Справа №521/9582/17
Номер провадження 3/521/4313/17
04 серпня 2017 року суддя Малиновського районного суду міста ОСОБА_1 Іщенко, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, що надійшла з Управління поліції міста ОСОБА_1, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серія БР № 241649 від 26 травня 2017 року, вбачається, що ОСОБА_2 26 травня 2017 року о 20 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_1 на перехресті вулиці Бреуса, 63/1 - Маршала ОСОБА_3, у місті ОСОБА_1, перед початком руху не впевнився у безпеці, та переконавшись, що це не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, допустив наїзд на пішохода, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху).
За даним фактом інспектором відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КпАП України.
До суду у призначений час з'явився ОСОБА_2 який надав суду письмові заперечення проти притягнення до адміністративної відповідальності, та просив провадження по справі закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
З письмових заперечень ОСОБА_2 вбачається, що 26 травня 2017 року о 20 годині 20 хвилин він рухаючись на автомобілі Шкода, реєстраційний номер НОМЕР_2, зупинився на перехресті вулиць Бреуст - ОСОБА_3. Пішохід, який проходив поруч з собакою зробив йому зауваження по факту зупинки на пішохідному переході. Він не відреагував на його зауваження і продовжив чекати дозволяючий сигнал світлофора. Вказана особа, як в подальшому встановлено, ОСОБА_4, залишився стояти на проїжджій частині, перешкоджаючи руху автомобіля, заблокувавши при цьому проїзд, при вмиканні дозвільного для руху сигналу світлофора. В руках ОСОБА_4 тримав ланцюг, який утримував собаку, стоячи посередині вулиці, виказуючи своє незадоволення. На думку ОСОБА_2, ОСОБА_4 навмисно здійснював дії, направлені на провокацію конфлікту.
За зупинку на пішохідному переході в подальшому на ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, який не оскаржено та за який він сплатив штраф, передбачений чинним законодавством.
Через небажання вступати в конфлікт з ОСОБА_4 та після включення зеленого сигналу світлофора, ОСОБА_2 спробував об'їхати зазначену особу, однак ОСОБА_4 продовжував стояти на дорозі. Потім ОСОБА_4 були нанесені декілька ударів кисті руки по капоту і ногою по дзеркалу автомобіля, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.
З метою всебічного, повного, об'єктивного і дослідження всіх обставин по справі розгляду справи, судом неодноразово здійснювався виклик ОСОБА_4 у судове засідання, однак, останній будучи належним чином повідомлений про день та час судового розгляду до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, а також пояснення особи яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя вважає, що провадження по справі відносно ОСОБА_2 має бути закрите у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки інспектором під час складання протоколу не з'ясовано причини які сприяли вчиненню правопорушення. Крім того, не встановлено свідків пригоди яка відбулась 26 травня 2017 року за участю водія ОСОБА_2 та пішохода ОСОБА_4
Відповідно до ст. 124 КпАП України об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого цією статтею, характеризується діями спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 1.4. ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КпАП України. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,284 КпАП України. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Вимогами статті 251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху
Суддя вважає, що ОСОБА_2 належно виконав вимоги пункту п. 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, а саме перед початком руху, переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Крім того, суд не виключає можливої зухвалої поведінки ОСОБА_4 під час пригоди, яка була направлена на провокацію конфлікту з ОСОБА_2
Суд не може прийняти як належний доказ винуватості ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди пояснення свідка ОСОБА_5, оскільки в них зафіксовано тільки факт наїзду на ОСОБА_4, однак відсутні обставини та причини при яких сталась пригода. Крім того, варто відзначити, що пояснення свідка написані нерозбірливо, що унеможливлює повністю зрозуміти обставини які викладені в них.
Крім того, вимогами розділу VIII «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» передбачено, що у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: 1) схема місця ДТП (додаток 7), яку підписують учасники ДТП та поліцейський; 2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); 3) показання технічних приладів (у разі їх наявності); 4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності); 5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі. На схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об'єкти: 1) ділянка дороги, на якій сталась ДТП; 2) сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів та слідів; 3) транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів; 4) сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям; 5) інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об'єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту; 6) координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів; 7) ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами; 8) ширина тротуарів, узбіччя; 9) розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття; 10) розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття; 11) розташування дорожньої розмітки; 12) розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху; 13) розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду. В обов'язковому порядку на схемі місця ДТП заповнюється таблиця дорожніх умов та зазначаються назви об'єктів, зображених на схемі.
На зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються: 1) марка (модель) пошкодженого транспортного засобу; 2) номерний знак транспортного засобу; 3) власник (співвласник) транспортного засобу; 4) серія та номер полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та назва страхової організації, яка його видала, а у разі його відсутності - посвідчення відповідної категорії осіб, для яких наявність полісу не є обов'язковою; 5) перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП; 6) вид пригоди; 7) кількість учасників ДТП; 8) порушення пункту Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306; 9) результати огляду на стан сп'яніння (у випадку його проведення); 10) тип транспортного засобу. Зазначена інформація підтверджується підписами водіїв транспортних засобів. При складанні схеми місця ДТП рекомендується: 1) застосовувати спеціальне креслярське приладдя (лінійки, лекала); 2) користуватися загальноприйнятими графічними зображеннями об'єктів та умовними позначками; 3) не порушувати масштабу зображення; 4) деталізувати ту чи іншу ділянку схеми пригоди; 5) використовувати винесення фрагментів за схему.
Однак як вбачається із схеми ДТП, у схемі відсутні ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами, ширина тротуарів, узбіччя, що робить її неналежним доказом.
Окрім того схема місця ДТП не містить підписів учасників ДТП, що також є порушенням «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».
Крім того, відповідно до п. 2.2 «Порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення», затвердженого Наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 16 лютого 2015 року № 3/02-15, протокол про адміністративне правопорушення складається українською мовою. Не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, щодо якої він складений.
Співставляючи протокол про адміністративне правопорушення який був наданий ОСОБА_2 на місці пригоди з протоколом який надійшов до суду, встановлено, що протокол має виправлення в частині його складання, що є неприпустимим. У тексті обставин справи протокол має дописи, які відсутні у первинному тексті протоколу, який був наданий ОСОБА_2 на місці пригоди.
Наявність суттєвих протиріч в поясненнях учасників пригоди та відсутність пояснень свідків позбавляє суд зробити однозначний та обґрунтований висновок про наявність в діях конкретної особи порушень правил дорожнього руху.
Суддя вважає, що доказів, які б свідчили про порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху, інспектором не встановлено, та спростовується як матеріалами справи так і наданими у судовому засіданні поясненням особи відносно якої складений протокол про адміністративне правопорушення.
Крім того, відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визначається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальній відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У даному конкретному випадку ідеться не про кримінальний злочин, а про адміністративне правопорушення, але оскільки Кодекс України про адміністративне правопорушення не передбачає таку підставу для закриття провадження у справі як недоведеність вини, вважаю за необхідне застосувати аналогію закону та статтю 62 Конституції України.
Відповідно до ст. 247 п 1 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин як відсутність складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 251, 252, 247, 280, 283, 284 КпАП України, -
Провадження у справі відносно ОСОБА_2 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України, закрити згідно до ст. 247 п 1 КпАП України у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, потерпілим через суд, що її виніс, протягом десяти днів з моменту її винесення.
Суддя: О. В. Іщенко