Справа № 490/4857/17
нп 2-з/490/144/2017
Центральний районний суд м. Миколаєва
15 серпня 2017 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді - Черенкової Н.П.,
при секретарі Шевельовій Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Надра» про визнання договору іпотеки припиненим, -
01.06.2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ «Надра», в якому просила визнати договір іпотеки від 29.10.2007 року, зареєстрований в реєстрі за №1625, припиненим.
Ухвалою судді від 16.06.2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Надра» про визнання договору іпотеки припиненим.
10.08.2017 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що є предметом спірного договору іпотеки за адресою: АДРЕСА_2, а також заборонити будь-які дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, перереєстрації, відчудження, тощо.
Заяву передано судді Черенковій Н.П. 15.08.2017 року.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно вимог ч. 2 ст. 151 ЦПК Україниу заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; - вид забезпечення позову, який належить застосувати,з обґрунтуванням його необхідності; - інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з п. 1 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 р. єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Частиною 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому, інститут забезпечення позову, повинен відповідати завданню цивільного судочинства - забезпечувати захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Проте, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що не вжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.
При цьому, належним чином обґрунтованих доводів та доказів того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в цивільній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат - заявником не надано.
Так, як вбачається з іпотечного договору від 19.10.2007 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_2 накладено заборону на відчудження квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, до припинення дії цього іпотечного договору.
Окрім того, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-9863/10 - закінчено.
Оцінивши наведені обставини для вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява позивача про вжиття заходів для забезпечення позову, є необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Надра» про визнання договору іпотеки припиненим- відмовити.
Копію ухвали про відмову в забезпеченні позову направити заявнику - для відома.
Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.ст. 294-296 ЦПК України.
Суддя Н.П. Черенкова