Справа 522/23245/16-а
Провадження № 2-а/522/1758/17
16 серпня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді - Бойчука А. Ю.
при секретарі - Іскрич В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аракс-Групп» до виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аракс-Групп» до виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.
16 серпня 2017 року представником виконавчого комітету Одеської міської ради у судовому засіданні було подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ст.ст. 99,100 КАС України.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував щодо залишення без розгляду вказаної позовної заяви, просив поновити йому строк на звернення до суду із відповідним позовом. При посилаючись на те, що саме із листа Департаменту комунальної власності Одеської міської гади від 29.07.2016 року № 01-17/266 (та доданих до нього копій документів) Товариство дізналось про прийняття Виконавчим комітетом Одеської міської ради тішення від 26.11.2015 року № 368 «Про реєстрацію права комунальної власності територіальної громади м. Одеси на об'єкти нерухомого майна, розташовані у м. Одесі», яке порушує майнові права (право вільно і безперешкодно володіти, користуватись і розпоряджатись власним майном) Товариства, гарантовані Конституцією України, Цивільним кодексом України та іншими нормативно- правовими актами.
Представник відповідача вказане клопотання підтримала, просила суд його задовольнити.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.11.2015 року №368 «Про реєстрацію права комунальної власності територіальної громади м. Одеси на об'єкти нерухомого майна, розташовані у м. Одесі».
Відповідно до частини 6 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення.
Частиною 11 наведеної статті встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Метою прийняття вказаного Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (частина 1 статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Статтею 3 Закону регламентовано гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації. Відповідно до частини 1 наведеної статті право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом
Невичерпний перелік способів оприлюднення публічної інформації встановлено положенням статті 5 Закону, частиною 1 якої визначено, що доступ до інформації забезпечується шляхом:
систематичного та оперативного оприлюднення інформації:
в офіційних друкованих виданнях;
на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет;
на єдиному державному веб-порталі відкритих даних;
на інформаційних стендах;
будь-яким іншим способом;
надання інформації за запитами на інформацію.
Однак, оскаржуване рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.11.2015 року № 368 «Про реєстрацію права комунальної власності територіальної громади м. Одеси на об'єкти нерухомого майна, розташовані у м. Одесі» оприлюднено:
в газеті «Думська площа» (додаток до газети «Одесский вестник») № 50 (962) від 11.12.2015 року;
на офіційному сайті http://omr.gov.ua за посиланням http://omr.gov.Ua/m/acts/committee/77917/ 30.11.2015 року.
З наведеного вбачається дотримання виконавчим комітетом Одеської міської ради вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» в частині оприлюднення актів.
Пари цьому, чинним законодавством визначено, що момент оприлюднення у встановленому порядку актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування є моментом, коли усі заінтересовані особи повинні дізнатись про зміст таких актів та можливий їх вплив на законні права, свободи та інтереси таких осіб.
Зазначене узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 09 червня 2016 року по справі № 522/19997/15-а (у суді касаційної інстанції - КУ800/6619/16), з якої вбачається, що дотримання органом місцевого самоврядування (стороною по справі є виконавчий комітет Одеської міської ради) вимог чинного законодавства щодо оприлюднення прийнятих рішень шляхом їх оприлюднення у друкованому засобі масової інформації та на своєму офіційному веб-сайті є належним забезпеченням права кожного на доступ до оскаржуваних рішень.
Зважаючи на викладене, позивач мав дізнатись про зміст оскаржуваного рішення та можливий його вплив на свої права, свободи та інтереси щонайпізніше 11 грудня 2015 року.
Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Частиною 1 статті 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 наведеної статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дотримання строку для звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій та посиленню громадського контролю за владою зі сторони громадян. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків направлено на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Зазначене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа «Мельник проти України»).
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Як вбачається з ч. 1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
У зв'язку з тим, що позивачем не зазначено жодної причини, яка б об'єктивно протягом тривалого часу перешкоджала подачі адміністративного позову в межах строку звернення до суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України як на момент виникнення правовідносин, так і на момент подання адміністративного позову підстав для визнання причин пропущення строку для звернення до суду поважними а поновлення пропущеного строку у суду немає.
Згідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.
Таким чином та з огляду на те, що позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів пропуску звернення до суду із відповідним позовом, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аракс-Групп» до виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення підлягає залишенню без розгляду, як поданий після закінчення строків, установлених законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 100 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аракс-Групп» до виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії
Суддя А. Ю. Бойчук