17.08.2017
Справа №482/1123/17
Провадження № 2/482/559/2017
17 серпня 2017 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Демінської О.І., при секретарі Пазюк І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нова Одеса Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням
У липні 2017 р. позивач звернулася до суду із позовом до відповідача про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням. На обґрунтування позову зазначено, що позивач є власником будинку АДРЕСА_1 У вказаному будинку зареєстрована, але не проживає з 2012 р. відповідач ОСОБА_2 будь-яких домовленостей між сторонами щодо проживання останньої в будинку не існує. Посилаючись на те, що власник будинку змінився, оскільки позивач набула права власності на нього, а факт реєстрації місця проживання відповідача у вказаному будинку порушує права позивача як власника, просить про задоволення позову.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явилася. Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його та позивача відсутності, вказавши про підтримання заявлених позовних вимог та не заперечуючи проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання, будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог ч.ч.5,9 ст. 74 ЦПК України не з'явилася, про причини неявки не повідомляла. Ухвалою суду справа розглянута за її відсутності у порядку заочного розгляду.
Вивчивши доводи позову та дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 5/6 часток вказаного будинку позивач набула у власність відповідно до рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 20.10.2014 р. про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та 1/6 частину вказаного будинку відповідно до рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 09.08.2016 р., яким припинено право власності на вказану частину будинку ОСОБА_2 та визнано право власності на цю частку за ОСОБА_1 (копії рішень Новоодеського районного суду Миколаївської області №482/1486/14-ц від 20.10.2014 р. та №482/888/16-ц від 09.08.2016 р., Витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності №88974119 та №88974733 від 07.06.2017 р.
Відповідно до довідки Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області № 1415 від 29.06.2017 р. у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 з 23.03.2005 р. по теперішній час є зареєстрованою ОСОБА_2
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Ч.1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно положень ст. ст. 150, 155 ЖК України та ч. 1 ст. 383 ЦК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди. Власник такого будинку (квартири) не може бути позбавлений права користування ним, крім випадків, установлених законодавством України.
Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, зокрема і шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, щодо яких відпали законні підстави для користування майном.
Положеннями ст. 156 ЖК України передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом з ним у жилому будинку, що йому належить, користуються цим будинком нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Зі змісту ст. 156 ЖК України та ст. 391 ЦК України вбачається, що право члена сім'ї власника на користування жилим приміщенням є похідним від права власника і з припиненням права власності (за відсутності договірних відносин) члени його сім'ї втрачають право користування цим приміщенням.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані в АДРЕСА_1 Право власності позивача на вказаний житловий будинок виникло на підставі рішень суду, які набрали законної сили, а відтак суд приходить до висновку, що право відповідача на користування житловим приміщенням, власником якого в повному обсязі стала позивач, припинилося після зміни власника. Доказів існування домовленостей відповідача із позивачем щодо порядку користування житловим будинком суду не надано та позивач стверджує про їх відсутність. А відтак, позов є таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 сплачений під час звернення до суду судовий збір в сумі 640 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 10 днів з дня його проголошення .
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя