Справа № 819/1285/17
17 серпня 2017 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Данилевич Н.А., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДФС у Тернопільській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 16 469,64 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником податків у розумінні Податкового кодексу України та зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом строки. Станом на 25.07.2017 року за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 16 469,64 грн., в тому числі по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 11 212,14 грн., та по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 5 257,5 грн. Податковий борг виник у зв'язку з несплатою платником податків узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом за результатами перевірки, та самостійно задекларованих платником податків у податкових деклараціях. Податковим органом вживались заходи для його стягнення, проте заборгованість відповідачем не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 16 469,64 грн.
Представник позивача у судове засідання не прибув, проте позивач подав до суду клопотання від 17.08.2017 року про розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідач у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи. Причини неприбуття до суду відповідач не повідомив, заперечень проти позову не подав.
Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа - підприємець з 14.11.2007 р., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 21.07.2017 року (а. с. 9-11), відповідач перебуває на обліку як платник податків у Тернопільській ОДПІ Головного управління ДФС у Тернопільській області.
Відповідно до довідки від 25.07.2017 року № /19-00-17-10 про наявність податкового боргу платника податків ОСОБА_1 станом на 25.07.2017 року за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 16 469,64 грн., в тому числі:
- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 11 212,14 грн. - основний платіж;
- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 5 257,5 грн., в тому числі 3 505,00 грн. - основний платіж, 1 752,50 грн. - штрафні санкції.
Податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування виник у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов'язання відповідно до податкового повідомлення-рішення від 14.07.2010 року № 0001281704/0 (а. с. 18), винесеного на підставі акту перевірки № 6777/17-426/НОМЕР_1 від 02.07.2010 року (а. с. 20-21) та відповідно до поданих відповідачем податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2014 рік від 05.02.2015 року № 9080065506 (а. с. 27-28), від 05.02.2015 року № 9080065631 (а. с. 29-30), від 08.02.2016 року № 9275334954 (а. с. 33-34) та від 09.02.2017 року № 9269737145 (а. с. 31-32).
Податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування підтверджується розрахунком суми позовних вимог податкового боргу платника податків ОСОБА_1 по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, відповідно до якого заборгованість відповідача становила 12 332.86 грн., а з урахуванням переплати у розмірі 1120,72 грн. - становить 11 212,14 грн. (а. с. 13).
Заборгованість по податку на додану вартість виникла у зв'язку із несплатою узгодженого податкового зобов'язання, нарахованого згідно із податковим повідомленням-рішенням від 14.07.2010 року № 0001271704/0 (а. с. 19), винесеного на підставі акта перевірки від 02.07.2010 року № 6777/17-426/НОМЕР_1 (а. с. 20-21).
Відповідно до розрахунку суми позовних вимог податкового боргу платника податків ОСОБА_1 по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), заборгованість відповідача по даному податку становить 5 257,5 грн., в тому числі 3 505,00 грн. - основний платіж, 1 752,50 грн. - штрафні санкції (а. с. 14).
ФОП ОСОБА_1, не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 14.07.2010 року № 0001281704/0 та податковим повідомленням-рішенням від 14.07.2010 року № 0001271704/0, оскаржував їх у судовому порядку та просив їх скасувати.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.09.2010 року у справі № 2-а-2667/10/1970, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2014 року, в позові ФОП ОСОБА_1 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.07.2010 року № 0001281704/0 та від 14.07.2010 року № 0001271704/0 відмовлено (а. с. 22-24, 25-26).
Таким чином, грошові зобов'язання визначені в податкових повідомленнях-рішеннях є узгодженими, однак у визначені строки сплачені до бюджету не були, внаслідок чого
набули статусу податкового боргу.
З метою погашення податкового боргу Тернопільською ОДПІ виставлено ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу від 14.01.2015 року № 278-25 (а. с. 16). Проте вжиті заходи не забезпечили погашення податкового боргу відповідачем. При цьому, з моменту надіслання податкової вимоги податковий борг платника податків не переривався.
Станом на день розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не сплачена. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.
Відповідно до пункту 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, чинного з 01.01.2011 року, з змінами і доповненнями (далі - ПК України), передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у податній ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу приписів пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності, протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Як встановлено судом податковий борг відповідача виник у зв'язку з несплатою сум грошових зобов'язань, самостійно задекларованих та донарахованих контролюючим органом за результатами перевірки. Суми грошових зобов'язань є узгодженими та підлягали до сплати у відповідні строки, встановлені пунктом 57.3 статті 57 ПК України.
Пункт 59.1 статті 59 ПК України визначає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 87.11 статті 87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
У спірному випадку позивач вжив усі заходи, передбачені ПК України для стягнення податкового боргу, зокрема, направив податкову вимогу, контролюючим органом дотримані передумови для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості.
Підпунктами 14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату податкового боргу, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу в розмірі 16 469,64 грн.
Керуючись статтями 11, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: АДРЕСА_1) податковий борг у розмірі 16 469 (шістнадцять тисяч чотириста шістдесят дев'ять) гривень 64 (шістдесят чотири) копійки, в тому числі:
- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 11 212,14 грн., який перерахувати на р/р 33119341700002, код одержувача 37977726, МФО 838012, код бюджетної класифікації 8511010500;
- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 5 257,5 грн., який перерахувати на р/р 331110029700002, код одержувача 37977726, МФО 838012, код бюджетної класифікації 3014010100.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Данилевич Н.А.
копія вірна
Суддя Данилевич Н.А.