Справа № 815/1285/16
10 серпня 2017 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Марина П.П.
секретар судового засідання Станкова О.Ф.
за участю сторін:
від позивача: Морозова О.В. та Тиртишна Н.В. (за довіреністю);
від відповідача: Танасійчук О.М. та Змунчила М.М. (за довіреністю);
від прокуратури: Афанасьєва І.Г. (за довіреністю);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" до Східного офісу Держаудитслужби, за участю Прокуратури Одеської області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування Вимоги №11-06-14-14/697 від 26.02.2016 року, -
Державне підприємство "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Східного офісу Держаудитслужби (правонаступника Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області), за участю Прокуратури Одеської області про визнання протиправними дій Східного офісу Держаудитслужби щодо проведення позапланової виїзної ревізії діяльності Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ", код ЄДРПОУ 01125206, що розташоване за адресою: 68355, Одеська область, Кілійський район, м. Вилкове, вул. Придунайська, 2, за період 2000-2015 року з питань дотримання вимог чинного законодавства під час відчуження, надання в оренду та інше користування основних засобів, шляхом проведення фактичної перевірки дотримання вимог чинного законодавства при здійсненні вказаних операцій, визнання протиправною та скасування Вимоги №11-06-14-14/697 від 26.02.2016 року про усунення виявлених порушень за результатами ревізії. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що фахівцями ДФІ в Кіровоградській області у період з 07.12.2015 року по 25.12.2015 року проведено позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" за період 2000-2015 року, за результатами якої складено Акт №06-09/1 від 04.01.2016 року. Так, позивач вказує на проведення ревізії із порушенням встановленого законодавством порядку, а саме положень ст.11 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», п.7, п.12 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого Постановою КМУ від 20.04.2006 року №550, п.2.1 Порядку взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого спільним наказом голов КРУ України, МВС України, СБУ, ГПУ від 19.10.2006 року №346/1025/685/53, а також вимог ухвали Печерського суду м. Києва від 30.11.2015 року, оскільки вказаним рішенням суду задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СВ ГПУ Флященко О.В. про надання дозволу на проведення ревізії позивача, в той час як відповідачу такого права не надавалось. В порушення наведених законодавчих актів, відповідачем до початку ревізії не пред'явлено посадовим особам позивача під розписку направлення на перевірку та копії ухвали суду, в ухвалі визначено дату початку ревізії - 07.12.2015 року та термін її проведення - 15 днів, але підприємством лише 14.12.2015 року через тиждень після початку проведення ревізії отримано вказані документи засобами поштового зв'язку. Також, до початку ревізії позивачу не вручено під розписку програму ревізії, а взагалі ревізію проведено не за місцезнаходженням позивача, без оригіналів документів, на підставі копій, які не були належним чином завірені та документів, які не вилучалися правоохоронними органами під час обшуку та які не могли бути використані відповідачем під час проведення ревізії. Поряд з наведеним позивач посилається на перевищення відповідачем повноважень щодо проведення ревізії, оскільки остання вийшла за межі поставленого рішенням суду питання. Поряд з цим, перший та третій акт ревізії надіслано з порушенням встановлених законодавством строків, а свій примірник підприємство отримало 09.02.2016 року, а 13.01.2016 року позивачем отримано акт без додатків, що свідчить про порушення відповідачем основних засад здійснення державного фінансового контролю в Україні, дії відповідача щодо формування висновків на підставі протиправно проведеної ревізії, оформлення її результатів також є протиправними. Відповідачем протиправно не прийнято до уваги заперечення на Акт ревізії та складено вимогу №11-06-14-14/697 від 26.02.2016 року про усунення виявлених порушень за результатами ревізії, оскільки твердження відповідача про наявність допущених позивачем порушень законодавства є абсолютно необґрунтованими та не відповідають дійсним обставинам. Так, доводи відповідача про недотримання портом орендної плати, висновок про завдання збитків підприємству та заниження дебіторської заборгованості по оренді морського буксиру «Вітязь» здійснено відповідачем без дослідження та перевірки наявності підстав, у зв'язку з якими портом не проводилось нарахування орендної плати, що підтверджується тим, що на стор.50 Акту відповідачем зазначено, що внаслідок проведення позапланової ревізії у приміщенні прокуратури Кіровоградської області неможливо надати вимоги на пояснення та отримати письмові пояснення від посадових осіб порту. Позивач зазначає, що у відповідності до положень законодавства фрахтувальником - компанією Кірган Холдинг було надано порту належне підтвердження існування обставин непереборної сили, за яких виконання ним умов договору стандартного бербоурт-чартеру морського буксиру «Вітязь» є неможливим, про що позивач наголосив в запереченнях на акт, однак відповідач і надалі продовжує стверджувати про необхідність відображення по бухгалтерському обліку розміру орендної плати до часу, коли судом не буде розірвано договір, у зв'язку з обставинами, що виникли та врегулювання розміру необхідної плати за оренду буксиру «Вітязь». Так, стосовно тверджень відповідача про заниження дебіторської заборгованості по оренді морського буксиру «Вітязь» позивач просить суд звернути увагу, що обсяг нарахованої орендної плати та обсяг сплаченої орендної плати по орендованим суднам в акті навмисно відображено неповністю, а фактично заборгованості не існує за період січень 2006 - квітень 2015 роки. Щодо доводів відповідача про заниження дебіторської заборгованості у вересні 2009 року та у жовтні 2010 року по плавучому крану ПГП-2 та «СПК-2», також неповністю відображено загальний обсяг нарахованої орендної плати та обсяг сплаченої орендної плати протягом періоду 2006-2014 року. Позивач зазначає, що по взаєморозрахунках між ДП «МТП Усть-Дунайськ» та компанією «Кірган Холдинг» згідно даних журналу ордеру №11 по субрахунку №362 станом на 01.12.2009 року переплата по орендній платі по орендованим суднам склала 37627,21 дол. США, а станом на 01.01.2015 року - 1869,49 дол. США, що свідчить про своєчасну сплату нарахованої орендної плати по всім орендованим суднам, в тому числі і т/х «Вітязь», плав кран СПК-2/16 та плавучий перевантажувач «ПГП-2». Так, не існуючу і не підтверджену наданими первинними документами недоплату нарахованої в повному обсязі орендної плати працівники відповідача переводять у ранг заниженої дебіторської заборгованості у 2009 році і штучно формують дані, начебто нанесення збитків Державному бюджету у вигляді недонарахованого податку на прибуток на ці суми. У зв'язку з наведеним, позивач просить суд визнати протиправними дії Східного офісу Держаудитслужби щодо проведення позапланової виїзної ревізії діяльності Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ", код ЄДРПОУ 01125206, що розташоване за адресою: 68355, Одеська область, Кілійський район, м. Вилкове, вул. Придунайська, 2, за період 2000-2015 року з питань дотримання вимог чинного законодавства під час відчуження, надання в оренду та інше користування основних засобів, шляхом проведення фактичної перевірки дотримання вимог чинного законодавства при здійсненні вказаних операцій, визнати протиправною та скасувати Вимогу №11-06-14-14/697 від 26.02.2016 року про усунення виявлених порушень за результатами ревізії.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях (а.с.117-121 т.2).
Представники відповідача проти позову заперечували з підстав, викладених у запереченнях (а.с.212-222 т.1), та зазначили, що на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 30.11.2015 року по справі №757/44912/15-к та звернення Генеральної прокуратури України від 30.10.2015 року №26/3-35470-14 до Державної фінансової інспекції України, фахівцями ДФІ в Кіровоградській області проведено позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" за період 2000-2015 року, за результатами якої складено Акт №06-09/1 від 04.01.2016 року. Вищевказана ревізія проведена відповідно до вимог Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого Постановою КМУ від 20.04.2006 року №550, Порядку взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України. Так, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.11.2015 року по справі №757/44912/15-к чітко вказано, що організацію проведення ревізії доручено ДФІ України, а їх проведення працівникам ДФІ в Кіровоградській області та викладено перелік питань, які необхідно дослідити. Крім того, ДФІ України направила звернення Генеральної прокуратури України та вказану ухвалу до виконання Держфінінспекції в Кіровоградській області, на підставі чого відповідач мав всі законні повноваження щодо проведення вказаної позапланової ревізії, у зв'язку з чим, 02.12.2015 року супровідним листом №11-06-14-14/5889 в електронному вигляді та, додатково, поштою, позивачу надіслані направлення на проведення ревізії. Таким чином, відповідачем було вжито всіх заходів щодо вручення направлень позивачу, чим дотримано вимоги ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», а програма ревізії направлена на адресу підприємства також надсилалась на адресу позивача як в електронному вигляді так і засобом поштового зв'язку. У зв'язку з перешкоджанням проведення ревізії, з метою дослідження фахівцями питань, визначених ухвалою суду, між Генеральною прокуратурою України та відповідачем узгоджено проведення ревізії за вилученими документами в приміщенні слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області, який забезпечує схоронність вилучених документів. Так, при проведенні ревізії використано копії документів, завірених належним чином та наданих при проведенні ревізії, яка проводилась з 07.11.2015 року по 13.11.2015 року у приміщенні позивача. В ході ревізії проаналізовано фінансовий стан ДП «МТП Усть-Дунайськ» за період з 01.01.2006 року по 31.12.2014 року. Перевіркою повноти нарахування та сплати орендної плати згідно укладених тайм-чартерів та бербоут-чартерів встановлено, що внаслідок не виконання Компанією Кірган Холдінг зобов'язань по сплаті орендної плати по буксиру «Вітязь», в порушення ст.530 Цивільного кодексу України, п.З ст. 291 Господарського кодексу України, ст.212 Кодексу торговельного мореплавства України від 23.05.1995 №176/95-ВР, п.5, 21 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та вимог п. 10 договору фрахту від 12.06.2007 №16Д, ДП «МТП Усть-Дунайськ» недоотримано коштів в загальному розмірі 1 566,48 тис. грн., чим завдано збитків підприємству на відповідну суму та заниження дебіторської заборгованості на загальну суму 98,66 тис. грн., що є порушенням п. 27 П(С)БО 2 «Баланс» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87, п.21 П(С)БО З «Звіт про фінансові результати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87, п.5 та п.6 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237, п.11 П(С)БО 11 «Зобов'язання» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, ч.І ст.З, ст.4, ч.4, ч.З, ч.ч. 6,7 ст.8, ч.І, ст.11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІУ (із змінами). Вказані позивачем доводи щодо положень п.1 ч.І ст.617 ЦКУ не спростовують необхідності відображення по бухгалтерському обліку розміру орендної плати до часу, коли рішенням суду не буде прийнято рішення щодо розірвання договору, в зв'язку з обставинами, що виникли та врегулювання розміру необхідної плати за оренду буксиру «Вітязь». Крім того, позивачем не заперечується факт, що на адресу Компанії Кірган Холдінг направлено претензії від 03.06.2015 №306/01/07-15 на суму 12 400 $ США та від 07.07.2015 №374/01/07-15 на суму 36 800$ США, якими не визнано одностороннього дострокового розірвання даного договору бербоут - чартера від 12.06.2007 №16 Д внаслідок не передбачених ні діючим законодавством України, ні умовами договору обставин. Згідно інформації зазначеної в претензії від 07.07.2015 №374/01/07-15 на суму 36 800 $ США, Порт виставив Компанії рахунки на оплату фрахту за травень від 05.05.2015 №2/33, за червень від 02.06.2015 №2/41 та від 01.07.2015 №2/49, які фрахтувальник не оплатив. Про даний факт зазначено на стор.48-49 Акту ревізії від 04.01.2016 №06-09/1, тобто, позивачем перед направленням претензій від 03.06.2015 №306/01/07-15 на суму 12 400 $ США та від 07.07.2015 №374/01/07-15 на суму 36 800$ США розраховано суми заборгованостей, які й послугували виникненню претензій. Поряд з цим, ревізією встановлено, що в журналах-ордерах №11 по субрахунку 362 «Розрахунки з іноземними замовниками» Порту зазначена в претензіях сума дебіторської заборгованості станом на 31.05.2015 в сумі 12 400 $ США по курсу 20,59 грн./дол. США в сумі 255 316,0 грн. та станом на 01.07.2015 в сумі 36 800 $ США по курсу 20,87 грн/дол. США в сумі 768 084,0 грн., не відображена. Крім того, рахунки за оренду буксиру «Вітязь» за період з 01 травня по 31 жовтня 2015 року, згідно вилучених оригіналів документів, а саме: в папці «Аренда 2015 г.» для пред'явлення Компанії Кірган Холдінг відсутні. Крім того, боксом 10 а) бербоутного чартеру від 12.06.2007 №16Д передбачено, що сплата оренди продовжується до дати та часу, коли судно повертається фрахтувальниками його власникам. Пунктом б) боксу 10 чартеру від 12.06.2007 №16Д визначено, що виплата орендної плати, крім першого та останнього платіжного місяця здійснюється без знижки кожного місяця авансом в перший день кожного місяця валютою та способом, визначеним в боксі 23 та в місці, визначеному в боксі 24. Так, в ході ревізії визначено розмір втрачених ДП «Морський торгівельний порт Усть-Дунайський» коштів протягом періоду з травня по жовтень 2015 року, який склав 1 566 476,0 грн. або 73 600 доларів США, який Компанією Кірган Холдінг на день проведення ревізії не сплачено (період за який здійснено розрахунок визначено до 31.10.2015, оскільки до ревізії не були надані підтверджуючі документи щодо розірвання договору. Перевіркою повноти нарахування та сплати орендної плати згідно бербоутного чартеру №30Д від 21.09.2005 по плавучому крану ПГП-2 встановлено заниження дебіторської заборгованості у вересні 2009 року та жовтня 2010 року на загальну суму 36,03 тис.грн., що є порушенням п. 27 П(С)БО 2 «Баланс» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87, п.21 П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87, п. 5 та п.6 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237, п.11 П(С)БО 11 «Зобов'язання» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, ч.І ст.3, ч.ч. 6, 7 ст.8, ч.І, ст.11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Перевіркою повноти нарахування та сплати орендної плати згідно договору бербоут-чартеру від 25.12.2001 по плавучому крану «СПК-2» встановлено заниження дебіторської заборгованості по обліку Порту в окремі місяці 2009 року на загальну суму 7,21 тис.грн., що є порушенням п.27 П(С)БО «Баланс», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від №87, п.21 П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87, п. 5 та п.6 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 №237, п.11 П(С)БО 11 «Зобов'язання» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, ч.І ст.3, ч.ч. 6,7 ст.8, ч.І, ст.11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». При перевірці повноти нарахування, відображення по бухгалтерському обліку (журналі-ордері №11 по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями») враховано всі надані до ревізії виставлені рахунки по оренді плавзасобів та підтвердження оплати за даними виписок з банківських установ, які надані, також, в оригіналі. Аналогічно, не можна врахувати, що станом на 01.11.2009 заборгованість ДП «Морський порт Усть-Дунайський» перед Компанією Кірган Холдінг в розмірі 37 777,22 дол. США та 50 000,0 дол. США, яка відображена в Журналі- ордері №11 є переплатою коштів по буксиру «Вітязь». Крім того, в ході ревізії встановлено, що між ДП «Морський торгівельний порт Усть-Дунайськ» та Компанією Кірган Холдінг існують інші взаєморозрахунки, має місце укладення Мирових угод щодо погашення боргів та по оплаті коштів за ремонти плавзасобів. По іншим плавзасобам склалась аналогічна ситуація: авансові платежі по даним журналу-ордеру №11 по взаєморозрахунках з Компанією Кірган Холдінг відображені, але стверджувати, що це є авансовими платежами по орендній платі по ПГП-2 також, відсутні підстави. Так, згідно виписки по особовому рахунку №26036669718020 за 15.08.2007 по Одеській філії АКБ «Укрсоцбанк» надходження коштів від Компанії Кірган Холдінг становить 50 000 дол. США або 252 500,0 грн. (по курсу 5,05 грн./дол), але у виписці відсутня інформація, що дані кошти є авансовим платежем з орендної плати по тихоходу «ПГП-2», які протягом 2007 року (з дня надходження коштів до кінця 2009 року (станом на 31.12.2009) не списувались як погашення суми заборгованості по Компанії Кірган Холдін з орендної плати. Тому, зменшення розміру орендних платежів по вищевказаним суднам, також, нічим не підтверджено, у зв'язку з чим відповідачі вважають позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Представник прокуратури проти задоволення адміністративного позову заперечувала та просила суд відмовити у його задоволенні у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, представника прокуратури, дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30.11.2015 року по справі 757/44912/15-к клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу управління з питань представництва інтересів громадянина та держави в суді, протидії злочинності та корупції на тимчасово окупованій території півострова Крим старшим радником юстиції Флященко О. В. про надання дозволу на проведення позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності задоволено, надано дозвіл на проведення позапланової виїзної ревізії діяльності ДП «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ», ЄДРПОУ 01125206, що розташоване за адресою: 68355, Одеська область, Кілійський район, м. Вилкове, вул. Придунайська, 2, за період 2000-2015 р.р. щодо дотримання вимог чинного законодавства під час відчуження, надання в оренду та інше користування основних засобів, шляхом проведення фактичної перевірки дотримання вимог чинного законодавства при здійсненні вказаних операцій, термін ревізії визначено 15 робочих днів, починаючи з 07.12.2015, організацію виконання ревізії доручено Державній фінансовій інспекції України, а її проведення працівникам Держфінінспеції в Кіровоградській області, визначено положення дослідження (а.с.225-228 т.1).
02.12.2015 року за вх.№17/1-548 на адресу ДФІ України надійшов лист Генеральної прокуратури України №26/3-35470-14 з наведеною ухвалою суду для організації її виконання (а.с.224) та 03.12.2015 року начальнику Держфінінспекції в Кіровоградській області листом №05-18/1610 «Про проведення позапланової ревізії» доручено розглянути вказане звернення ГПУ та забезпечити виконання ухвали суду (а.с.223 т.1).
Листом від 02.12.2015 року №11-06-14-14/5889 директору ДП «МТП Усть-Дунайськ» Швидченку В.І. направлено копію ухвали суду від 30.11.2015 року та направлення на проведення ревізії (а.с.229-230 т.1).
Відповідно до вказаного листа повідомлено позивача, що проведення за вилученими документами буде здійснюватись в місті Кіровограді, у зв'язку з чим підписаний електронний варіант направлень визначено повернути на адресу відповідача (а.с.230 т.1).
14.12.2015 року на адресу позивача супровідним листом №11-06-14-14/6057 направлено програму проведення ревізії (а.с.232 т.1).
Судом встановлено, що відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва від 30.11.2015 року по справі 757/44912/15-к та звернення Генеральної прокуратури України від 30.10.2015 року №26/3-35470-14, у період з 07.12.2015 року по 25.12.2015 року, ревізійною групою у складі начальника відділу інспектування у сфері послуг та матеріального виробництва Борис О.І., головного державного інспектора Лиски А.І., головного державного аудитора Черемисіна А.Ю., на підставі направлень на проведення перевірки №599, №600 та №601 від 02.12.2015 року, проведено позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2000 року по 31.10.2015 року, за результатами якої складено акт №06-09/1 від 04.01.2016 року (а.с. 24-53 т.1).
05.01.2016 року відповідачем вказаний акт ревізії направлено на адресу позивача супровідним листом №1-06-14-14/37 та листом від 11.01.2016 року №11-06-14-14/88 направлено додатки до акту (а.с.234 т.1).
21.01.2016 року позивачем складено та направлено на адресу відповідача заперечення на акт ревізії (а.с.54-70 т.1).
23.02.2016 року ДФІ в Кіровоградській області направлено на адресу позивача висновки на заперечення (а.с.72-88 т.1).
Так, 26.02.2016 року відповідачем складено лист-вимогу №11-06-14-14/697 «Про усунення виявлених порушень за результатами ревізії (а.с.89-90), якою, на підставі п.1 ч.1 ст.8, п.7 ст.10, ст.15 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», пп.15 п.6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого постановою КМУ від 06.08.2014 року №310, п.п.46, 49-50, 52 Порядку проведення інспектування ДФІ та її територіальними органами, затвердженого постановою Уряду №550, контролюючий орган вимагає усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством порядку та надати інформацію до 23.03.2016 року до ДФІ в Кіровоградській області.
Так, згідно наведеної вимоги, відповідачем визначено:
1)перевіркою повноти нарахування та сплати орендної плати згідно укладених тайм-чартерів та бербоут-чартерів встановлено, що внаслідок не виконання Компанією Кірган Холдінг зобов'язань по сплаті орендної плати буксиру «Вітязь», в порушення ст.530 ЦКУ, п.3 ст.291 ГКУ, ст.212 Кодексу торговельного мореплавства України, п.5, 21 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід»,затвердженого наказом МФУ від 29.11.1999 №290,та вимог п.10 договору фрахту від 12.06.2007 року №16Д, Державним підприємством «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ» недоотримано орендної плати згідно бербоут-чартеру від 12.06.2007 року №16Д по буксиру «Вітязь» у сумі 1 566 48 тис. грн., чим завдано збитків підприємству на відповідну суму та заниження дебіторської заборгованості на суму 98,66 тис. грн., що є порушенням п.27 П(С)БО 2 «Баланс», затвердженого наказом МФУ від 31.03.1999 №87, п.21 П(С)БО «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом МФУ від 31.03.1999 №87, п.5 та п.6 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом МФУ від 08.10.1999 року №237, п.11 П(С)БО 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом МФУ від 31.01.2000 року №20, ч.1 ст.3, ст..4, ч.4, ч.3, ч.6, 7 ст.8, ч.1 ст.11 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;
2) перевіркою повноти нарахування та сплати орендної плати згідно бербоутного чартеру №30Д від 21.09.2005 року по плавучому крану ПГП встановлено заниження дебіторської заборгованості у вересні 2009 року до жовтня 2010 року на загальну суму 36,03 тис. грн., що є порушенням п.27 П(С)БО 2 «Баланс», затвердженого наказом МФУ від 31.03.1999 №87, п.21 П(С)БО «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом МФУ від 31.03.1999 №87, п.5 та п.6 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом МФУ від 08.10.1999 року №237, п.11 П(С)БО 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом МФУ від 31.01.2000 року №20, ч.1 ст.3, ч.ч.6, 7 ст.8, ч.1 ст.11 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;
3)перевіркою повноти нарахування та сплати орендної плати по договору бурбоут-чартеру від 25.12.2001 року по плавучому крану «СПК-2» встановлено заниження дебіторської заборгованості по обліку Порту в окремі місяці 2009 року на загальну суму 7,21 тис. грн.., що є порушенням п.27 П(С)БО 2 «Баланс», затвердженого наказом МФУ від 31.03.1999 №87, п.21 П(С)БО «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом МФУ від 31.03.1999 №87, п.5 та п.6 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом МФУ від 08.10.1999 року №237, п.11 П(С)БО 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом МФУ від 31.01.2000 року №20, ч.1 ст.3, ч.ч.6, 7 ст.8, ч.1 ст.11 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Не погоджуючись з діями відповідача щодо проведення ревізії та вказаною вимогою від 26.02.2016 року, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до п. 1,3,4 Положення «Про Державну фінансову інспекцію України», затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення), Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Основними завданнями Держфінінспекції України є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю, а також внесення пропозицій щодо її формування.
Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний фінансовий контроль, зокрема, за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів.
Згідно п.п.5 п.6 Положення, Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку здійснювати державний фінансовий контроль, зокрема, шляхом проведення інспектування у формі планових та позапланових ревізій певного комплексу чи окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та організацій, визначених у підпункті 1 пункту 4 цього Положення.
Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні.
Статтею 2 вказаного Закону визначено головні завдання органу державного фінансового контролю, а саме такими є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.4 Закону, інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Згідно з п.п. 4 п. 4 Положення, Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
У п. 6 Положення встановлено, що Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Також Положенням установлено, що Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями п.п. 7, 10, 13 ст. 10 Закону України №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими Інспекції надано право: пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
Законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються (ч. 2 ст. 15 Закону).
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Таким чином, у органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
У справі, що розглядається, ДФІ пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та способи їх відшкодування.
Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, підстави та правильність їх обчислення перевіряє суд при розгляді справи за позовом про їх стягнення, а не в порядку визнання такої вимоги протиправною та її скасування.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі № 21-461а14, від 25 листопада 2014 року у справі №21-442а14, від 20 січня 2015 року у справах №№ 21-601а14, 21-603а14, від 27 січня 2015 року у справі №21-436а14 та від 02 грудня 2015 року у справі № 21-3609а15.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Таким чином, суд враховує висновки Верховного Суду України та з огляду на вищенаведене вважає що даний адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає за необхідне також відмовити у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій Східного офісу Держаудитслужби щодо проведення позапланової виїзної ревізії діяльності Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ", код ЄДРПОУ 01125206, що розташоване за адресою: 68355, Одеська область, Кілійський район, м. Вилкове, вул. Придунайська, 2, за період 2000-2015 року з питань дотримання вимог чинного законодавства під час відчуження, надання в оренду та інше користування основних засобів, шляхом проведення фактичної перевірки дотримання вимог чинного законодавства при здійсненні вказаних операцій, оскільки дії по проведенню ревізії та формуванню висновків акту, на які вказує позивач, не є окремими юридично значимими діями, оскільки не призводять до виникнення, зміни або припинення будь-яких правовідносин. Такі дії не можуть розглядатися окремо від самого акту ревізії. Фактично позивач висловлює незгоду зі змістом акту. В свою чергу, акт ревізії також не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а за таких обставин, акт ревізії та дії під час проведення такої ревізії і його складанні не порушують та не можуть порушувати права чи інтереси позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.
Відповідно до ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати розподілити згідно ст. 94 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" до Східного офісу Держаудитслужби, за участю Прокуратури Одеської області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування Вимоги №11-06-14-14/697 від 26.02.2016 року - відмовити повністю.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано суддею 15 серпня 2017 року.
Суддя /підпис/ П.П.Марин