Справа № 574/781/17
Провадження 3/574/179/2017
07 серпня 2017 року м.Буринь
Суддя Буринського районного суду Сумської області Куцан В.М., з участю секретаря Лігерко Т.О., прокурора Герасименко Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління захисту економіки в Сумській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, депутата Буринської районної ради VII скликання, працюючого головою Буринської районної ради, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3,120кв.20, ідентифікаційний код НОМЕР_1,
за ст.172-7 ч.1, ст.172-7 ч.2 КУпАП,
Відносно ОСОБА_1 начальником сектору протидії корупції Управління захисту економіки в Сумській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_2 складено два адміністративні протоколи, відповідно до яких:
- останній будучи депутатом Буринської районної ради VII скликання, в порушення вимог статей 28,35 Закону України «Про запобігання корупції» та ст.591 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», під час виконання депутатських повноважень, не повідомив колегіальний орган - Буринську районну раду про наявність реального конфлікту інтересів по відношенню до себе, який виник у нього 20.11.2015 року та 25.11.2015 року на першому та другому пленарних засідань Першої сесії Буринської районної ради під час розгляду та прийняття рішення «Про обрання голови Буринської районної ради» кандидатом на посаду якого він був, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст.172-7 КУпАП;
- крім цього, ОСОБА_1, будучи депутатом Буринської районної ради VII скликання та являючись суб'єктом правопорушення пов'язаного з корупцією, в порушення вимог статей 28,35 Закону України «Про запобігання корупції» та ст.591 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», під час виконання депутатських повноважень в ході розгляду та прийняття рішення «Про обрання голови Буринської районної ради» на засіданні ради, кандидатом на посаду якого він був, вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів по відношенню до себе, прийнявши участь в голосуванні, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене ч. 2 ст.172-7 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень за вищевикладених обставин не визнав, пояснивши, що дійсно він приймав участь в голосування Буринської районної ради при обрання її голови, одним з кандидатом на якого він також був. Однак, таке рішення було прийнято шляхом таємного голосування абсолютною більшістю голосів. Приймаючи участь в голосування він виконував свої депутатські повноваження у складі колегіального органу, а тому вважав, що зазначені протоколи про адміністративне правопорушення складені відносно нього безпідставно.
Вислухавши покази особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, думку прокурора, який просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, дослідивши надані докази та давши їм оцінку, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) повинна оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Диспозицією ч. 1 ст.172-7 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а диспозицією ч. 2 цієї статті Кодексу, - за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
При цьому, приписами п. 2 Примітки до цієї статті визначено, що під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Системний аналіз законодавства про боротьбу з корупцією свідчить про те, що для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має бути встановлено наявність такої сукупності юридичних фактів, як:
1)наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;
2)наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
3)наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення;
4) наявність повноважень на прийняття рішення.
Без наявності хоча би одного з фактів з цієї сукупності, реальний конфлікт інтересів не виникає.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є депутатом Буринської районної ради VII скликання, працює на посаді голови даної ради, тобто являється суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією згідно до положень п.п. «б» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», на якого розповсюджуються вимоги ст. 28 вказаного Закону (а.с.21-32).
20.11.2015 року ОСОБА_1, здійснюючі свої представницькі повноваження депутата на першому пленарному засіданні Буринської районної ради прийняв участь в таємному голосуванні за рішення «Про обрання голови Буринської районної ради», одним з кандидатів на посаду якого він був.
Разом з тим, на першого пленарному засіданні, з врахуванням Протоколу №4 засідання лічильної комісії, при проведенні таємного голосування голову Буринської районної ради обрано не було (а.с.35-69).
25.11.2015 року ОСОБА_1, здійснюючі свої представницькі повноваження депутата на другому пленарному засіданні першої сесії Буринської районної ради в сесійній залі, за адресою Сумська область, м. Буринь, вул. Першотравнева,20, прийняв участь в таємному голосуванні за рішення «Про обрання голови Буринської районної ради», одним з кандидатів на посаду якого він був. При цьому були присутні 33 депутати з 34 (всього), які проголосували «ЗА», у зв'язку з чим ОСОБА_1 був обраний головою Буринської районної ради. (а.с.70-78).
Приписами ст. 38 Конституції України встановлене право громадян вільно обирати і бути обраними до органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та ч. 6 ст.49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень.
Частиною 2 статті 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачене право депутата обирати і бути обраним до органів відповідної ради.
Тобто, голосування депутата за обрання голови відповідної Ради є його правом та обов'язком, а участь в такому голосуванні є здійсненням депутатом представницьких повноважень.
З огляду на наведені норми Закону, право ОСОБА_1 бути обраним головою Буринської районної ради є реалізацією представницьких повноважень депутата, а не здійсненням його приватного інтересу. Оскільки, з обранням особи депутатом органу місцевого самоврядування, такій особі одночасно, разом з іншим комплексом прав та повноважень, делегується і представницьке право бути обраним до складу виконавчих органів такої ради.
Більше того, під час обрання ОСОБА_1 головою Буринської районної ради Сумської області, в ході другого пленарного засідання на голосування не було виставлено альтернативних кандидатур, тобто була відсутня ситуація вибору між кількома можливими варіантами голосування, внаслідок чого відсутній реальний вплив приватного інтересу на об'єктивність прийняття такого рішення, і, відповідно, відсутній реальний конфлікт інтересів.
При цьому вибір депутатом Буринської районної ради ОСОБА_1 варіанту голосування «за» в даному випадку не створює реальний конфлікт інтересів, оскільки вибір варіанту голосування відноситься повністю до розсуду відповідного депутата і законодавством не регламентується.
Також, само по собі голосування ОСОБА_1, як депутата районної ради, який виконує свої повноваження у складі цього колегіального органу за призначення себе на посаду голови ради з огляду на те, що він не приймав такого рішення одноособово, а рішення приймалося фактично одноголосно (33 присутні депутати - за) колегіальним органом, із дотриманням передбаченої законом процедури, свідчить про відсутність прямого і безпосереднього причино - наслідкового зв'язку між його голосуванням та прийняттям рішення, тобто його голосування не здійснювалося в умовах реального конфлікту інтересів.
В матеріалах справи відсутні інші будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які свідчать про вчинення ОСОБА_1 дій, направлених на спонукання депутатів районної ради до голосування за вказане рішення.
Частиною 1 статті 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і порядку, встановлених законом.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи із змісту ст.8 Конституції України щодо визначення і дії в Україні верховенства права, положення ст.62 цього Закону розповсюджуються і на обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Таким чином, вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП.
Керуючись ст.ст.36,247,283-285 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.М.Куцан