Справа № 815/3805/17
17 серпня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Бжассо Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одеса справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» (далі - ПАТ «Одесагаз») до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області ( далі - ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області), за результатом розгляду якого позивач просить суд: визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області щодо невнесення до зворотного боку картки особового рахунку ОМУЕГГ ПАТ «Одесагаз» відомостей про сплату позивачем: єдиного соціального внеску 36,92% з/пл. 1 пол. червня 2014 року, згідно з платіжним дорученням № 13403 від 19.06.2014 року на суму 160306,27 грн.; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області внести до зворотного боку картки особового рахунку ОМУЕГГ ПАТ «Одесагаз» відомості про сплату позивачем єдиного соціального внеску 36,92% з/пл. 1 пол. червня 2014 року, згідно з платіжним дорученням № 13403 від 19.06.2014 року на суму 160306,27 грн.; покласти всі судові витрати на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив наступне.
ПАТ «Одесагаз» було надане AT «Єврогазбанк» на виконання платіжне доручення № 13403 від 19.06.2014 року на суму 160306,27 грн., спрямоване на сплату єдиного соціального внеску 36,92% з/пл. 1 пол. червня 2014 року.
Згідно відміток AT «Єврогазбанк» вказане платіжне доручення прийнято до виконання.
В червні 2014 року ПАТ «Одесагаз» повідомило ДПІ у Суворовсьокму районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про сплату грошових зобов'язань згідно платіжного доручення.
З вини банку платіжне доручення не було виконано, оскільки AT «Єврогазбанк» у липні 2014 року було визнано неплатоспроможним і в ньому було введено тимчасову адміністрацію.
Позивач зазначає, що з липня 2014 року посадові особи відповідача почали обліковувати за ПАТ «Одесагаз» податковий борг, а також самовільно зараховувати наступні платежі в рахунок цього боргу.
Листом № 66 від 22.05.2017 року ПАТ «Одесагаз» звернулось до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області та просило внести до зворотного боку картки особового рахунку ОМУЕГГ ПАТ «Одесагаз» відомості про сплату суми єдиного соціального внеску.
Однак, вказані вище дані ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області не було внесено до зворотного боку картки особового рахунку ОМУЕГГ ПАТ «Одесагаз», що стало підставою для звернення позивача до суду.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, 17 серпня 2017 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Представник відповідача. До судового засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду справи сповіщався належним чином та завчасно.
Відповідно до письмових заперечень на адміністративний позов, що надійшли через канцелярію суду 09.08.2017 року - просить відмовити у позові в повному обсязі.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі ч.4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Одесагаз» є платником податків і зборів, передбачених ПК України.
ПАТ «Одесагаз» подало до АТ «Єврогазбанк» платіжне доручення № 13403 від 19.06.2014 року на суму 160306,27 грн. спрямоване на сплату єдиного внеску 36,92% з/пл. 1 пол. червня 2014 року.
Згідно відмітки АТ «Єврогазбанк», вказане платіжне доручення прийняте ним до виконання 19.06.2014 року.
Заявою від 26.06.2014 року № 120, позивач повідомив контролюючий орган про надання платіжного доручення № 13403 від 19.06.2014 року до АТ «Єврогазбанк» на перерахування податкових платежів до бюджету, але з вини банку зарахування до бюджету не було проведено. До заяви було додано копію платіжного доручення.
25.05.2017 року ПАТ «Одесагаз» листом звернулося до відповідача, в якому позивач повторно повідомив про надання зазначеного вище платіжного доручення на перерахування платежів до бюджету та про неперерахування з вини банку зазначених платежів до бюджету. ПАТ «Одесагаз» просило внести до зворотного боку картки особового рахунку ОМУЕГГ ПАТ «Одесагаз» відомості про сплату єдиного соціального внеску у розмірі 160306,27 грн.
Судом встановлено, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 16.07.2014 року № 424 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.07.2014 року прийнято рішення № 57 про запровадження з 17.07.2014 року тимчасової адміністрації строком на 3 місяці по 17.10.2014 року.
Відповідно до положень п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.38.1 ст.38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з п.31.1 ст.31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Приписами п.1.24, п.1.29 ст.1, п.8.1 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів Україні» визначено, що переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою (п.1.24 ст.1). Платіжна система, це платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система (п.1.29 ст.1). Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження (ст. 8).
Положенням п.22.4 ст.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів Україні» передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Відповідальність банків при здійсненні переказу передбачена приписами ст.32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», де зазначено, що отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.
Пунктом 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/8976, передбачено, що банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача «Дата надходження в банк стягувача» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня». Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту «Дата надходження», який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.
Згідно з пунктом 22.4 статті 22 зазначеного Закону ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 26 липня 2012 року по справі № К-4342/10 встановлено «... проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (пункт 1.29 статті 1 Закону «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»). Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 зазначеного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ. Крім того, аналіз змісту Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» також дає підстави для висновку про те, що виконання платником зобов'язання по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування сум податку».
На платіжному дорученні, наданому позивачем, наявна відмітка банку «одержано банком» та відсутні будь-які ознаки того, що банком повернуто дане платіжне доручення без виконання.
Відповідно до ч.3 ст.1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Пунктом 129.6 ст.129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
З припису зазначеної статті вбачається, що якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.
Системний аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, крім випадку, передбаченого п.129.7 ст.129 Податкового кодексу України, яким встановлено, що не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування; якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення. Тобто відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку розпочинається саме для банку, а не для платника податків.
Суд встановив, що ПАТ «Одесагаз» подало до обслуговуючого банку належним чином оформлене платіжне доручення, банком воно було прийняте до виконання, проте платіж своєчасно не був перерахований на рахунок ДПІ у Суворовському районі ГУ ДФС в Одеській області.
Отже, направлення позивачем до обслуговуючого банку належним чином оформленого платіжного доручення на оплату обов'язкових платежів та зборів (при наявності необхідної кількості коштів на рахунку) є належними, необхідними та достатніми діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкових зобов'язань.
За таких обставин, факт направлення позивачем до банку зазначеного платіжного доручення свідчить про виконання ним обов'язку, покладеного приписами ст.67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
На момент виникнення спірних правовідносин, механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, був визначений Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим Наказом Міністерства доходів і зборів України № 765 від 05.12.2013 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 року за № 217/24994 (втратив чинність 10.06.2016 року).
Згідно з п.3 розділу І цього Порядку інтегрована картка платника - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.
Приписами п.4 розділу І вищевказаного Порядку передбачено, що облік податків, зборів та єдиного внеску ведеться підрозділами Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників, державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднаних державних податкових інспекцій відповідно до функціональних повноважень.
Зі змісту п.1 розділу ІІ Порядку вбачається, що інтегровані картки платників відкриваються за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів.
Пунктом 1 розділу IV Порядку передбачено, що для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників територіальні органи Міндоходів проводять оперативний облік надходжень: за податками, зборами, митними платежами на підставі документів, визначених Порядком взаємодії органів Міністерства доходів і зборів України та органів Державної казначейської служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 4 грудня 2013 року № 760/1031, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 грудня 2013 року за № 2193/24725; за єдиним внеском на підставі документів, визначених Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 19 вересня 2013 року № 493/815, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 вересня 2013 року за № 1667/24199. Органи Міндоходів України щоденно одержують від уповноваженого банку відповідно до укладених договорів зведену інформацію про рух коштів на банківських балансових рахунках 2603.
Відповідно до п.5 розділу IV Порядку - дані про надходження податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску відображаються територіальним органом Міндоходів, на який покладено функції з ведення обліку відповідного платежу, в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.
Згідно з п.3 розділу V Порядку погашення податкового боргу є зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідними документами і в цьому пункті відсутнє посилання на додаткове отримання будь-яких відомостей від органів Державної казначейської служби України.
Відповідно до п.11 розділу II Порядку форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки. Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати. На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.
Згідно п.13 розділу II Порядку занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться саме структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації.
Таким чином, з огляду на вищевикладені норми, не повинна вважатися податковим боргом сума платіжного доручення, спрямованого на сплату відповідних платежів, шляхом проведення зменшення нарахувань у зворотному боці картки особового рахунку ПАТ «Одесагаз» у розрізі даних сум.
Суд також враховує і той факт, що відповідно до ч.5 ст.45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок, а також згідно з ч.5 ст.78 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування відповідно на єдиний казначейський рахунок та рахунки, відкриті в установах банків державного сектору згідно з частиною другою цієї статті, і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Суд зазначає, що застосування різних способів захисту порушеного права позивача повинно відбуватися з урахуванням конкретних обставин справи в кожному окремому випадку. Порушення вимог законодавства рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.
Тобто, вирішуючи спір суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд не вбачає підстав для визнання неправомірними дій відповідача щодо невнесення до зворотного боку картки особового рахунку ОМУУЕГГ ПАТ «Одесагаз» відомостей про сплату єдиного соціального внеску 36,92% з/пл. 1 пол. червня 2014 року, згідно з платіжним дорученням № 13403 від 19.06.2014 року на суму 160306,27 грн., оскільки Порядком передбачався обов'язок територіального органу Міндоходів відображати дані про надходження податків і зборів в день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів, а за умови відсутності таких відомостей територіальний орган Міндоходів не мав правових підстав для відображення даних про надходження податків і зборів, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині не належать до задоволення.
На час розгляду справи організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) визначено Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016 року.
Вказаним Порядком визначено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами на підставі документів, визначених порядком взаємодії органів ДФС та органів Казначейства у процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, а саме: відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла @B; виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; звітів про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями (п.1 р.ІІІ).
Після розміщення на відповідному сервері для завантаження інформації органів Казначейства відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файлу @B та відомостей про рух страхових коштів на аналітичних рахунках 3719, відкритих на ім'я органів ДФС, у вигляді технологічного файлу @E інформаційною системою органів ДФС забезпечується автоматична обробка таких файлів та виконується розподіл записів за критеріями: рознесені платежі; нерознесені платежі; виключені з обробки платежі (п.2 р.ІІІ).
Визначення первинних показників документів органів ДФС, відображених в підсистемі, що забезпечує облік платежів, які підлягають перенесенню до ІКП, щодо сум погашення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску.
Первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є: відомості органів Казначейства про надходження сум податків, зборів, єдиного внеску у вигляді технологічних файлів @B та @E; подана платниками звітність, в тому числі уточнена (зменшення суми податкового боргу / заборгованості зі сплати єдиного внеску за рахунок зменшення платником сум грошових зобов'язань / сум єдиного внеску); декларація з ПДВ із заявленою сумою від'ємного значення у рахунок погашення боргу, сумою до відшкодування з державного бюджету на поточний рахунок платника податків; скарга (заява) платника податків або ухвала суду про порушення провадження у справі, інформацію про які внесено після настання граничного строку сплати грошових зобов'язань / сум єдиного внеску, визначених органом ДФС; рішення органу ДФС, прийняте за результатами оскарження в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення / вимог та рішень щодо єдиного внеску, яким скасовується або змінюється сума грошового зобов'язання та пені / сума єдиного внеску; рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання та пені / суми єдиного внеску за результатами судового оскарження); договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) / графік погашення розстрочених (відстрочених) сум податкового боргу на підставі рішення суду або відповідно до закону, яким передбачено розстрочення (відстрочення) / графік погашення розстрочених (відстрочених) сум заборгованості зі сплати єдиного внеску, прийнятих на підставі рішення суду або відповідно до закону, яким передбачено розстрочення (відстрочення); рішення про списання безнадійного податкового боргу, прийняте за наявності підстав, визначених статтею 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України; рішення про списання безнадійного податкового боргу, прийняте за наявності підстав, визначених статтею 97 глави 9 розділу II Податкового кодексу України; рішення про прощення (списання) податкового боргу, прийняте згідно з відповідним законом; рішення про списання боргу (недоїмки) з єдиного внеску, прийняте за наявності підстав, визначених законодавством про збір та облік єдиного внеску; рішення керівника (заступника керівника) органу ДФС про скасування пені (п.1 р.VI).
Визначення первинних показників в інформаційній системі органів ДФС, яка призначена для збереження, обробки та надання користувачам інформації про стан розгляду справ у судах за участю органу ДФС, на підставі яких здійснюється зв'язок з відповідними показниками підсистем, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
Первинними документами, на підставі яких вносяться первинні показники до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, є: ухвала суду про відкриття провадження; ухвала про забезпечення позову; ухвала суду про відкриття апеляційного провадження; ухвала суду про відкриття касаційного провадження; ухвала суду касаційної інстанції про зупинення виконання рішення; рішення суду, прийняте по суті, що набрало законної сили (перша інстанція, апеляційна чи касаційна інстанція, Верховний Суд України) (п.1 р.VII).
Таким чином, з урахуванням зазначеного, оскільки позивач виконав всі необхідні дії щодо своєчасної сплати податків, то суд вважає за необхідне зобов'язати ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області внести до зворотного боку картки особового рахунку ОМУ УЕГГ ПАТ «Одесагаз» відомості про сплату єдиного соціального внеску 36,92% з/пл. 1 пол. червня 2014 року, згідно з платіжним дорученням № 13403 від 19.06.2014 року на суму 160306,27 грн.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 70, 71, 86, 122, 128, 159-164 КАС України, суд,-
Задовольнити частково адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області внести до зворотного боку картки особового рахунку ОМУЕГГ ПАТ «Одесагаз» відомості про сплату позивачем єдиного соціального внеску 36,92% з/пл. 1 пол. червня 2014 року, згідно з платіжним дорученням № 13403 від 19.06.2014 року на суму 160306,27 грн.; покласти всі судові витрати на відповідача.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39578136) на користь Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» (код ЄДРПОУ 03351208) суму сплаченого судового збору відповідно до задоволених вимог в розмірі 1600,00 (одна тисяча шістсот) гривень.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Н.В. Бжассо