16 серпня 2017 року м. Житомир справа № 806/2135/17
категорія 6.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Семенюка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати бездіяльність протиправною Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, щодо ненадання дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки для сінокосіння площею 23 га на території Брусилівського району (бувшої Водотиївської сільської ради) згідно клопотання ОСОБА_1 від 05.05.2017 року;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки для сінокосіння площею 23 га на території Брусилівського району (бувшої Водотиївської сільської ради) згідно клопотання ОСОБА_1 від 05.05.2017 року.
В обґрунтування позову зазначає, що постанова КМУ від 07.06.2017 року № 413 відношення до надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для сінокосіння - не має, а являється стратегією удосконалення управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними.
Позивач, згідно заяви, просив справу розглянути у письмовому провадженні (а.с. 11).
Представник відповідача подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 10), згідно поданих письмових заперечень на позовну заяву (а.с. 12-13) просить в задоволенні позову відмовити з тих підстав, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області при розгляді звернення діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду належним чином, потреба заслуховувати свідків чи експертів відсутня, справа розглядається у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Проаналізувавши дослідженні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із клопотанням від 20.04.2017 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння орієнтовною площею 23 га з земель запасу розташованих за межами населених пунктів Брусилівської селищної об'єднаної територіальної громади (бувшої Водотиївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області) з послідуючою передачею в оренду терміном на 49 років (а.с. 6).
Розглянувши вказане клопотання, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області листом від 06.07.2017 року № Г-6630/0-8381/6-17 (а.с.7), пославшись на положення постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 07.06.2017 про "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними", відмовило ОСОБА_1 в наданні дозволу.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Положеннями ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області було подано клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння орієнтовною площею 23 га з земель резерву та запасу, розташованих за межами населених пунктів Брусилівської селищної об'єднаної територіальної громади. Додатками до клопотань вказано: лист від 12.04.2017 року, графічні матеріали, копія паспорта та ідентифікаційного номера.
Отже, ОСОБА_1 було дотримано вимоги ч.2 ст.123 Земельного кодексу України.
Суд звертає увагу, що відповідачем у листі від 06.07.2017 року № Г-6630/0-8381/6-17 зазначено підстави для відмови у дозволі на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, не передбачені ч.3 ст.123 Земельного кодексу України.
При цьому варто зазначити, що Постанова КМУ № 413 від 07.06.2017 "Про деякі питання удосконалення в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними", на яку посилається Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, не є нормативно-правовим актом, що врегульовує порядок надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування громадянам, а лише затверджує стратегію (план діяльності на певний період) удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними.
Як наслідок відповідач, відмовляючи у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, діяв всупереч всупереч положенням Земельного кодексу України, а тому суд розцінює відмову відповідача, оформлену листом від 06.07.2017 року № Г-6630/0-8381/6-17 протиправною та для захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 20.04.2017 року.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо ненадання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки для сінокосіння площею 23 га на території Брусилівського району (бувшої Водотиївської сільської ради), суд зазначає, що відповідачем не було допущено бездіяльності, так як клопотання позивача від 20.04.2017 року було розглянуте у встановлений законом строк і за результатами розгляду якого було прийнято рішення про відмову у наданні дозволу, а тому вказана вимога задоволенню не підлягає.
Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки площею 23 га на території Брусилівського району (бувшої Водотиївської сільської ради) згідно клопотання від 20.04.2017 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними ст. 2 КАС України.
Таким чином адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Отже вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню у такій формі, яка обрана позивачем.
Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 20.04.2017 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки площею 23 га на території Брусилівського району (бувшої Водотиївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області), з урахуванням висновків суду, викладених у даній постанові.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 20.04.2017 року та прийняти рішення у відповідності до вимог Земельного кодексу України.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.М. Семенюк