Справа № 490/13661/14-ц
нп 2/490/852/2016
02 серпня 2017 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Подзігун Г. В.
при секретарі - Головацького О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Балкіної Олени Людвігівни, третя особа Перша Миколаївська державна нотаріальна контора, Миколаївський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, покладення зобов'язань вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідачів, вимоги якого в ході розгляду справи уточнені, в якому просила визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 право власності на легковий автомобіль ВАЗ 2114, державний номер НОМЕР_1, та на нежитловий об'єкт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 який має наступний опис: склад літ. А загальною площею 71,6 кв.м.
В обґрунтування своїх вимог позивачка посилалася на те, що в 1984 році вона уклала шлюб з ОСОБА_4 17.09.2001 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Балкіною О.Л. був посвідчений заповіт, за яким ОСОБА_4 після своєї смерті заповідав ОСОБА_1 все своє майно. 17.01.2006 року шлюб між позивачкою та ОСОБА_4 був розірваний, а ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина. В квітні 2014 року ОСОБА_1 звернулась з заявою до першої Миколаївської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, однак в жовтні 2017 року нотаріус відмовив у видачі свідоцтва, посилаючись на відсутність у спадкоємиці заповіту.
Представник позивачки у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги позову підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та просив про їх задоволення.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просив про розгляд справи без його участі.
Приватний нотаріус у судове засідання не з'явилась, при цьому надала до суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності.
Треті особи у судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, повідомлялись належним чином.
Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали та обставини справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Як вбачається із матеріалів справи, 28.05.2001 року між ТОВ «РАБОТНИЦА» та ПП «ПОЛЮР», в особі власника ОСОБА_4, було укладено та нотаріально посвідчено Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 /а.с. 7/.
07.02.2014 року між ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ПП «ПОЛЮР» (в особі директора ОСОБА_4.) було укладено та нотаріально посвідчено Договір про поділ нерухомого майна - нежитлового об'єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, за яким у власність ПП «ПОЛЮР» переходить нежитловий об'єкт, що знаходиться за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Софіївська (Тернівка), будинок №82-а, який має наступний опис: склад літ. А загальною площею 71,6 кв.м. /а.с.30-31/.
Рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 29.03.2013 року 10/100 частини нежитлового об'єкта по АДРЕСА_2, яка складає цілу частку, що належить ПП «ПОЛЮР», було надано нову адресу: АДРЕСА_1
Також, згідно довідки Центру надання адміністративних послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Миколаєва УДАІ УМВС України в Миколаївській області, ОСОБА_4 на праві власності належить автомобіль ВАЗ 2114 2004 року виготовлення, номерний знак НОМЕР_1 /а.с.5/.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер /а.с. 41/. На випадок своєї смерті він 17.09.2001 року залишив заповіт, яким заповів все майно, що йому належало на час смерті ОСОБА_1 /а.с.36/.
10.04.2014 року та 14.08.2014 року позивачка подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до нотаріальної контори /а.с. 59,71/, однак постановою державного нотаріуса Першої миколаївської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 від 08.10.2014 року ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії (видачі на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 на майно, яке складається з нежитлових приміщень АДРЕСА_1) у зв'язку з відсутністю Заповіту /а.с. 4/. Також постановою державного нотаріуса Першої миколаївської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 від 12.01.2015 року ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії (видачі на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 на майно, яке складається з автомобілю НОМЕР_2 та будь-яке інше майно) у зв'язку з відсутністю Заповіту /а.с. 145/.
У зв'язку з цим позивачка звернулася до суду із позовом про визнання права власності.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Припиняється право власності, зокрема, у разі смерті власника (п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України).
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року).
Відповідно до абз. 2, 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
При цьому, судом встановлено, що нотаріусом було відмовлено позивачці у вчиненні нотаріальної дії, що свідчить про порушення її прав, у зв'язку з чим таке право підлягає захисту у судовому порядку.
Судом встановлено, що ОСОБА_4, який помер, ІНФОРМАЦІЯ_1, заповів все своє майно ОСОБА_1.
Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст. ст. 1233, 1235 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачка у встановлений строк звернулася із відповідними заявами до нотаріуса, однак ним було винесено постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину - через ненадання позивачкою Заповіту.
Враховуючи усе вищевикладене, суд, оцінивши за внутрішнім переконанням належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку про доведеність факту належності померлому нежитлового об'єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 який має наступний опис: склад літ. А загальною площею 71,6 кв.м., а також автомобіль НОМЕР_2.
Таким чином, вимоги позову є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з чим за ОСОБА_1, як за спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_4, слід визнати право власності на нежитловий об'єкт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 який має наступний опис: склад літ. А загальною площею 71,6 кв.м., а також автомобіль НОМЕР_2. Щодо вимог позивачки в частині видачі дублікату заповіту суд вважає необхідно відмовити, оскільки порушене право позивачки поновлено судом шляхом визнання права власності.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, на користь держави з позивачки ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 121 грн. 80 коп.
Керуючись ст. ст. 10, 14, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитловий об'єкт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 який має наступний опис: склад літ. А загальною площею 71,6 кв.м. в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль НОМЕР_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 121 грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ Г. В. ПОДЗІГУН