Постанова від 04.08.2017 по справі 755/8540/17

755/8540/17

3/755/4494/17

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2017 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв С.В., розглянувши матеріали, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, працюючого на посаді генерального директора ТОВ «Парадігма», одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

встановив:

ОСОБА_1 05.05.2017, о 21 год. 51 хв. за місцем мешкання, а саме по адресу: АДРЕСА_1, вчинив сімейну сварку з дружиною ОСОБА_2, чим вчинив адміністративне правопорушення, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.173-2 КУпАП України.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 пояснив, що 05.05.2017 року прийшов додому, де у нього виникла сварка із дружиною ОСОБА_2 на побутовому ґрунті. Під час конфлікту дружина намагалась дати йому ляпаса по обличчю. Захищаючись він схопив за руку дружину та укусив її за передпліччя. Конфлікт стався з приводу того, що ОСОБА_2 в цей день не відвела на гурток їх спільного сина.

Дуже жалкує про вчинене, пояснив, що не втримався оскільки перебував у збудженому емоційному стані. Причину такого емоційного стану, ОСОБА_1 вказав, те, що останнім часом постійно виникають конфлікти з дружиною. Крім того, зазначив, що на даний час в суді перебуває на розгляді позовна заява про розірвання шлюбу, тому ввважає, що дружина хоче використати цей випадок як доказ в суді.

ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що конфлікти в родині відбуваються систематично на ґрунті постійних образ з боку чоловіка. Образи на її адресу чоловік висловлює в присутності малолітніх дітей, що травмує їх психіку. Сім'я розпадається, тому вона подала позов про розлучення.

05.05.2017 року вона не відвела сина в гурток на тренування з футболу, оскільки чоловік не заплатив за нього, з приводу цього і почався конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 став ображати її. Вона підійшла до чоловіка та хотіла дати ляпаса, але він схопив її за руку, тому вона плюнула йому у обличчя. У відповідь на це ОСОБА_1 укусив її.

ОСОБА_2 пояснила свою поведінку тим, що не витримала психологічного тиску з боку чоловіка. Жалкує про свої дії.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1, його дружини ОСОБА_2, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього документи, суд приходить до наступного:

відповідно до ЗУ «Про попередження насильства в сім'ї» від 15.11.2001 р. № 2789-ІІІ насильство в сім'ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психологічному здоров'ю.

Психологічне насильство в сім'ї - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватись або завдається шкода психологічному здоров'ю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адмінправопорушення, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Враховуючи встановлені фактичні обставини, які суд вважає достатніми, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Одночасно суд враховує, характер вчиненого правопорушення, особливості взаємовідносин у родині, ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, визнання насильницького характеру своїх дій, примирення з дружиною ОСОБА_2, про що свідчить розписка наявна в адміністративній справі та психологічний стан ОСОБА_1, оскільки на даний час вони з дружиною перебувають в процесі розлучення.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 22 КпАП України, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої суспільної шкідливості й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам.

Враховуючи обставини вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності.

Керуючись ст.22, ч. 1 ст.173-2, 251, 283, 284 КУпАП, суд, -

Постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності через малозначність правопорушення і обмежитись усним зауваженням.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя

Попередній документ
68298499
Наступний документ
68298502
Інформація про рішення:
№ рішення: 68298500
№ справи: 755/8540/17
Дата рішення: 04.08.2017
Дата публікації: 18.08.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування