Провадження номер 2/741/444/17
Єдиний унікальний номер 741/983/17
іменем України
11 серпня 2017 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Дикого В.М.,
з участю секретаря с/з Герасимчук Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства,
ОСОБА_4, представляючи на підставі довіреності інтереси ОСОБА_2, подав до Носівського районного суду Чернігівської області позовну заяву про визнання ОСОБА_2 батьком ОСОБА_5. Свої вимоги представник позивача обґрунтовував тим, що із 2011 по 2012 рік позивач та відповідач проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. У період спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_3 року у них народилася дочка ОСОБА_6. Після народження дочки стосунки між позивачем та відповідачем погіршилися, відповідач стала жити окремо, забравши з собою дитину. Запис про батька в актовому записі про народження дитини вчинений відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, зі слів матері. Через деякий час стосунки між позивачем та відповідачем налагодилися, вони знову стали проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Упродовж всього часу з дня народження ОСОБА_5 відповідач уважав її своєю дочкою, приділяв належну увагу її вихованню, здоров'ю, забезпеченню та розвитку. Останнім часом відносини між сторонами знову зіпсувалися, відповідач стала проживати окремо, дитина фактично проживала з позивачем за його адресою. Відповідач не визнає ОСОБА_2 батьком ОСОБА_5, тому представник позивача просив судовим рішенням визнати ОСОБА_2 батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
У судовому засіданні 20 липня 2017 року позивач ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити та пояснив, що вони із ОСОБА_3 перебували в цивільному шлюбі, від шлюбу народилася дочка, із дня народження дитини й дотепер він вважає дитину рідною дочкою.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у змісті позову, просив їх задовольнити.
11 серпня 2017 року представник позивача подав до суду заяву, у якій просив розглянути справу у відсутність позивача та представника позивача.
У судовому засіданні 20 липня 2017 року відповідач ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_5 дійсно є дочкою ОСОБА_2.
11 серпня 2017 року відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, але подала до суду заяву, у якій визнала позовні вимоги ОСОБА_2, не заперечувала проти їх задоволення та просила справу розглянути без її участі.
У судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, органу опіки та піклування Носівської міської ради, не з'явилася, але подала до суду заяву, у якій не заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила розглянути справу у відсутність представника третьої особи.
У судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, служби в справах дітей Носівської РДА Чернігівської області, не з'явилася, але подала до суду заяву, у якій не заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила розглянути справу у відсутність представника третьої особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ураховуючи вищенаведене, суд проводить судове засідання без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться у матеріалах справи, суд робить нижченаведений висновок.
Відповідно до свідоцтва про народження (а. с. 3) ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Місцем реєстрації народження ОСОБА_5 є відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Носівського районного управління юстиції. Матір'ю дитини записана ОСОБА_3, батьком - ОСОБА_7.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, народилася поза шлюбом. Актовий запис про народження складено відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 128 СК України за відсутності заяв, право на подання яких встановлено статтями 126 і 127 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно до п. 2 ч. 3 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Факт того, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 підтверджується поясненнями позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, яка безумно визнала позов, а також письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: копією заяви ОСОБА_2 про влаштування ОСОБА_5 до дитячого садка (а. с. 4), копією Книги розвитку дитини, у якій адреса проживання дитини збігається з адресою проживання позивача (а. с. 5-13).
Ураховуючи, що відповідач визнала позов, а треті особи по справі не заперечували проти задоволення позову, суд задовольняє позов.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 125, ст. 128 СК України, ст. ст. 174, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя В.М. Дикий