61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
10.08.2017 Справа № 905/1488/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,
при секретарі судового засідання Сапожніковій Ю.Б.,
у справі за позовом: Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м. Маріуполь Донецької області,
до відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” ОСОБА_1 акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Лиман Донецької області,
про: стягнення 13 274,34 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Позивач, Приватне акціонерне товариство “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м.Маріуполь Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” ОСОБА_1 акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Лиман Донецької області, про: стягнення 13 274,34грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, залізниця несе відповідальність за часткову втрату вантажу, при його перевезені яка підтверджена комерційними актами БА №783203/770, БА №783204/771, БА №783205/772 від 28.06.2016р.
Відповідач в запереченнях на позовну заяву просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження дійсної вартості втраченого вантажу.
Представники сторін у судове засідання 10.08.2017р. не з'явилися.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, суд встановив.
13.06.2016р. за залізничною накладною №48805774 ПрАТ «ДТЕК «Добропільсьська ЦЗФ» направило на адресу ПрАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” у вагонах:
№53500989 концентрат вугільний у кількості 68000кг,
№56258650 концентрат вугільний у кількості 68000кг,
№62008644 концентрат вугільний у кількості 69000кг.
По прибуттю вагону на станцію Сартана, була проведена перевірка ваги вантажу, у вагонах у зазначених вагонах на 150 тонних вагах, та було виявлено:
- у вагоні №53500989 нетто - 61550кг, що менше на 6450кг, від маси зазначеної у накладній;
- у вагоні №56258650 нетто - 64650кг, що менше на 3350кг, від маси зазначеної у накладній;
- у вагоні №62008644 нетто - 64600кг, що менше на 3400кг, від маси зазначеної у накладній.
За результатами чого було встановлено недостачу та складено комерційні акти: БА №783203/770, БА №783204/771, БА №783205/772 від 28.06.2016р.
В акті БА №783203/770 зазначено, що вагон №55022479 у технічно справному стані; течі вантажу немає, люки зачинені; навантаження у вагоні навалом, вище бортів на 5-10см; вантаж маркований одною полосою вздовж вагону. Над 6,7 люками по ходу поїзду є поглиблення 200см х 280см х 60-80см. В місті поглиблення маркування відсутнє.
В акті БА №783204/771 зазначено, що вагон №53500989 у технічно справному стані; течі вантажу немає, люки зачинені; навантаження у вагоні навалом, вище бортів на 5-10см; вантаж маркований одною полосою вздовж вагону. Над 1,2 люками по ходу поїзду є поглиблення 250см х 280см х 60-80см. В місті поглиблення маркування відсутнє.
В акті БА №783205/772 зазначено, що вагон №62008644 у технічно справному стані; течі вантажу немає, люки зачинені; навантаження у вагоні навалом, вище бортів на 5-10см; вантаж маркований одною полосою вздовж вагону. Над 7 люком по ходу поїзду є поглиблення 130см х 280см х 100см. В місті поглиблення маркування відсутнє.
Комерційні акти підписано належними особами, а саме: начальником станції, прийомоздавальником, вантажеотримувачем, завідуючим вантажним двором.
Оцінюючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.
Згідно п.2 ст. 924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.
Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема, комерційним актом.
Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.
Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Наданим рахунком №1306-8 від 13.06.2016р., та актом приймання-передачі від 13.06.2016р. суду доведена вартість втраченого вантажу, згідно з яким вартість 1 тони вантажу у вагонах №№53500989, 56258650, 62008644, складає 1458,72грн. (1215,60+20% ПДВ).
Згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи, вартість нестачі вантажу, з урахуванням природної втрати маси вантажу з застосуванням 2% маси, складає 13274,34грн., з яких:
- у вагоні №53500989 - 1458,72грн. х 5,090т = 7424,88грн.,
- у вагоні №56258650 - 1458,72грн. х 1,990т = 2902,85грн.,
- у вагоні №62008644 - 1458,72грн. х 2,020т = 2946,61грн.
Суд, перевіривши розрахунок позовних вимог встановив, що розрахунок є арифметично вірним, та заявлена сума підлягає стягненню.
Заперечення відповідача щодо відсутності належних документів в підтвердження вартості втраченого вантажу судом відхилено, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 42, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м. Маріуполь Донецької області, до відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” ОСОБА_1 акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Лиман Донецької області, про: стягнення 13 274,34 грн., - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Донецька залізниця" ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця" (84400, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Лепорського, б.1; код ЄДРПОУ 00191158) 13 274,34 грн. - вартості нестачі вантажу; 1600,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.
Повний текст рішення підписаний 15.08.2017р.
Рішення набирає законної сили 28.08.2017р.
Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.
Суддя О.М. Сковородіна