Справа № 127/12026/17 Провадження № 22-ц/772/1815/2017Головуючий в суді першої інстанції Бойко В. М.
Категорія 57Доповідач Іващук В. А.
15 серпня 2017 рокум. Вінниця
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючогоІващука В.А.,
суддів:Міхасішина І.В., Стадника І.М.,
за участю секретаряКирилюк Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 8 червня 2017 року про повернення позовної заяви ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк (далі - ПАТ КБ) «ПРИВАТБАНК», за участю третьої особи на стороні відповідача - приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 8 червня 2017 року позовну заяву ОСОБА_6 до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», за участю третьої особи на стороні відповідача - приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, повернуто позивачу в зв'язку із непідсудністю Вінницькому міському суду Вінницької області.
У апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Перевіривши додержання вимог закону при постановленні ухвали, її законність і обґрунтованість, у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_6 та повертаючи її позивачу в зв'язку із непідсудністю Вінницькому міському суду Вінницької області, суд першої інстанції виходив із того, як це вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, що позивачем порушено правило підсудності визначене частини 1 статті 109 ЦПК України, а саме про підсудність за місцезнаходженням відповідача, тому за положенням пункту 4 частини 3 статті 121 ЦПК України заява підлягає поверненню.
Проте, до такого висновку суд дійшов помилково через порушення норм процесуального права, а саме через незастосування норми процесуального права, яка підлягає застосуванню.
За загальним правилом підсудності, встановленим частиною 2 статті 109 ЦПК України, позови до юридичних осіб, в тому числі і до банків, пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням або за місцем знаходження їх філій чи представництв.
Відповідно до положення частини 12 статті 110 ЦПК України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса, можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Із наданих суду матеріалів вбачається, що головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 23 травня 2017 року відкрито виконавче провадження за виконавчим написом №9664 виданого 2 листопада 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Н.С. (а.с.19).
Згідно з витягом про реєстрацію в Державну реєстрі обтяжень рухомого майна Головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Бондар Н.С. винесено постанову від 23 травня 2017 року про арешт майна боржника ОСОБА_6 (а.с. 14).
Оскільки до вимог про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню законом передбачена альтернативна підсудність за вибором позивача, а позивач обрав підсудність за своєю завою за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса, а саме місто Вінницю, то у судді суду першої інстанції законних підстав для повернення заяви ОСОБА_6 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не було.
Відповідно до пунктів 1, 2 та 3 частини 1 статті 312 ЦПК України апеляційний суд може відхилити скаргу і залишити ухвалу суду першої інстанції без змін у разі, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону. Апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу з цього питання, якщо, зокрема, воно було вирішено з порушення норм процесуального права. Апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Отже, оскільки судом було порушено норми процесуального права при вирішенні цього питання та порушено порядок, встановлений для його вирішення, то оскаржувана ухвала залишатись в силі не може і підлягає скасуванню, а питання щодо відкриття провадження у справі слід передати на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги про скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції задоволеними бути не можуть, оскільки провадження у цій справі не відкривалось, тому й розгляд продовженим бути не може. Виходячи із цього апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
При новому розгляді цього питання суду слід звернути увагу, зокрема, на повноту заявлених позивачем відповідачів та третіх осіб при розгляді справи, а також дотримання інших вимог Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі викладеного вище та керуючись статтею 303, пунктами 2,3 частини 1 статті 312, статтею 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 8 червня 2017 року скасувати, а питання щодо відкриття провадження у справі передати на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді : В.А. Іващук
І.В. Міхасішин
І.М. Стадник