14.08.2017
№ 482/988/17
Провадження № 2/482/522/2017
Іменем України
14 серпня 2017р. м Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді - Демінської О.І., при секретарі Пазюк І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
В червні 2017 року ПАТ «ПРОСТО-страхування» звернулося до суду із позовом, який в подальшому було уточнено щодо змісту викладених обставин, до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
На обґрунтування позову посилається на те, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 07 жовтня 2016 р. у м. Львові по вул. Промисловій за участю забеспеченного транспортного засобу «DAF 95XF 480»», р/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, та транспортного засобу «КІА», р/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, з вини ОСОБА_2, пошкоджено автомобіль НОМЕР_3. Сума виплаченого страхового відшкодування становить 4476,00 грн. Також вказує на те, що водій застрахованого транспортного засобу «DAF 95XF 480»», р/н НОМЕР_1, ОСОБА_2 в порушення пп..33.1.2 п. 33.1 ст. 33 ЗУ „Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" звернувся з заявою про настання страхового випадку з порушенням триденного строку, що розраховується в робочих днях, а також є таким, що самовільно залишив місце пригоди, що надало право страховику на подачу регресного позову до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з винуватця ДТП - ОСОБА_2.в порядку регресу виплачену ними суму страхової виплати.
В судове засідання представник позивача не з'явився, направив суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив про їх задоволення, а справу просив слухати за його відсутності.
Відповідач, будучи присутнім у попередньому судовому засіданні та неодноразово повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. У попередньому судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав, вважав за необхідне у їх задоволенні відмовити.
При цьому у попередньому судовому засіданні відповідач суду пояснив, що дійсно за його вини 07 жовтня 2016 р. у м. Львові по вул. Промисловій сталася ДТП. Він, ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «DAF 95XF 480»», р/н НОМЕР_1, зачепив під час руху автомобіль НОМЕР_3, чого не помітив та продовжив рух керованого ним транспорту. Про те, що за його участю сталося ДТП дізнався набагато пізніше від працівників правоохоронних органів, які встановили його причетність до ДТП в результаті перегляду записів камер відео спостереження. Також вказав, що вину свою у вчиненні ДТП визнавав одразу, в тому числі і в судовому засіданні під час розгляду матеріалів про вчинення ним адміністративних порушень. Також пояснив, що місце ДТП залишив лише тому, що не помітив пошкодження ним іншого транспортного засобу. Довідавшись про ДТП одразу звернувся до страховох компанії із відповідним повідомленням.
Вивчивши доводи позову, вислухавши пояснення відповідача, надані у попередньому судовому засіданні, дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих до суду доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, суд дійшов наступного.
Згідно з полісом №8933123, який діяв з 24.11.2015 р. по 23.11.2016 р., страхувальник за яким - ТДВ „Южная транспортная компанія", а забезпеченим транспортним засобом був «DAF 95XF 480»», р/н НОМЕР_1, було встановлено страховий ліміт на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 50000 грн.
07 жовтня 2016 р. о 10 год. 00 хв. В м. Львів по вул.. Промисловій, в районі будинку №52 водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_4, з напівпричепом „FRUEHAUF», р/н НОМЕР_5 при початку руху вперед не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечного інтервалу, внаслідок чого допустив бокове контактування із стоячим праворуч у попутному напрямку автомобілем НОМЕР_3, водій якого знаходився за його межами. Внаслідок цього автомобіль НОМЕР_3, отримав механічні пошкодження. Згідно з постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 14.11.2016 р. за цих обставин водій ОСОБА_2 визнаний винним в порушенні вимог п.п. 2.3 б, 10.1, 13.1 ПДР, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Цією ж постановою водій ОСОБА_2 визнаний також винним і в тому, що після завдання внаслідок його дій механічних пошкоджень автомобілю НОМЕР_3, він в порушення вимог п.2.10 ПДР залишив місце ДТП, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Зі змісту постанови Новоодеського районного суду від 14.11.2016 р. вбачається, що ОСОБА_2 під час розгляду матеріалів про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.. 124, ст. 122-4 КУпАП пояснював суду, що дійсно керував автомобілем НОМЕР_4, не обрав безпечного інтервалу, внаслідок допустив бокове контактування із стоячим праворуч у попутному напрямку автомобілем НОМЕР_3, після чого залишив місце ДТП, так як вищевказаного контактування зі стоячим автомобілем не помітив.
17.10.2016 р. водій постраждалого транспортного засобу «КІА», р/н НОМЕР_2, ОСОБА_3 звернувся до ПАТ „ПРОСТО-страхування" із повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу«DAF 95XF 480»», р/н НОМЕР_1 заявою про виплату йому страхового відшкодування.
Згідно страхового акту № 116572 від 08.12.2016 р., ремонтної калькуляції №116572 від 03.11.2016 р., акту огляду транспортного засобу №116572 від 17.10.2016 р. з фото таблицями до нього, сума страхового відшкодування водію ОСОБА_3 склала 4476 грн.
21.11.2016 р. ОСОБА_3 звернувся до ПАТ „ПРОСТО-страхування" із заявою про виплату йому страхового відшкодування в сумі 4476 грн.
Згідно з платіжним дорученням №22363 від 09.12.2016 р. ПАТ „ПРОСТО-страхування" проведено перерахування ОСОБА_3 в рахунок виплати страхового відшкодування 4476 грн.00 коп.
Позивач стверджує, що відповідач в порушення вимог п.п. 38.1.1 п.38.1 ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звернувся із заявою про настання страхового випадку 07.10.2016 р. до позивача лише 31.11.2016 р.
Проте, таке твердження позивача спростовується наявною в матеріалах справи копією Повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку, заповненою від імені відповідача ОСОБА_2, згідно з якою останній повідомив позивача про настання страхового випадку 07.10.2016 р. близько 10.00 год у м. Львів по вул. Промисловій, 31.10.2016 р., про що свідчить відбиток реєстраційного штампу на заяві із зазначенням дати та вхідного номера реєстрації документа реєстрації - 31.10.2016 р., вх№ 378.
Крім того, судом встановлено, що сам факт настання страхового випадку07 жовтня 2016 р. у м. Львові по вул. Промисловій за участю забезпеченого транспортного засобу «DAF 95XF 480»» р/н НОМЕР_1, з напівпричепом „FRUEHAUF», р/н НОМЕР_5, саме з вини його водія, ніким не оспорюється. Він є зафіксованим правоохоронними органами, відповідач, як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності. Сам позивач його визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування.
Відповідно до ст.ст. 979, 988 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.Страховик зобов'язаний, зокрема, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Визначено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту (аварійного сертифіката).
При цьому, ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоровю та/або майну потерпілого.
Частиною 22.1 ст. 22 Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.
Відповідно до пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний:
33.1.1. дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов'язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди; 33.1.2. вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди; 33.1.3. поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси; 33.1.4. невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
.
П.п.в, ґ п.38.1 ст. 38 цього ж Закону передбачає право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду , якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником та якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Проте, наведеними правовими нормами встановлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам. У даному випадку факт настання страхового випадку ніким не оспорюється. Він зафіксований правоохоронними органами; відповідач, як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності. Сам позивач його визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування. Тому сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення рішення, яке в своїй основі мусить базуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з них мають вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.
Саме така правовою позиція висловлена Верховним Судом України у постанова від 16 вересня 2015 року № 6-284цс15.
Отже, за встановлених судом обставин, підстав для задоволення позову суд не вбачає, у зв'язку із чим у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст.14, 209, 212-215, 224, 225 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя