Справа №521/6159/17
пр. №2/521/3477/17
16 серпня 2017 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Сегеди О.М.,
при секретарі - Тищенко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
встановила:
У квітні 2017року до Малиновського районного суду м.Одеси звернулось Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») із позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою суду від 24 квітня 2017р. відкрито провадження у справі та призначений судовий розгляд(а.с.68).
Судовий розгляд по справі призначався неодноразово.
Судові засідання по справі призначалися на 23 травня 2017р., 17 липня 2017р., 16 серпня 2017р.
17 липня 2017р. та 16 серпня 2017р.представники позивача, діючі на підставі довіреності від 30 червня 2017року та 29 грудня 2016року в судові засідання не з'явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином (а. с. 78,91,164,165).
Відповідачкау судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином(а.с.162,163).
У зв'язку з неявкою учасників судового засідання, відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису.
Згідно ч.1 ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більш двох місяців із дня відкриття провадження у справі, в зв'язку з чим дії позивачки та її представника у вигляді систематичної неявки у судові засідання суд відносить до таких, що суперечать вимогам ч. 3 ст. 27 ЦПК України, та розцінює їх як зловживання стороною своїми процесуальними правами, що призводить до порушення розумних строків розгляду справи.
Частиною 3 ст. 169 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
При цьому, діюче цивільно-процесуальне законодавство не пов'язує обов'язок суду залишити заяву без розгляду з поважністю повторної неявки позивача в судове засідання, яке в даному випадку до уваги не береться.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У своєму рішенні у справі „Калашников проти Росії" Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
У рішенні Європейського Суду від 3 квітня 2008 року у справі „Пономарьова проти України" зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Ухвалою ВССУ від 31 серпня 2015 року в справі № 6-24063ск15 було зазначено, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, правильно застосувавши норми ч. 3 ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, дійшов правильного висновку про те, що представник позивача, будучи належним чином повідомленою, повторно не з'явилась до суду, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
При цьому причини повторної неявки процесуального правового значення не мають, оскільки це положення закону (ч. 3 ст. 169 ЦПК України) спрямоване на дотримання розумних строків розгляду справи і недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, а позивачка і не з'являється в судове засідання, і не використовує положення про процесуальне представництво в суді.
Аналіз викладених вище обставин, неявки в судові засідання представника позивача, якому було відомо про провадження у справі, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданого до суду позову, що в свою чергу призвело до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті виниклого спору.
На підставі наведеного, беручи до уваги підстави для залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача, встановлені ЦПК України, який не пов'язує причини повторної неявки з їх поважністю, а також розумність строків розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки- без розгляду.
Суд роз'яснює сторонам, що відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись п. 3 ч.1 ст. 207 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки- залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали.
Суддя: О.М.Сегеда