"09" вересня 2011 р.
Справа №2-190/2011
/заочне/
7 вересня 2011 року с. Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої: судді Цимбалюк Л.П.,
при секретарі Діденко А.В.,
з участю прокурора Арнаута Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чернівецького районного суду цивільну справу за позовом прокурора Чернівецького району в інтересах ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Дністер -Агро”про витребування та повернення земельної ділянки, -
Прокурор Чернівецького району звернувся до районного суду в інтересах ОСОБА_1 з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 11 травня 2007 року між ОСОБА_1 як орендодавцем та ТОВ “Дністер -Агро” смт. Вендичани Могилів - Подільського району Вінницької області як орендарем було укладено договір №37 оренди земельної ділянки, належної ОСОБА_1 згідно державного акту серії ЯА, №801402 на праві приватної власності. Однак, ТОВ “Дністер -Агро” як орендарем порушено умови використання земельної ділянки, тому ОСОБА_1, являючись законним володільцем земельної ділянки просить повернути належну їй земельну ділянку.
В судовому засіданні прокурор позов підтримав, просив його задовольнити і пояснив, що ОСОБА_1 є пенсіонером, що підтверджується посвідченням № 782803, через свій похилий вік, фізичний та матеріальний стан не здатна захистити свої інтереси в суді, а тому позов в інтересах ОСОБА_1 подано прокуратурою Чернівецького району, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач, повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з*явився, повідомлені ним причини неявки визнані судом неповажними.
Відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини своєї неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Беручи до уваги думку прокурора, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно статті 35 Закону України “Про оренду землі” спори, пов*язані із орендою землі, вирішуються у судовому порядку.
Встановлено, що 11 травня 2007 року між ОСОБА_1 як орендодавцем та ТОВ “Дністер -Агро” смт. Вендичани Могилів - Подільського району Вінницької області як орендарем було укладено договір №37 оренди земельної ділянки, належної ОСОБА_1 згідно державного акту серії ЯА, №801402 на праві приватної власності /а.с. 9, 10/. Згідно укладеного договору орендодавцем надано орендарю -ТОВ “Дністер -Агро” смт. Вендичани Могилів - Подільського району у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 3,3137 га ріллі, розташовану на території ОСОБА_2 -Ярузької сільської ради Чернівецького району.
Зазначений договір оренди земельної ділянки укладено терміном на 10 /десять/ років.
Згідно п.12 Договору, земельна ділянка передається в оренду відповідачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення (п.13). Також, в договорі визначено, що орендодавець вправі вимагати від орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з цим договором, дотримуватись екологічної безпеки землекористування шляхом додержання вимог земельного та природоохоронного законодавства України, державних та місцевих стандартів, норм та правил використання землі ( п. 22.1 (а,б). Визначено й обов'язки орендодавця, також права і обов'язки орендаря (п.п.22.3-22.4 договору), якими передбачено, що орендар зобов*язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, не допускати погіршення екологічного стану та родючості земельної ділянки, дотримуватись чинного земельного та екологічного законодавства. Зміну цільового та функціонального призначення орендованої земельної ділянки проводити згідно з чинним законодавством. Зміна умов договору і припинення його дії шляхом розірвання можливо лише за взаємною згодою сторін, або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною умов договору (п.п.25-26 договору).
Відповідно до умов договору ( п.9) розмір орендної плати становить 1,5% відсотків визначеної нормативної вартості земельної ділянки. Розмір орендної плати переглядається сторонами за умовами проведення індексації, затвердженої Кабінетом Міністрів України (відповідно до рівня інфляції), в період її оголошення, та в інших випадках, передбачених законодавством України.
Вказаний договір зареєстровано в органі Державної реєстрації (ДЗК) Чернівецького району, та внесено у Державний реєстр земель.
Однак, всупереч взятим на себе зобов*язаням, в порушення вище перерахованих умов договорів, ТОВ “Дністер - Агро”не виконує свої зобов*язання щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.
Так, згідно акту обстеження земельної ділянки, проведеного постійною комісією ОСОБА_2 -Ярузької сільської ради від 07.04.11 року при розгляді заяви ОСОБА_1 щодо нецільового використання земельної ділянки, що знаходиться в оренді ТОВ “Дністер Агро”встановлено, що земельна ділянка (пай) не використовується протягом 2 років, заросла бур*янами та чагарниками /а.с. 11/, що є порушенням п.12 Договору оренди.
Згідно акту районної комісії, у складі заступника голови Чернівецької районної державної адміністрації ОСОБА_3, юрисконсульта відділу Держкомзему у Чернівецькому районі ОСОБА_2, заступника начальника відділу Держкомзему у Чернівецькому районі ОСОБА_4, начальника Чернівецького РВ УМВС України у Вінницькій області Костюк 1.1., начальника фінансового управління Чернівецької РДА ОСОБА_5, начальника районного управління юстиції ОСОБА_6, головного спеціаліста відділу комплексного управління природоохоронною діяльністю ОСОБА_7, заступника начальника управління економіки та розвитку інфраструктури Чернівецької РДА ОСОБА_8, заступника начальника Могилів-Подільської ОДШ ОСОБА_9, головного державного інспектора захисту рослин ОСОБА_10, від 07.04.11 року яка провела обстеження земельної ділянки ( паю), що належить ОСОБА_1, встановлено, що земельна ділянка за цільовим призначенням не використовується близько 2 років, забур*янена та не обробляється /а.с. 12/.
Також спеціалістами Вінницького обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості грунтів та якості продукції “Облдержродючість”з 1 по 3 червня 2011 року було відібрано зразки грунту, а з 3 по 8 червня 2011 року проводились їх лабораторні дослідження. Згідно проведених обстежень в 2007 році в порівнянні з 2011 роком встановлено, що на земельних ділянках, що орендує ТОВ “Дністер Агро”вміст гумусу знизився на 0,25%, вміст легкогідролізованого азоту знизився на 1 мг/кг, вміст обмінного калію знизився на 30 мг/кг, вміст кислотності грунтів знизився на 0,2 рН /а.с. 14/.
Вище викладене є підтвердженням того, що ТОВ “Дністер - Агро”проводить господарську діяльність, яка завдає шкідливого впливу на земельну ділянку.
Відповідно до вимог до ст. 1 Закону України “Про землеустрій”, ст.35 Закону України “Про охорону земель”, ст.1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Невжиття заходів щодо боротьби з бур'янами - допущення появи небажаної трав'янистої рослинності, яка негативно впливає на розвиток культурних рослин, призводить до поширення шкідників і хвороб або не дає можливості використовувати землі за призначенням.
Невиконанням вимог щодо використання земель за цільовим призначенням є невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).
Власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів, тощо; дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних. Меліоративних та інших заходів, пов*язаних з охороною земель збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
Крім цього, в порушення Указу Президента України № 725/2008 від 19 серпня 2008 року “Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)”, яким передбачено, що орендна плата вноситься орендарем щорічно в розмірі 3 % від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки, відповідач - ТОВ “Дністер Агро”здійснювало сплату орендної плати за використання земельної ділянки в розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки земель та без урахування індексу інфляції протягом 2007-2011 років.
Відповідно до ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов*язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та підвищувати родючість грунтів та зберігати інші корисні властивості землі.
Відповідно до ст. 141 ЗК України підставами для припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки способом, який суперечить екологічним вимогам, зокрема порушення технологій обробітку землі, що призводить до заростання сільськогосподарських угідь.
Відповідно до ст. 13,15, 21,24,25 Закону України " Про оренду землі " за договором оренди землі орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства, забезпечуючи збереження родючості грунтів, додержання державних стандартів норм і правил, не допускаючи їх істотних порушень та своєчасно сплачуючи орендну плату з урахуванням індексу інфляції у формі та в строки встановлені договором, а в разі зміни умов договору своєчасно попереджати орендодавця.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про оренду землі”, зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов"язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та підвищувати родючість грунтів та зберігати інші корисні властивості землі.
Відповідно до ст. 141 ЗК України підставами для припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки способом який суперечить екологічним вимогам, зокрема порушення технологій обробітку землі, що призводить до заростання сільськогосподарських угідь.
Відповідно до ст., ст. 31,32 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених в договорі.
Статтею 15 Закону України “Про оренду землі”встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є:
об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);
строк дії договору оренди;
орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;
умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;
умови збереження стану об'єкта оренди;
умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;
умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;
існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;
визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;
відповідальність сторін;
умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч.4 ст. 15 Закону України “Про оренду землі”невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
В договорі оренди №37 від 11.05.2007 року, який є предметом спору, в порушення вище зазначених положень Закону України “Про оренду землі”, до підписаних сторонами документів не долучено планів або схем земельних ділянок, які передаються в оренду, їх кадастрових планів та актів визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), відсутні відомості про об*єкт оренди (місце розташування земельної ділянки, що передається в оренду), що унеможливлює їх ідентифікацію на місцевості, проект відведення земельної ділянки.
Крім цього, в укладеному договорі оренди не проведено його зміни, що передбачені Законом України “Про оренду землі”, зокрема, в договорі не міститься інформація (істотні умови договору) про передачу у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до змісту ст.651 ЦК України та ч.3 ст.31 Закону України “Про оренду землі”від 06.10.1998 року розірвано може бути лише укладений договір.
Зі змісту ч.1 ст.215 ЦК України слідує, що недійсним може бути визнано, так само як і розірвано, лише укладений договір.
Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”звернено увагу судів на те, що в разі передчасної передачі на виконання юридично ще неукладеного договору майна право на це майно у набувача не виникає і власник може витребувати його в порядку, встановленому главою 83 ЦК України (“Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави”).
Вище наведене дає підстави суду вважати договір оренди земельної ділянки №37 від 11.05.2007 року неукладеним, оскільки, при його укладенні між сторонами не досягнуто та не передбачено усіх істотних умов договору, відповідно не породжує для його сторін прав та обов*язків, на досягнення яких було спрямоване їх волевиявлення при його документальному оформленні.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння (п.2 ч.3 cт.1212 ЦК України).
Таким чином, ТОВ “Дністер - Агро”користується земельною ділянкою без достатньої правової підстави, тому ОСОБА_1 як законний володілець вправі вимагати повернення у товариства безпідставно набутого майна.
Оскільки, договір №73 оренди земельної ділянки від 11.05.2007 року є неукладеним, не підлягав державній реєстрації, ТОВ “Дністер -Агро” як орендарем земельна ділянка використовувалась не за цільовим призначенням, хоча ОСОБА_1 на час підписання договору виявляла бажання щодо використання та обробки орендарем земельної ділянки виключно за цільовим призначенням, крім того ОСОБА_1, являючись власником земельної ділянки, не має можливості в повній мірі здійснити свої права власника та розпорядитись на власний розсуд належною їй земельною ділянкою, а тому позовні вимоги щодо витребування у ТОВ “Дністер -Агро” земельної ділянки та повернення її ОСОБА_11 підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 1213 ЦК України встановлено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.
Стаття 321 Цивільного кодексу України також передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов*язаних із розглядом справи, зокрема витрат на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи.
Частиною 3 статті 88 ЦПК України встановлено, якщо позивача, на користь якого звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Генеральна прокуратура України та її органи за позовами, з якими вони звертаються до суду або господарського суду в інтересах громадян і держави, від сплати державного мита звільняються у відповідності до п.33 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року, N 7-93.
Відповідно до ч.5 ст.81 ЦПК України не підлягають оплаті витрати на інформаційно -технічне забезпечення у справах, в яких, у випадках, встановлених законом, представницто інтересів громадянина або держави в суді здійснює прокурор.
Вище зазначене дає суду законні підстави для стягнення з відповідача на користь держави 8 грн. 50 коп. державного мита та 37 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, від сплати яких згідно чинного законодавства звільнений позивач при зверненні до суду з позовом.
На підставі ст., ст.215, 321, 651, 1212, 1213 ЦК України, ст., ст.15, 31 Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998 року, керуючись ст. 10, 11, 60, 81, 88, 209 ч.3, 212-215, 224, 225, 226 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити.
Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю “Дністер - Агро”смт. Вендичани Могилів - Подільського району Вінницької області земельну ділянку (загальною площею 3,3137 га ріллі), розташовану на території ОСОБА_10 -Ярузької сільської ради Чернівецького району Вінницької області, належну ОСОБА_1 згідно державного акту серії ЯА, №801402 на праві приватної власності та повернути ОСОБА_1.
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю “Дністер - Агро”смт. Вендичани Могилів - Подільського району Вінницької області на користь держави державне мито в сумі 8 /восьми/ гривень 50 копійок та 37 / тридцять сім/ гривень витрат на інформаційно -технічне забезпечення.
Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення установлених строків, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Повний текст рішення складено у відповідності до вимог частини 3 статті 209 ЦПК України 09.09.2011 року.
Суддя: Цимбалюк Л.П.