Справа № 523/7160/16-ц
Провадження № 6/496/77/17
17 серпня 2017 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Горяєва І.М.,
за участю секретаря - Полубок Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка подання державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Горділовського М.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, -
17.08.2017 року Біляївський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2
Свої вимоги мотивує тим, що у Біляївському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області на виконанні знаходиться виконавчий лист № 523/7160/16-ц, виданий 27.01.2017 року Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на її утримання у розмірі 400 гривень. Рішення суду боржник не виконує, на виклики державного виконавця боржник не з'являється. Таким чином, рішення суду до теперішнього часу залишається не виконаним, тому необхідно тимчасово обмежити боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань.
Представник Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області до судового засідання не з'явилася, про причини не явки суд не повідомив.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов до наступного.
Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцем знаходження органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутись в Україну.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, що громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну. На громадян України, які звернулись з клопотанням про виїзд з України, поширюються усі положення чинного законодавства, вони користуються всіма правами і несуть встановлені законом обов'язки. За громадянами України зберігаються на її території майно, кошти, цінні папери та інші цінності, що належать їм на праві приватної власності. Будь-яке обмеження їх громадянських, політичних, соціальних, економічних та інших прав не допускається.
Застосування тимчасового обмеження права особи на виїзд за межі України слід вважати доцільним, коли особа ухиляється від виконання зобов'язання, покладеного на неї рішенням суду.
Судом встановлено, що 27.01.2017 року Суворовським районним судом м. Одеси був виданий виконавчий лист по справі №523/7160/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на її утримання 400 гривень щомісячно, починаючи з 24.05.2016 року до досягнення дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року трьох років, до ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с.10).
14.02.2017 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по вищевказаному виконавчому документу (а.с.9).
Подання державного виконавця про обмеження особи в праві виїзду за кордон, не свідчить про ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов'язань за рішенням суду, так як в підтвердження даного подання до суду не було надано жодного відповідного доказу.
Як вбачається з матеріалів справи, наявна заява стягувача ОСОБА_5 від 12.07.2017 року, в якій вказано, що за її даними боржник має намір залишити межі України (а.с.8), однак суду не надано жодного відповідного доказу зазначених обставин.
Крім того, державним виконавцем відділу суду не надано жодних доказів того, чи боржник належним чином повідомлений про наявність постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.02.2017 року.
Суд вважає, що відкриття виконавчого провадження не може розглядатися як достатня підстава для застосування судом саме такого заходу, як обмеження права особи на виїзд за межі України.
Оскільки, в поданні не зазначено і не надано належних та допустимих доказів, які б давали підстави вважати, що боржник має намір виїхати за межі України і що саме обмеження його у праві виїзду за межі України яким-небудь чином вплине на виконання боржником рішення суду і буде сприяти погашенню ним заборгованості, а також доказів, які б свідчили, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, тому суд вважає недоцільним обмежувати ОСОБА_2 в його праві виїзду за межі України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 377-1 ЦПК України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», суд -
В задоволенні подання державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Горділовського М.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Біляївського районного суду
Одеської області Горяєв І.М.