільняються від сплати ввізного мита. При відчуженні таких товарів раніше трьох років з часу зарахування їх на баланс ввізне мито сплачується на загальних підставах.
Отже, Митний кодекс України як єдиний нормативний акт, що визначає митні пільги для товарів, які ввозяться на митну територію України як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, не встановлює застережень стосовно можливості надання таких пільг лише за умови державної реєстрації іноземних інвестицій, а передбачає в якості єдиної умови, за якою виникає обов'язок сплати ввізного мита на загальних підставах, відчуження таких товарів раніше трьох років з часу їх зарахування на баланс підприємства або використання.
Доводи митного органу про те, що ТОВ«САРКІНЕН» позбавлений права на пільгу, оскільки підставою звільнення від сплати ввізного мита, якщо товари ввозяться на митну територію України іноземними інвесторами відповідно до Закону України «Про режим іноземного інвестування» є реєстрація внеску іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства спростовується положеннями Порядку державної реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій та її анулювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 139 від 06 березня 2013 року, який діяв на момент виникнення спірних відносин.
Так, пунктом 2 вищевказаного Порядку встановлено, що державна реєстрація (перереєстрація) іноземних інвестицій та її анулювання здійснюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями у семиденний строк з дня подання іноземним інвестором документів для реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій або її анулювання.
Згідно з пунктом 4 Порядку для державної реєстрації іноземних інвестицій іноземний інвестор або уповноважена ним в установленому порядку особа (далі заявник) подає органу державної реєстрації такі документи: інформаційне повідомлення згідно з додатком 1 до цього Порядку у трьох примірниках з відміткою територіального органу Міністерства доходів і зборів за місцем здійснення інвестицій про їх фактичне здійснення. Зазначене повідомлення заповнюється згідно з додатком 2 до цього Порядку; документи, що підтверджують форму здійснення іноземних інвестицій (установчі документи, договори (контракти) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності, концесійні договори тощо); документи, які підтверджують вартість іноземних інвестицій, що визначається відповідно до статті 2 Закону України «Про режим іноземного інвестування».
Колегія суддів звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено терміну, протягом якого підприємство з іноземними інвестиціями має звернутись до уповноважених органів для здійснення державної реєстрації іноземних інвестицій, оскільки чинне законодавство не містить обов'язку саме підприємству з іноземними інвестиціями здійснювати таку реєстрацію.
Слід зауважити, що обов'язок реєстрації внеску іноземних інвестицій у підприємство закріплено за іноземним інвестором, а не за самим підприємством.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ТОВ «САРКІНЕН» правомірно застосовано пільгу у вигляді звільнення від сплати мита при ввезенні зазначеного обладнання на територію України, оскільки ввезене на митну територію обладнання є іноземною інвестицією в розумінні статті 1 Закону України «Про режим іноземного інвестування» та до визначеного частиною другою статті 287 Митного кодексу України строку не відчужено і використовується позивачем у власній господарській діяльності.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: С.В. Білак
Суддя: В.А. Шальєва