ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
16 серпня 2017 року справа № 813/1465/17
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Гулкевич І.З.,
секретар судового засідання Іванес Х.О.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Чабана О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку,-
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення №393 від 31.03.2017 року про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, стягнути судовий збір та витрати на правову допомогу.
Позовні вимоги мотивовано відсутністю податкового боргу у останнього, в т.ч. розтягом двох послідовних кварталів із виписки електронного кабінету платника та податкової декларації платника єдиного податку за 2016 рік із квитанцією про її прийняття, у зв'язку з чим, контролюючим органом в порушення вимог податкового законодавства винесено рішення, яким анульовано реєстрацію платника єдиного податку від 31.03.2017 № 3938.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав наведених в позовній заяві, просив адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з посиланням на письмові заперечення на адміністративний позов, зазначив, що підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку стало наявність у позивача податкової заборгованості, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в Залізничній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Львівській області.
ОСОБА_3 01.01.2016 р. здійснив перехід на спрощену систему оподаткування (ІІІ група 5%).
31.03.2017 відповідачем прийнято рішення за №393 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ОСОБА_3 згідно пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України, а саме: у зв'язку з наявністю податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Позивач не погоджуючись з оскаржуваним рішенням від 31.03.2017 р №393, у зв'язку з відсутністю податкового боргу у останнього, звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з даним позовом.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування, оцінюючи в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідно до абзацу 2 пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 295.3 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
У разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, в останній день другого із двох послідовних кварталів (підпункт 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
Пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Як видно з матеріалів справи, несплата позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних ІС "Податковий блок" в інтегрованій картці платника.
Всупереч вимогам пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України перевірку з вказаного питання податковим органом проведено не було, відповідно і акт перевірки останнім не складався.
Відтак, відповідачем порушено умови і порядок прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.
Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 Перехідних положень Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень.
Тобто податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує 340,00 грн.
Натомість, за позивачем станом на 31 березня 2017 року згідно інтегрованої картки платника податку обліковується заборгованість в розмірі 812,11 грн, а відтак, в силу положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України відповідач зобов'язаний був надіслати позивачу податкову вимогу про сплату боргу у спосіб, визначений Податковим кодексом України, чого зроблено ним не було.
Таким чином, відповідач, приймаючи оскаржене рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, залишив поза увагою право позивача бути обізнаним про наявність у нього заборгованості зі сплати єдиного податку та можливість оскарження ним вимоги у встановленому порядку.
Враховуючи невиконання контролюючим органом обов'язку з надіслання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 вимоги про сплату боргу та недотримання ним умов та порядку прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 31 березня 2017 року № 393, суд дійшов висновку про протиправність вказаного рішення та наявність підстав для його скасування.
Щодо вимоги позивача стягнути витрати на правову допомогу, що пов'язана з розглядом справи у суді, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката чи іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом, а тому позовна вимога в частині відшкодування позивачеві витрат на правову допомогу задоволенню не підлягає, оскільки такі документально не підтвердженні.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а відтак позов підлягає до часткового задоволення.
Частиною 3 статті 94 КАС України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 31 березня 2017 року № 393.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот гривень).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови виготовлено 17 серпня 2017 року.
Суддя Гулкевич І.З.