Справа № 755/3644/16-к
1-кп/755/953/17
"11" серпня 2017 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва у складі: головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря: ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
перекладача ОСОБА_15
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, -
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Ухвалою суду від 15 червня 2017 року запобіжний захід, обраний обвинуваченим, у виді тримання під вартою продовжено на два місяці - до 13 серпня року включно.
Відповідно до вимого ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
В судовому засіданні прокурор вважав за необхідне продовжити застосування обвинуваченим строк тримання під вартою, виходячи з тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого вони обвинувачуються та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що були враховані при обранні їм запобіжного заходу, наявність яких продовжує існувати.
Обвинувачені та їх захисники заперечували проти продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили змінити запобіжний захід на непов'язаний з триманням під вартою.
Вислухавши думки учасників судового провадження з питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, колегія суддів приходить до наступного.
При вирішенні даного питання колегією суддів враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, яке відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого.
Враховуючи дані про особу обвинувачених, обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, за яке законом передбачене покарання до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна, підвищену суспільну небезпечність злочину та відсутність достовірних відомостей про зменшення ризиків, які були встановлені судом при обранні їм запобіжного заходу та його продовженні, колегія суддів вважає, що заявлені стороною обвинувачення ризики, а саме можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, не зменшилися та існують на даний час.
Практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а відтак не приймає доводи захисників та обвинувачених щодо зміни їм запобіжного заходу на непов'язаний з триманням під вартою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Дослідивши усі факти «за» і «проти» існування реального суспільного інтересу, який за належного врахування презумпції невинуватості в даному конкретному кримінальному провадженні виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ще на два місяці.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.331, 369 КПК України, колегія суддів, -
Продовжити обвинуваченим ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на два місяці, тобто до 09 жовтня 2017 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
судді: 1.
2.