Справа № 478/492/17 Провадження № 1-кп/478/45/2017
17 серпня 2017 року. Казанківський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5
розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12017150240000023, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.01.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Володимирівка, Казанківського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого за ч.2 ст.125 КК України,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України,
Судом встановлено, що 12.01.2017 року приблизно о 14 год. 00 хв. між обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та потерпілим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на перехресті по вул. М. Павлової в с. Володимирівка виник конфлікт, так як вони протягом одного року перебували в неприязних відносинах. В ході конфлікту ОСОБА_5 наніс ОСОБА_4 не менше одного удару кулаком в область обличчя, в результаті ОСОБА_4 впав на асфальт, та пошкодив свій телефон. Після чого ОСОБА_5 намагався втекти, а ОСОБА_4 його наздоганяв. Приблизно через п'ять метрів ОСОБА_5 послизнувся та впав на землю, а в нього з кишені штанів випав мобільний телефон, який він підняв та держав в руці. В цей час у ОСОБА_4 виник умисел на відкрите заволодіння чужим майном, а саме мобільним телефоном марки «Нокіа», що належить ОСОБА_5 . З цією метою ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, керуючись корисливими мотивами з метою заволодіння чужим майном, будучи впевненим, що це бачить потерпілий ОСОБА_5 заволодів його мобільним телефоном марки «Нокіа», а саме, застосовуючи фізичну силу, двома руками розтиснув руку ОСОБА_5 та забрав телефон. Після цього ОСОБА_4 розпорядився викраденим майном на свій розсуд, а саме залишив його для власного користування.
Згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи своїми умисними протиправними діями обвинувачений ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_5 матеріальні збитки на суму 175,00 (сто сімдесят п'ять 00 коп.) гривень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 судом кваліфіковано за ч.1 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження потерпілим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 30 березня 2017 року було досягнуто та підписано угоду про примирення.
Виходячи із змісту даної угоди, ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Під час досудового розслідування потерпілому ОСОБА_5 матеріальна шкода відшкодована повністю.
Відповідно до п.3 угоди, сторони погодилися на призначення ОСОБА_5 покарання за ч.1 ст.186 КК України у виді штрафу в сумі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020 гривень.
Згідно з ч.3, ч.5 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
У судовому засіданні з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою вину та підтвердив обставини вчинення злочинних дій, викладені в обвинувальному акті. Цілком розуміє свої права, визначені в п.1 ч.5 ст.474 КПК України, характер обвинувачення, вид узгодженого покарання та усвідомлює наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені п.1 ч.1 ст. 473 КПК України.
Під час судового засідання у потерпілого ОСОБА_5 з'ясовано, що останній розуміє наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.
На підставі пояснень обвинуваченого та потерпілого суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок, дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Під час перевірки угоди встановлена її відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та відсутність підстав для відмови в затвердженні укладеної угоди, викладених в ч.7 ст.474 КПК України.
Враховуючи всі обставини справи та особи обвинуваченого, суд вважає, що узгоджене сторонами покарання цілком відповідає ступеню тяжкості та обставинам вчиненого злочину.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення та визнання обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, з призначенням обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Речові докази по справі необхідно повернути потерпілому як власнику.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
На підставі ст.124 КПК України з обвинуваченого на користь держави в особі Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України підлягають стягненню витрати в сумі 880 гривень 40 копійок за проведення судово-товарознавчої експертизи.
Керуючись ст.ст.314, 370, 374, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення, укладену 30 березня 2017 року між потерпілим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в сумі 60 (шістдесят) неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.
Речові докази по справі - мобільний телефон марки «Nokia 1280» - повернути потерпілому ОСОБА_5 , як законному володільцю.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України витрати на проведення експертизи в розмірі 880 (вісімсот вісімдесят 40 коп.) гривень 40 копійок.
На вирок з підстав, передбачених частиною третьої статті 394 КПК України, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Казанківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Казанківського районного суду
Миколаївської області ОСОБА_1