Справа №468/660/17-к 17.08.2017
Провадження № 11-кп/784/636/17 Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ч. 1 ст. 115 КК України Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_2
17 серпня 2017 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12017150140000115 за апеляційною скаргою прокурора Баштанської місцевої прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2017 року, якою до
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баштанка Баштанського району Миколаївської області, громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , несудимого,
- застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_8 ,
захисник ОСОБА_9 ,
потерпіла ОСОБА_10 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги прокурора.
Просить ухвалу суду, якою до ОСОБА_7 застосовано примусовий захід медичного характеру у виді примусової госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом, скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2017 року задоволено клопотання прокурора Баштанської місцевої прокуратури про застосування до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , примусових заходів медичного характеру.
Застосовано до ОСОБА_7 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Постановлено:
залишити ОСОБА_7 до набрання ухвалою законної сили запобіжний захід у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключає його небезпечну поведінку;
відмовити в задоволенні позову ОСОБА_11 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Вирішено питання щодо речових доказів по справі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги прокурора.
Не оспорюючи фактичних обставин суспільно небезпечного діяння та вчинення зазначеного діяння ОСОБА_7 у стані неосудності, а також застосування до нього примусового заходу медичного характеру у виді примусової госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом, вважає ухвалу суду незаконною та такою, що підлягає скасуванню, через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Стверджує що судом першої інстанції на порушення вимог ч. 1 ст. 512, ч. 1 ст. 506 КПК України, ст. 3, 25 Закону України «Про психіатричну допомогу», а також п. 5 принципу 18 додатка до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 18 лютого 1992 № 46/119 «Захист осіб із психічними захворюваннями та поліпшення психіатричної допомоги», судове провадження стосовно ОСОБА_7 здійснено за відсутності його законного представника, що позбавило останнього можливості належним чином захиститись від кримінального переслідування.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Судом зазначено, що 4 березня 2017 року близько 19.30 годин в м. Баштанка Баштанського району Миколаївської області у ОСОБА_7 , який перебував біля магазину «Поляна» по вул. Баштанської республіки, 15, на ґрунті вигаданих ним подій, що стосувались нібито фізичного насильства щодо нього з боку невстановленої особи, та вважаючи, що вона його образила, виник умисел на протиправне заподіяння смерті іншій людині. Реалізуючи свій умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті іншій людині, ОСОБА_7 прийшов до місця свого проживання по АДРЕСА_1 , де взяв кухонний ніж, з яким повернувся до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », де близько 20.00 години зустрів раніше невідомого йому чоловіка ОСОБА_12 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння. В той момент ОСОБА_7 вирішив, що саме вказана особа причетна до його вигаданих образ, які стосувались його особистого життя, й тому реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті іншій людині, ОСОБА_7 дістав з кишені кухонний ніж та почав наносити ОСОБА_12 удари ножем по тілу в область серця, тулубу та голови, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення в лівій скронево-тім'яній області, колото-різаного поранення у виличній області зліва, рани на нижній губі, колото-різаного поранення в області кута нижньої щелепи справа, колото-різаного поранення на лівій боковій поверхні шиї, трьох колото-різаних поранень в області грудини, трьох колото-різаних поранень в області правого соска, семи колото-різаних поранень хаотично розміщених в області лівої бокової поверхні грудної клітини, двох колото-різаних поранень в поперековій області справа, по одній подряпині в підщелепній області зліва і в області кута нижньої щелепи. Смерть ОСОБА_12 настала від тампонади серцевої сумки у поєднанні із гострою крововтратою на ґрунті численних колото-різаних поранень грудної клітини. По критерію небезпечності для життя колото-різані поранення в області грудної клітини, що проникають в грудну порожнину, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Судом встановлено, що на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України ОСОБА_7 не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними та час розгляду провадження він також не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_7 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом..
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідача про зміст оскаржуваного ухвали, доводи, викладені в апеляційний скарзі, пояснення прокурора на підтримку апеляційної скарги, захисника, який заперечував проти її задоволення, пояснення потерпілої, яка вирішення апеляційної скарги поклала на розсуд суду, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, суд визнає скаргу прокурора такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на її основі та повинні їй відповідати. В Основному законі зафіксовано основні засади судочинства, його відповідні положення є складовою частиною кримінального процесуального законодавства України, поряд із міжнародними договорами, що обов'язкові для України, та іншими законами (ч. 2 ст. 1 КПК України). Принцип законності у кримінальному провадженні вимагає застосовувати кримінальне процесуальне законодавство України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та передбачає застосування загальних засад кримінального провадження у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження (ч. 6 ст. 9 КПК України).
У випадках і порядку, передбачених КПК України, певні категорії осіб, як то неповнолітні, особи з розумовими і фізичними вадами тощо, під час кримінального провадження користуються додатковими гарантіями.
Згідно з положеннями ст. 3 КПК України, особа, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру, є одним з учасників судового провадження, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України, а також за нововиявленими обставинами.
Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру відбувається в особливому порядку, який викладено в гл. 39 КПК України. Згідно зі ст. 506 КПК України, особа, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру, користується правами підозрюваного та обвинуваченого в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, та здійснює їх через законного представника, захисника, а ст. 507 КПК містить імперативний припис про обов'язкову участь в такому провадженні лише захисника.
Відповідно до ст. 44 КПК України залучення законного представника до участі в процесуальній дії разом із підозрюваним чи обвинуваченим лише у разі, якщо повнолітню особу, яка має статус підозрюваного або обвинуваченого, визнано у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною.
Таку ж правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 29 вересня 2016 року 5-246кс (15)16.
Рішення про визнання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баштанка Баштанського району Миколаївської області, у встановленому законом порядку недієздатною або обмежено дієздатною матеріали кримінального провадження не містять. Відсутність такого рішення підтверджено під час апеляційного розгляду і стороною обвинувачення.
Як слідує із змісту обвинувального акту, під час досудового слідства законний представник ОСОБА_7 також не залучався.
Права ОСОБА_7 , стосовно якого судом першої інстанції застосовано примусові заходи медичного характеру здійснював його захисник.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що права ОСОБА_7 , у тому числі право на захист від кримінального переслідування, судом першої інстанції не порушено.
За такого, є необґрунтованими твердження апелянта щодо порушення положень ч. 1 ст. 512, ч. 1 ст. 506 КПК України, ст. 3, 25 Закону України «Про психіатричну допомогу», а також п. 5 принципу 18 додатка до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 18 лютого 1992 № 46/119 «Захист осіб із психічними захворюваннями та поліпшення психіатричної допомоги».
Підстав для скасування ухвали суду, про що просить апелянт, а відтак, і для задоволення апеляційної скарги, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 424, 426, 532 КПК України,
Ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2017 року, про застосування до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 примусових заходів медичного характеру, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Баштанської місцевої прокуратури ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді: