16.08.2017
Справа № 138/2780/16-к
Провадження №:1-кп/150/61/17
16 серпня 2017 року с. Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
під час розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Чернівецького районного суду Вінницької області кримінального провадження №12016020220000561 від 20.06.2016 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Романківці Сокирянського району Чернівецької області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 147, ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 263 КК України, -
До Чернівецького районного суду Вінницької області 04.08.2017 із Апеляційного суду Вінницької області надійшло кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12016020220000561 від 20.06.2016 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.147, ч.2 ст.263, ч.1 ст.296 КК України.
При проведенні підготовчого судового засідання прокурор вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України та просить призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Окрім того, прокурором заявлено клопотання про виклик у судове засідання для допиту потерпілих та свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .
Обвинувачений не заперечив щодо проведення підготовчого судового засідання без участі захисника. В судовому засіданні 04.08.2017 обвинуваченим до матеріалів справи долучено клопотання про повернення обвинувального акта прокурору у зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України, зокрема, як підставу для повернення обвинувального акта ним зазначено відсутність події та складу злочинів, його винуватість у злочинах, які йому інкримінують. В підготовчому судовому засіданні обвинувачений підтримав вказане клопотання та просить повернути обвинувальний акт прокурору з підстав, викладених у клопотанні.
Разом з цим, обвинуваченим подані клопотання, в яких він просить викликати в судове засідання для допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які були безпосередніми свідками подій.
Також обвинуваченим подано клопотання про про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зміни та обрання більш м*якого, не пов'язаного з позбавленням волі.
Потерпіла ОСОБА_21 в підготовче судове засідання 16.08.2017 не з'явились, через канцелярію суду подала заяву, в якій просить підготовче судове засідання провести у її відсутність.
Потерпілий ОСОБА_22 в підготовче судове засідання 16.08.2017 не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить провести судове засідання у його відсутності.
Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши обвинувальний акт, вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з наступних підстав.
Дане кримінальне провадження підсудне Чернівецькому районному суду Вінницької області на підставі ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 03.08.2017.
Обвинувальний акт затверджений прокурором i містить відомості, визначені ч. 2 ст. 291 КПК України. До обвинувального акту додані документи, передбачені ч. 4 ст. 291 КПК України.
Обставини, зазначені обвинуваченим у клопотанні від 04.08.2017 про повернення обвинувального акта прокурору щодо відсутності події та складу кримінальних правопорушень, які інкриміновані ОСОБА_4 згідно обвинувального акта, не є підставами для повернення обвинувального акта відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, а відповідно до ст.91 КПК України є обставинами, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні.
Під час підготовчого судового засідання не встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України.
Відповідно до ст. 31 КПК України кримінальне провадження здійснюватиметься суддею одноособово.
Частинами 1,2,6 ст.22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно ст.23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених КПК України.
Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань (ч.1 ст.65 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установленому цим Кодексом випадках - на потерпілого.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 42 КПК України обвинувачений має право вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення .
У п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України зазначено, що з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту.
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що прокурором та обвинуваченим належним чином обґрунтовано необхідність виклику заявлених ними осіб для допиту як свідків, заявлені клопотання відповідають викладеним вище вимогам КПК України та не суперечить загальним засадам кримінального провадження, визначених у ст.7 КПК України щодо: верховенства права, законності, рівності перед законом і судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередності дослідження показань.
Згідно ч. 3 ст. 23 КПК України, сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.
Також обвинуваченим в процесі проведення підготовчого судового засідання в порядку ст.201 КПК України було подано клопотання про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зміни та обрання більш м*якого, не пов'язаного з позбавленням волі, до якого долучені клопотання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про взяття ОСОБА_4 на поруки.
Як на підставу для подання такого клопотання протягом 30 днів з моменту винесення ухвали суду від 04.08.2017року про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 днів, обвинувачений покликається на нові обставини, які не були предметом розгляду суду при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема, вказує на обставини, що він є єдиним утриманцем багатодітної сім'ї, дружина перебуває у неоплачуваній відпустці по догляду за дитиною, є батьком трьох малолітній дітей, що підтверджено відповідними доказами, а також те, що за станом здоров'я він потребує лікування, яке є неможливим в умовах тримання під вартою. На підтвердження стану здоров'я долучено довідки КЗ «Київська обласна клінічна лікарня» за №1456 від 29.07.2016року та Вінницької установи виконання покарань №1 від 15.09.2016 за №10/7826. Також долучено докази позитивної характеристики за місцем праці та місцем фактичного проживання, наявності у власності квартири та земельних ділянок.
Окрім того, обвинуваченй ОСОБА_4 в судовому засіданні просив клопотання про заміну запобіжного заходу задоволити, пояснив, що він не причетний до скоєння інкримінованих йому злочинів, не має наміру переховуватися від суду та чинити перешкоди кримінальному провадженню. Просив врахувати його характеристику та передати його на особисті поруки своїй матері та тещі.
Прокурор заперечив проти клопотання обвинуваченого з тих підстав, що обставини, які в ньому викладені як нові були предметом судового розгляду при застосуванні запобіжного заходу 04.08.2017року. Також зазначив, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені під час обрання та продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час ще існують, судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 ще не закінчено, свідки, які є членами родини не допитані, поручителями є свідки у справі, а також до вказаного клопотання не подано жодного документу, який би викликав довіру суду до вказаних осіб, а тому зміна запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який вид запобіжного заходу на даній стадії кримінального провадження є недоцільною.
Заслухавши клопотання обвинуваченого, думку прокурора та осіб, які подали заяви про взяття ОСОБА_4 на поруки, дослідивши матеріали кримінального провадження, що стосуються даного клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на нього судом, чи про зміну способу їх виконання. Клопотання розглядається суддею за правилами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Відповідно до ч. 5 ст. 201 КПК України суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, обвинуваченого, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Тримання під вартою у відповідності до пункту 1(с) статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Взяття заявника під варту має бути конче необхідним для забезпечення його присутності в суді, але водночас інші, менш суворі заходи можуть бути достатніми для досягнення цієї мети. (Рішення «Хайредінов проти України»). Затримання особи є настільки серйозним запобіжним заходом, що воно є виправданим, лише якщо інші, менш суворі, заходи були розглянуті та визнанні недостатніми для забезпечення захисту індивідуальних або суспільних інтересів, які можуть вимагати затримання відповідної особи.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про обрання та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом було враховано, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні ряду умисних злочинів, зокрема, злочин, передбачений ч.1 ст. 147 КК України є тяжким злочином. Розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 по суті даним складом суду не розпочато, свідки та потерпілі не допитані, матеріали справи не досліджені. Також судом взято до уваги той факт, що обвинувачений ніде не працює, за місцем реєстрації не проживає, порушено та невиконано вимог ухвали слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 20.06.2016, а саме, не внесено заставу в розмірі 29000 грн. до 25.06.2016, не виконано покладені судом обовязки щодо заборони спілкування зі свідками по справі - свідком ОСОБА_23 , не здано на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон, не прибув до слідчого для проведення слідчих дій, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце проведення слідчих дій, які зазначені у відповідних повістках, характеризують його як особу, яка залишаючись на волі, може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у вказаному кримінальному провадженні.
На час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу жоден із перерахованих в ухвалі про обрання запобіжного заходу ризиків не відпав. Єдиними умовами зміни запобіжного заходу обвинувачений зазначає наявність поручителів, стан здоров'я та те, що він є єдиним годувальником в сім'ї.
Згідно ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до ст.180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобовязання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобовязуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Відповідно до п. 14 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4.04.2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» особиста порука як вид запобіжного заходу полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПКУкраїни і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи суду на першу вимогу. При обранні такого запобіжного заходу слідчий суддя, суд має враховувати, що наявність одного поручителя може бути визнана достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру (народний депутат України, депутат місцевої ради, особа, яка відзначена державними нагородами тощо).
В пункті 1 цього листа звертається увага на те, що запобіжні заходи, затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК. Слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у правовій позиції ЄСПЛ в рішенні у справі «Харченко проти України», згідно з якою "розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).
Суд бере до уваги позитивну характеристику обвинуваченого за місцем проживання та реєстрації, а також докази, які підтверджують його статус батька в багатодітній сімї та майновий стан, однак, суд враховує обсяг пред'явленого обвинувачення, всі ризики, встановленні під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які не змінилися до теперішнього часу, а також превалювання суспільного інтересу над індивідуальним інтересом у даному кримінальному провадженні, в якому пред'явлено обвинувачення щодо захоплення заручника, яким є сестра обвинуваченого, відтак, вважає, що підстави для зміни запобіжного заходу відсутні з огляду на наступне:
Особи, які подали заяви про взяття на поруки - ОСОБА_8 (мати обвинуваченого) та ОСОБА_9 (теща обвинуваченого) є родичами обвинуваченого. Як зазначено прокурором та підтверджено обвинуваченим свідками у справі є переважно родичі овинуваченого, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 також заявлені свідками у справі, відтак, передача ОСОБА_4 на поруки вказаним особам може вплинути на об'єктивність показів як самих поручителів під час їх допиту як свідків, так і інших свідків, які є членами їхньої родини.
Окрім того, місцем проживання поручителів є місто Могилів-Подільський, а місцем проживання обвинуваченого є м. Буча Київської області, відтак, даний факт викликає сумнів у їхньому впливі на обвинуваченого та можливість забезпечення виконання останнім обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Крім того, суд враховує наявність конфлікту між потерпілою, яка є донькою ОСОБА_8 та обвинуваченим, який є сином ОСОБА_8 , погрози з боку обвинуваченого в бік потерпілої, а також зважаючи на ту обставину, що місцем проживання потерпілої є с.Гореничі Київської області, суд вважає, що за умови зміни запобіжного заходу обвинувачений може впливати на потерпілу.
При цьому суд зазначає, що місцем фактичного проживання обвинуваченого до взяття його під варту є м.Буча Київської області, яке географічно віддалене від Чернівецького районного суду Вінницької області, що також ставить під сумнів можливість явки обвинуваченого в судові засідання.
Також суд зазначає, що обвинуваченим не подано жодного доказу, на підставі якого суд міг би зробити висновок, що особи поручителів заслуговують на довіру.
Що стосується посилання обвинуваченого на стан здоров'я, який виключає застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, то суд зазначає, що з долученої до клопотання довідки КЗ «Київська обласна клінічна лікарня» №1456 від 29.07.2016року не вбачається можливим встановити дату проходження такого лікування, а згідно довідки Вінницької установи виконання покарань №1 від 15.09.2016 за №10/7826 ОСОБА_4 отримує відповідне лікування, відтак, судом вказані документи визнаються такими, що не підтверджують викладені у клопотанні обставини.
Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наявність яких була встановлена в судовому засіданні під час обрання міри запобіжного заходу, продовжують існувати. Так само як і недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.
Клопотання ОСОБА_4 про вчинення щодо нього кримінального правопорушення та зміни йому закладу тимчасового тримання слід направити за належністю у відповідні органи для належної перевірки викладених у ньому обставин.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 180, 183-184, 199, 314, 315, 369-372 КПК України суд, -
Закінчити підготовче провадження і призначити кримінальне провадження №12016020220000561 від 20.06.2016 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст.147 ч.1, ст.296 ч.1, ст.263 ч.2 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чернівецького районного суду Вінницької області на 23 серпня 2017 року на 14год. 00 хв.
Викликати в судове засідання: прокурора, обвинуваченого, потерпілих, свідків обвинувачення: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 т, а свідків захисту: ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .
Розгляд кримінального провадження здійснюватиметься у відкритому судовому засіданні суддею ОСОБА_1 .
В клопотаннях ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта прокурору та скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зміни та обрання більш м*якого, не пов'язаного з позбавленням волі, запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання ОСОБА_4 про вчинення щодо нього кримінального правопорушення та зміни йому закладу тимчасового тримання слід направити за належністю у відповідні органи для належної перевірки викладених у ньому обставин.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1