Справа №751/2125/17
Провадження №2/751/804/17
09 серпня 2017 року м. Чернігів
Новозаводський районний суд м. Чернігова
в складі: головуючого-судді Цибенко І.В.
при секретарі Крохмальна Л.В.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом, просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_1. В обґрунтування позову вказує, що вона відповідно до ордеру на житлову площу в гуртожитку від 25.12.2001 № 167 є користувачем житлового приміщення АДРЕСА_1, в якому і проживає. Разом з нею на вказаній житловій площі зареєстровані діти: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та відповідач. Вказує, що з відповідачем разом не проживають понад 8 років, його місце знаходження їй невідоме. Відповідач не цікавиться сім'єю. Вона вимушена сплачувати комунальні послуги і за відповідача, а тому просить визнати його таким, що втратив право на користування житлом.
В судове засідання позивач не з'явилась, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи без її участі та вказала, що позов підтримує в повному обсязі і просить його задовольнити. Вказує, що відповідач не проживає в кімнаті АДРЕСА_1 понад 8,5 років, його речей в кімнаті немає.
Відповідач у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, про причини чи неможливість неявки у судове засідання до суду не надав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, тому суд вважає можливим розглядати справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказах.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до положень ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані документи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ордеру на житлову площу в гуртожитку від 06.02.2002 № 167 позивач є користувачем житлового приміщення АДРЕСА_1 ( а.с. 16).
Як вбачається з свідоцтва про розірвання шлюбу від 12.03.2009 шлюб між сторонами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано ( а.с. 15).
Відповідно до довідки КП «Новозаводське» № 1520 від 15.03.2017 за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1, син- ОСОБА_7, дочка ОСОБА_3, та ОСОБА_2 з 05.12.2015( а.с. 9 на звороті).
Відповідно до акту від 09.03.2017 за підписами мешканців житлового будинку АДРЕСА_2 відповідач ОСОБА_2 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1, але не проживає з 2009 року ( а.с. 7 на звороті).
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 13.03.2017, в АДРЕСА_1 та постійно проживають: ОСОБА_1, її син- ОСОБА_7, дочка -ОСОБА_3.
Відповідно до довідки ГУ НП в Чернігівській області від 20.03.2017, за час проведення оперативно-розшукових заходів, місце проживання (місце знаходження) ОСОБА_2 не встановлено ( а.с. 9).
Позивач, як законний користувач житла, ставить питання про захист її прав та визнання відповідача таким, що втратив право користування спірною кімнатою в гуртожитку.
Частиною 1 статті 71 ЖК України встановлено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку (ст. 72 ЖК України).
Статтею 9 ЖК України визначено, що ніхто не може бути обмежений у праві користування житлом інакше як на підставах і в порядку, передбачених законом.
Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови від 12 квітня 1985 року №2 «Про деякі питання, що вникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» роз'яснив, що у справах цієї категорії необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки.
Враховуючи , що ОСОБА_6 не проживає за адресою АДРЕСА_2 кім. 533 понад 6 місяців без поважних причин, житловим приміщенням не користується, витрати, пов'язані з утриманням житла в належному технічному стані, сплати послуг за житлово-комунальні послуги не несе, а тому суд приходить до висновку, а тому суд приходить до висновку, що відповідач підлягає визнанню таким, що втратив право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності понад встановлені строки.
Згідно вимог ст. 88 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-62, 64, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-226, 292 ЦПК України,
Вирішив :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_2
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат по сплаті судового збору в сумі 640 грн. 00 коп.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі якщо особи які брали участь у розгляді справи не були присутні у судовому засіданні, мають право оскаржити рішення протягом десяти днів з моменту отримання його копії.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя І.В. Цибенко