Справа № 573/1566/17
Номер провадження 1-кп/573/159/17
16 серпня 2017 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця села Комарицьке Білопільського району Сумської області, із спеціальною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- за ч. 3 ст. 185 КК України,
23 червня 2017 року близько 23 години ОСОБА_4 з метою викрадення чужого майна, а саме листів шиферу, прибув до домоволодіння АДРЕСА_1 , яке належить потерпілому ОСОБА_5 , взявши із собою з дому дерев'яний візок на колесах та металеві плоскогубці.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 за допомогою плоскогубців зняв з даху житлового будинку, сараю та літньої кухні 26 листів шиферу вартістю 107 грн. за один лист загальною вартістю 2782 грн., завдавши потерпілому матеріальних збитків на дану суму.
Викрадений шифер ОСОБА_4 склав на дерев'яний візок та покинув господарство потерпілого ОСОБА_5 , таким чином, отримавши можливість розпорядитись викраденим майном у своїх корисливих цілях.
Здійснюючи вказані дії, ОСОБА_4 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно небезпечних наслідків від вказаних дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиро розкаявся та дав показання, які відповідають обставинам, викладеним у обвинувальному акті. Зокрема, пояснив, що 23 червня 2017 року близько 23 год. вирішив викрасти з нежилого господарства, яке належить ОСОБА_5 , шифер. Взяв з дому плоскогубці та дерев'яний візок на колесах. Прийшов до господарства потерпілого, зайшов у двір через хвіртку, за допомогою плоскогубців зняв з будинку, сараю та літньої кухні 26 листів шиферу. Коли його знімав, то 9 листів побилось. Зняті листи шиферу поклав на дерев'яний візок та перевіз до свого господарства. Наступного дня викрадений шифер продав ОСОБА_6 .
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
При цьому встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.
Також судом їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.
Суд вважає, що зазначеними умисними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжку) з проникненням у сховище.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності із ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
За місцем проживання ОСОБА_4 характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, не інвалід.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 згідно із ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, оскільки він критично оцінив вчинений ним злочин, своєю поведінкою під час досудового розслідування та судового провадження прагнув зменшити негативні наслідки своєї протиправної поведінки, попросив вибачення у потерпілого; активне сприяння розкриттю злочину, оскільки він правдиво повідомив про обставини вчинення злочину; вперше притягується до кримінальної відповідальності; відсутність тяжких наслідків, оскільки вартість викраденого майна не становить великий або особливо великий розмір для потерпілого.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно із ст. 67 КК України, судом не встановлені.
При обранні виду та міри покарання для ОСОБА_4 суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
На підставі викладеного суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі.
Крім того, з урахуванням особи обвинуваченого та обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, суд дійшов висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_4 без відбування покарання, а тому його необхідно звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України з випробуванням та з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Потерпілим ОСОБА_5 до обвинуваченого був заявлений цивільний позов про відшкодування 7000 грн. майнової шкоди та 1000 грн. моральної шкоди.
Але 16 серпня 2017 року потерпілий подав суду заяву про залишення його позову без розгляду.
З обвинуваченого підлягають стягненню в доход держави судові витрати в сумі 296 грн. 61 коп. за залучення експерта.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання необхідно залишити до набрання вироком законної сили.
У відповідності до вимог ст. 100 КПК України речові докази - дерев'яний візок та плоскогубці, які передані на зберігання обвинуваченому ОСОБА_4 , необхідно залишити останньому; 26 листів шиферу, яким вкритий дах будинку ОСОБА_6 , необхідно залишити останньому.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення 7000 грн. майнової шкоди та 1000 грн. моральної шкоди залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_4 296 грн. 61 коп. в доход держави.
Речові докази - дерев'яний візок та плоскогубці, які передані на зберігання обвинуваченому ОСОБА_4 , залишити останньому; 26 листів шиферу, яким вкритий дах будинку ОСОБА_6 , залишити останньому.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя