Справа № 484/1947/17
Провадження № 1-кп/484/223/17
КП№ 12017150110001301
17 серпня 2017 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайська Миколаївської області, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, дітей не має, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 15.07.2009 року Первомайським МВ УМВС України в Миколаївській області, затриманий 02.06.2017 року, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч.1 КК України, -
За участю сторін кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_6
законного представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_8
захисника - адвоката ОСОБА_9
28.05.2017 року близько 22.00 години, проходячи по вул. Голтянській в м. Первомайську, ОСОБА_8 зустрів неповнолітнього ОСОБА_6 , завів з ним розмову і разом вони пішли в напрямку вул. Маяковського м. Первомайська. Проходячи по вул. Мічуріна, ОСОБА_8 побачив у неповнолітнього ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Номі І45100» з карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», флеш-карткою пам'яті типу microSD об'ємом 512 мБ та вирішив ними заволодіти. Виконуючи задумане, ОСОБА_8 попросив у ОСОБА_6 телефон, щоб подзвонити, а отримавши відмову, спробував висмикнути телефон з рук ОСОБА_6 , штовхнув останнього на землю та наніс декілька ударів ліктями по голові і тулубу ОСОБА_6 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді синців голови, саден правої виличної ділянки, забитої рани верхньої губи, садна тулуба і кінцівок, струс головного мозку, які згідно висновку експерта № 263 від 08.06.2017 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Коли потерпілий внаслідок побиття випустив свій телефон з рук, ОСОБА_8 , умисно, з корисливих спонукань та особистої зацікавленості, забрав у потерпілого його мобільний телефон, тобто відкрито викрав чуже майно, а саме: мобільний телефон «Номі І45100» вартістю 1 119 грн., картку оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 40 грн., флеш-карту пам'яті об'ємом 512 МВ вартістю 50 грн., завдавши таким чином своїми діями матеріальну шкоду потерпілому на суму 1 209 грн.
Таким чином, ОСОБА_8 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу, (розбій), тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 187 КК України.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_8 повністю визнав себе винним у пред'явленому обвинуваченні, однак неодноразово змінював свої пояснення в частині умислу на заволодіння телефоном потерпілого та спричинення потерпілому тілесних ушкоджень. Зокрема, ОСОБА_8 пояснив суду, що на вулиці Будівельників зустрів хлопця, який зараз потерпілий, підійшов до нього і почав навчати його життю. Разом вони пішли гуляти по АДРЕСА_3 , потім розійшлися по домам. Під час прогулянки він просив у потерпілого телефон, на що той погодився, але поки він дзвонив, потерпілий втік, тому він не зміг повернути йому телефон. Тілесні ушкодження у потерпілого утворилися від падіння після того, як він його «штовхнув нормально, тобто ударив» за те, що він хотів забрати назад свій телефон. Штовхнув потерпілого у голову і взагалі не звернув увагу, куди штовхнув, після чого потерпілий втік. Він почекав пару хвилин, а потім теж пішов. По дорозі зустрів сусідку ОСОБА_10 . В подальшому обвинувачений пояснив, що обвинувачення не оспорює, але багато чого не пам'ятає, зокрема - скільки ударів наніс потерпілому.
Не зважаючи на такі суперечливі пояснення обвинуваченого, його вина підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.
Так, потерпілий ОСОБА_6 пояснив суду, що 28.05.2017 року близько 21 години знаходився на вул. Будівельній і розмовляв по телефону. До нього підійшов ОСОБА_8 , з яким він раніше не був знайомий. ОСОБА_8 почав з ним розмовляти, задавати питання, він не відповідав. Тоді ОСОБА_8 представився йому працівником поліції, показував якесь посвідчення і залякував, що відведе його в поліцію. За що - він не розумів, але перелякався. Надалі ОСОБА_8 сказав, щоб він пішов з ним і показав йому місцевість. Він просився додому, але обвинувачений його не відпускав, говорив, що підкине йому наркотики, здасть його в поліцію, щоб «снять» гроші з його батьків. Він погодився і пішов з ним. Батькам не дзвонив, тому що боявся дістати телефон. По дорозі ОСОБА_8 з ним розмовляв, вчив життю. Майже біля залізничного переїзду по провулку Вузькому вони зустріли сусідку ОСОБА_10 , з якою він поздоровався, але ні на що не поскаржився. Вона запитала, навіщо він забрав у хлопця телефон, на що ОСОБА_8 відповів, що зараз його відпустить. Потім ОСОБА_8 почав просити у нього телефон, він не хотів давати, тоді ОСОБА_8 став йому погрожувати і врешті видер телефон з рук. Він просив віддати телефон, але ОСОБА_8 не погоджувався. Він змушений був іти за обвинуваченим, тому що у того був його телефон. Потім ОСОБА_8 віддав йому телефон, але згодом знову попросив. Він відмовив, тоді ОСОБА_8 почав його шарпати, тягнути за футболку і светр в провулок. Там штовхнув його на спину, сів на нього і почав видирати з рук телефон. Потім перевернув його на живіт, ліктями вдарив по потилиці близько 5 разів, від чого він втратив свідомість. Коли отямився, ОСОБА_8 вже не було, але він бачив, як той уходить в провулок. Він підвівся і побіг додому, розповів усе батькам, які викликали поліцію. Наступного дня йому не стало краще і зранку він звернувся в лікарню. У нього сильно боліла голова, він погано спав, у нього трапився епілептичний припадок, судоми, чого ніколи раніше не було. Лікувався 21 день. В подальшому поліція повернула йому телефон.
Законний представник неповнолітнього потерпілого - його мати ОСОБА_7 пояснила суду, що близько 20 години син пішов до друга в район зупинки ОСОБА_11 . Близько 21 години їй подзвонила знайома і сказала, що бачила її сина з чоловіком, який просив у неї та її чоловіка закурити в районі залізничного переїзду. Чоловік здався їм неадекватним, але син у них допомоги не просив. Вона подзвонила синові, але той відповів, що іде з другом, тому одразу вона нічого не запідозрила. О 22 годині він вже не відповідав на дзвінки, а о 22.15 прийшов додому побитий. У нього була розбита губа, садна обличчя, на потилиці шишки, подряпини. Син розповів, що його побив ОСОБА_12 і забрав у нього телефон. Вони викликали поліцію. Наступного дня звернулися до лікарні, тому що сину було зле. Лікувалися три тижні. З опису ОСОБА_10 поліція знайшла ОСОБА_8 .
Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що 28.05.2017 року увечері чула, як десь кричали хлопчик і чоловік. Вона вийшла подивитися і побачила хлопця на колінах, а поряд чоловіка, який сказав їй: « ОСОБА_13 , ти ж мене знаєш». Вона підняла хлопця з колін. Телефон був в руках у ОСОБА_8 , який говорив, що зараз подзвонить в поліцію. Їй ОСОБА_8 сказав, що заведе хлопця додому і вони пішли. Було темно, тому тілесних ушкоджень вона не бачила.
Свідок ОСОБА_14 пояснила суду, що 28.05.2017 року близько 20 години вони з чоловіком йшли по вулиці біля залізничного переїзду в районі вулиці 20 років Жовтня, зустріли ОСОБА_15 , який був далеко від свого будинку і її це здивувало. З ним був обвинувачений, який був одягнутий у кепку, шорти, футболку; розмовляв неадекватно, був неохайним, попросив у них цигарку і показав їм, щоб вони мовчали. Вона подзвонила мамі ОСОБА_15 і розповіла про все. Пізно увечері вдома у ОСОБА_15 вона бачила його, він плакав, не міг говорити, його трусило. Дома хлопчик був накритий покривалом, тому вона не роздивилася, чи були на ньому тілесні ушкодження.
Зазначені вище пояснення потерпілого, його законного представника і свідків узгоджуються між собою та свідчать про те, що неповнолітній ОСОБА_6 перебував під впливом і тиском ОСОБА_8 , який врешті проти його волі забрав у хлопця телефон.
Також пояснення потерпілого щодо застосованого обвинуваченим насильства і завданих йому обвинуваченим тілесних ушкоджень підтверджуються об'єктивними даними. Зокрема, з висновку судово-медичного експерта № 263 від 08.06.2017 року у ОСОБА_6 виявлено крововиливи голови, садна правої вилицевої ділянки, забита рана верхньої губи, садна тулуба, кінцівок, струс головного мозку. Такі тілесні ушкодження могли утворитися у строк, зазначений потерпілим від дії тупого(их) твердого(их) предмета(ів) і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Вказані тілесні ушкодження при падінні з висоти власного зросту утворитися не могли /а.с.86-87/.
Такий висновок спростовує показання обвинуваченого про те, що він не бив потерпілого, а лише штовхнув, від чого той упав і забився. Наведений доказ підтверджує показання потерпілого в частині механізму та локалізації тілесних ушкоджень, які йому наносив обвинувачений і однозначно визначає, що тілесні ушкодження не могли утворитися від падіння, а лише від ударів.
До зустрічі з ОСОБА_8 у потерпілого не було тілесних ушкоджень, а після він був під наглядом матері.
Під час огляду місця події було встановлено, що таким місцем є ділянка дороги біля будинку АДРЕСА_4 , де також виявлено шльопанець, який потерпілий загубив під час побиття /а.с.77-78/.
29.05.2017 року ОСОБА_16 - бабуся обвинуваченого - добровільно видала працівникам поліції належний потерпілому телефон, який вона начебто знайшла вранці біля свого будинку /а.с.79/. Зазначений телефон був оглянутий /а.с.80/ і повернутий потерпілому через його матір /а.с.89/.
Згідно висновку товарознавчої експертизи від 12.06.2017 року вартість викраденого у ОСОБА_6 телефону становить 1 119 грн., флеш-карти пам'яті - 50 грн., сім-картки - 490 грн. /а.с.81-83/.
Під час пред'явлення особи для упізнання за фотокартками свідок ОСОБА_10 упізнала ОСОБА_8 як особу, яку бачила з потерпілим увечері 28.05.2017 року /а.с.88/.
Аналізуючи надані потерпілим, його законним представником, свідками пояснення, а також письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вони підтверджують обставини, викладені в обвинуваченні.
На підставі наведеного суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду. Його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 187 КК України.
Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_8 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, а також данні про особу винного, його ставлення до вчиненого. Зокрема, суд враховує те, що обвинувачений є особою молодого віку; не працює, способом заробітку обрав вчинення злочину; не одружений, дітей не має; не інвалід, хоча має ряд тяжких захворювань; раніше в силу ст. 89 КК України не судимий; перебуває на обліку лікаря-нарколога з приводу алкоголізму; в армії не служив через засудження у молодому віці.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, суд вважає повне визнання своєї вини, негативний стан здоров'я.
Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання, судом не встановлено.
Враховуючи наведене, суд вважає, що виправлення ОСОБА_8 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Враховуючи наявність пом'якшуючих покарання обставин, відсутність обставин, що обтяжують покарання; данні про особу обвинуваченого, його вік, майновий, сімейний стан, здоров'я, про що було зазначено вище; суд вважає, що покарання ОСОБА_8 слід призначити в мінімальних межах санкції частини статті, за якою він обвинувачується, у виді позбавлення волі. При цьому суд також враховує положення ст.ст. 65, 69-1 КК України.
Оскільки обвинувачений засуджується до реального відбуття покарання за тяжкий злочин, з метою забезпечити в подальшому виконання вироку, суд на підставі ст. 374 КПК України вважає за необхідне залишити щодо нього раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому строк відбуття покарання обвинуваченому слід обчислювати з моменту затримання, тобто з 02.06.2017 року /а.с.60/ та на підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання час його попереднього ув'язнення з 02.06.2017 року по 20.06.2017 року з розрахунку один день позбавлення волі за два дні попереднього ув'язнення та з 21.06.2017 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день позбавлення волі за один день попереднього ув'язнення, оскільки Законом України від 18.05.2017 року № 2046-УШ, який набрав чинності 21.06.2017 року внесені зміни до ч.5 ст. 72 КК України, які погіршують становище засудженої особи, а відповідно до ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули, але мають судимість.
Заявлений прокурором в інтересах лікарні цивільний позов слід залишити без розгляду, оскільки він прокурором не оголошувався і судом обставини щодо позову не досліджувались.
Речові докази у справі вже повернуті потерпілому. Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_8 залишити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_8 обчислювати з моменту затримання, тобто з 02 червня 2017 року.
У строк відбуття покарання ОСОБА_8 зарахувати час попереднього ув'язнення (затримання та тримання під вартою) до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за період з 02.06.2017 року; та з розрахунку один день позбавлення волі за один день попереднього ув'язнення за період з 21.06.2017 року до набрання вироком законної сили.
Заявлений прокурором цивільний позов залишити без розгляду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Апеляційну скаргу може бути подано до апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.