Справа № 523/6900/17
Номер провадження 2-а/523/246/17
"10" липня 2017 р.Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Бабаков В.П., розглянувши у порядку скороченого провадження в залі суду №20 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про визнання відмови в перерахунку пенсії неправомірною та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка знаходиться на обліку у відповідача та отримує пенсію на підставі Закону України «Про державну службу». При нарахуванні пенсії позивачці не було враховано низку виплат. Позивачка звернулася до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії із врахуванням усіх виплат, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011р. - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. 27.03.2017р. позивачці було відмовлено у вказаному перерахунку. Позивачка просить суд визнати вказану відмову неправомірною та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії.
Відповідач надав суду заперечення проти позову, вважає його необґрунтованим, оскільки норми закону, згідно якими позивач просить йому перерахувати спеціальну пенсію втратили чинність.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 28 липня 2009 року перебуває на обліку в Суворовському об'єднаному УПФУ в м. Одеси, де отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 85% від заробітку.
Головним управлінням державної казначейської служби України в Одеській області видані довідки №14-08/401-6077 від 22.09.2016р. та №14-08/74-1538 від 20.03.2017р. про виплачену позивачці суму інших виплат до заробітної плати за період з липня 2007р. по серпень 2009р. включно.
При нарахуванні пенсії позивачці не було враховано вказаних виплат, тому 21.03.2017р. вона звернулася до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії із врахуванням усіх виплат, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Рішенням від 27.03.2017р. №55 відповідачем було відмовлено позивачу в проведенні перерахунку пенсії.
Суд вважає, що вказані дії відповідача порушують права та законні інтереси позивача, а також суперечать Конституції України та правовим позиціями Конституційного Суду України з огляду на наступне.
Згідно із статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до положень ч.1 ст.8 та ч.1 ст.58 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та Закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами, у тому числі і Законом України «Про державну службу».
У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається(рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999року, від 20 березня 2002р. №5-рп/2002, від 17 березня 2004р. №7-рп/2004, від 01 грудня 2004р. №20-рп 2004).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005р. №8-рп/2005, в Україні, як соціальній правовій державі, політика спрямовується на створення умов, які забезпечують достатній життєвий рівень, вільний і всебічний розвиток людини, як найвищої цінності. Діяльність державних органів України має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства права і прямої дії норм Конституції України. Дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок пенсії, відповідно до встановлених законом норм, є такими, що звужують право на пенсійне забезпечення, гарантоване Конституцією України, а тому не можуть вважатися такими, що вчинені в законному порядку.
Крім того, застосовуючи принцип аналогії, рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016р. №4-рп/2016 таким, може бути частково застосоване в даному випадку та враховує, що п.5 прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №213 від 02.03.2015р., який набрав чинності з 01.04.2015р. порушує гарантії матеріального і соціального забезпечення особи, зокрема право на належне соціальне забезпечення.
Також, практика Європейського суду з прав людини велику увагу звертає на дотримання державою принципу «правомірних або законних очікувань» та захисту прав людини через призму цього принципу.
Зокрема, у справах «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії», «Федоренко проти України», «Суханов та Ільченко проти України», ЄЄПЛ констатував, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності(Рішення від 20.11.1995р., серія А, N 332, с 21, п. 31; пункт 21 Рішення ЄЄПЛ у справі «Федоренко проти України»).
У межах вироблених ЄЄПЛ підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності»(пункт 74 Рішення ЄЄПЛ від 02.03.2005р. у справі «Von Maltzan and Others v. Germany»).
ЄЄПЛ робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат(пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) - на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність.
На підставі викладеного, суд доходить висновку про те, що зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій державних службовців не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства. Дана правова позицією підтримується Верховним Судом України(постанова від 06.10.2015року по справі № 21-2432а15).
Таким чином, при здійсненні перерахунку пенсії позивачу слід застосовувати норми про пенсійне забезпечення державних службовців, які діяли на момент призначення спеціальної пенсії.
Згідно ст.2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, встановлені Законом України «Про державну службу».
Відповідно до ст.33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 37 Закону України «Про державну службу» передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати. Також перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії(ст.37-1 Закону України «Про державну службу»).
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсій. Із змісту ст.40 вказаного Закону вбачається, що з середньої заробітної плати(доходу) повинні бути сплачені страхові внески.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000р. №865 встановлено, що розмір виплат(крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Таким чином суд приходить до висновку, що чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження. Дана правова позицією підтримується Верховним Судом України(постанови справах №21-350а13,21-125а13,21-97а13).
Разом з тим, згідно ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 21.03.2017р. Отже, пенсія підлягає перерахунку з 01.04.2017р.
Також, суд не бере до уваги посилання відповідача на пункт 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-УІІІ, яким передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу» не можуть бути підставою відмови у проведенні перерахунку пенсії, оскільки вказані зміни законодавства не містять вимогу щодо перерахунку раніше призначеної пенсії, а стосуються лише призначення пенсій особам, які підпадають під його дію.
Крім того, до правовідносин сторін також не можуть бути засновані положення Закону "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-УІІІ, що набув чинності із 01.05.2016 р., оскільки цим Законом на сьогоднішній день регулюються питання пенсійного забезпечення державних службовців у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення із набуттям чинність цього Закону, тобто з 01.05.2016 р., а відтак не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності. Таким чином позивач не позбавлений права на перерахунок раніше призначеної пенсії.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 08.07.2015 року по справі №732/48/15-А.
Згідно п.1 ч.1 ст.256 КАС України, дана постанова суду підлягає негайному виконання у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до ст.94 КАС України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 640,00грн.
На підставі викладеного, керуючись ЗУ «Про державну службу», ЗУ «Про оплату праці», ст.ст.6,7,8,9,10,11,14,71,100,159-163,167,256 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати неправомірними дії Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1.
Зобов'язати Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно ст.37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХП(редакція від 17.11.2005 року) з 01.04.2017 року із розрахунку 85 відсотків від нарахованої заробітної плати для обчислення пенсії без обмеження граничного розміру пенсії з урахуванням всіх виплат, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, включаючи допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, індексацію у відповідності до довідок Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області №14-08/401-6077 від 22.09.2016р. та №14-08/74-1538 від 20.03.2017р.
Стягнути з Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмір 640,00грн.
Допустити негайне виконання постанови у межах суми стягнення присудженої пенсії за один місяць.
Постанову може бути оскаржено протягом 10-ти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні мають право оскаржити постанову протягом 10-ти днів з дня отримання її копії.
Суддя