61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
09.08.2017 Справа № 905/1645/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,
при секретарі судового засідання Сапожніковій Ю.Б.,
у справі за позовом: Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м. Маріуполь Донецької області,
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Лиман Донецької області,
про: стягнення 18 367,72 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю №09-18/5633 від 13.04.2017
від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю №Ц/3-04/286-16 від 11.10.2016
Позивач, Приватне акціонерне товариство “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м.Маріуполь Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Лиман Донецької області, про: стягнення 18 367,72 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, залізниця несе відповідальність за часткову втрату вантажу, при його перевезені яка підтверджена комерційними актами БА №783253/834, БА №783254/835, БА №783255/836, БА №783256/837.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження оплати вантажу.
Також, 09.08.2017р. відповідач звернувся до суду із заявою про застосування позовної давності, посилаючись на пропуск позивачем встановленого ст.136 Статуту залізниць шестимісячного терміну для подачі позову до залізниці.
Представник позивача у судове засідання з'явився, наполягав на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, просив суд відмовити у задоволенні позову, клопотав про застосування строків позовної давності.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, суд встановив.
10.07.2016р. за залізничною накладною №49391758 ПрАТ «АКХЗ» направило на адресу ПрАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” у вагонах №53547428, №60356615, №61184487, №61257937 кокс доменний у кількості 42600кг, 49750кг, 42300кг,46800кг, відповідно.
По прибуттю вагону на станцію Сартана, була проведена перевірка ваги вантажу, у вагонах №53547428, № 61184487, №60356615, №61257937 на 150 тонних вагах, та було виявлено:
- у вагоні №53547428 нетто - 40450, що менше на 2150кг, від маси зазначеної у накладній №49391758;
- у вагоні № 61184487 нетто - 47500кг, що менше на 2250кг, від маси зазначеної у накладній №49391758;
- у вагоні №60356615 нетто - 40600кг, що менше на 1700кг, від маси зазначеної у накладній №49391758;
- у вагоні №61257937 нетто - 45000кг, що менше на 1800кг, від маси зазначеної у накладній №49391758.
За результатами чого було встановлено недостачу та складено комерційні акти БА №783253/834, БА №783254/835, БА №783255/836, БА №783256/837 від 19.07.2016р.
В акті БА №783253/834 зазначено, що вагон №53547428 у технічно справному стані; течі вантажу немає; навантаження у вагоні навалом; вантаж маркований вапном, одною полосою вздовж вагону. Над 6-7 люками, по ходу поїзду, поглиблення довжиною 180см, вширш 280см, вглибину 50см.
В акті БА №783254/835 зазначено, що вагон № 61184487 у технічно справному стані; течі вантажу немає; навантаження у вагоні навалом; вантаж маркований вапном, одною полосою вздовж вагону. Над 1 люком справа поглиблення 1500х1500х1000мм. В місці поглиблення маркування порушено. Двері глухі, люки зачинені.
В акті БА №783255/836 зазначено, що вагон №60356615 у технічно справному стані; течі вантажу немає; навантаження у вагоні навалом; вантаж маркований вапном, одною полосою вздовж вагону. Над 7 люком поглиблення на всю ширину вагону, довжиною 1000мм, глибиною 500мм, порушена шапка, маркування порушено. Двері зачинені.
В акті БА №783256/837 зазначено, що вагон №60356615 у технічно справному стані; течі вантажу немає; навантаження у вагоні навалом; вантаж маркований вапном, одною полосою вздовж вагону. Над 7 люком справа поглиблення 1200х1000х800мм, в місці поглиблення маркування порушено. Двері глухі, люки зачинені.
Комерційні акти підписано належними особами, а саме: начальником станції, прийомоздавальником, вантажеотримувачем, завідуючим вантажним двором.
Оцінюючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.
Згідно п.2 ст. 924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.
Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема, комерційним актом.
Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.
Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Наданим рахунком №91035922 від 10.07.2016р. суду доведена вартість втраченого вантажу, згідно з яким вартість 1 тони вантажу складає 4300,57грн. (3583,81грн. грн. без ПДВ + 20%).
Недостача вантажу у вагоні №53547428 становить 2150 кг. З урахуванням природної втрати маси вантажу з застосуванням 2% маси, зазначеної в перевізному документі дорівнює: 2150кг - 852кг(42600кг. х 2%) = 1298 кг.
Недостача вантажу у вагоні №61184487 становить 2250 кг. З урахуванням природної втрати маси вантажу з застосуванням 2% маси, зазначеної в перевізному документі дорівнює: 2250 кг - 995кг (49750 кг. х 2%) = 1255 кг.
Недостача вантажу у вагоні №60356615 становить 1700 кг. З урахуванням природної втрати маси вантажу з застосуванням 2% маси, зазначеної в перевізному документі дорівнює: 1700 кг - 846кг (42300 кг. х 2%) = 854 кг.
Недостача вантажу у вагоні №61257937 становить 1800 кг. З урахуванням природної втрати маси вантажу з застосуванням 2% маси, зазначеної в перевізному документі дорівнює: 1800 кг - 936 кг (46800 кг. х 2%) = 864 кг.
Згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи, вартість недостачі розрахована позивачем з урахуванням норми природної втрати маси вантажу з застосуванням 2% маси, зазначеної в перевізному документі, та заявлена за комерційними актами БА №783253/834, БА №783254/835, БА №783255/836, БА №783256/837 від 19.07.2016р. у розмірі 18367,72грн.
Суд, перевіривши розрахунок позовних вимог встановив, що розрахунок є арифметично вірним, та заявлена сума підлягає стягненню.
Заперечення відповідача судом відхилено, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
Розглядаючи заяву відповідача про застосування позовної давності, суд виходить з наступного.
Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується із частиною 4 статті 909, частиною першою статті 920 Цивільного кодексу України, встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів за цими перевезеннями визначаються транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Статті 134, 135, 136, 137 Статуту залізниць України є спеціальними нормами, які регулюють питання перебігу строку позовної давності у позовах про відшкодування збитків (вартості нестачі вантажу), що виникають із залізничних перевезень.
Статтею 136 Статуту залізниць України встановлено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог статті 134 цього Статуту.
Пунктом «а» статті 134 Статуту залізниць України передбачено, що претензії можуть бути заявлені до залізниць протягом шести місяців з дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій про відшкодування за псування, пошкодження або недостачу вантажу, багажу та вантажобагажу.
За змістом ст.135 Статуту залізниць України, претензія підлягає розгляду протягом 1 місяця.
При цьому, як роз'яснено у пункті 4.7 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України №10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" у визначенні перебігу позовної давності за позовами до перевізників, що випливають з договорів перевезення вантажів, слід враховувати таке: якщо до подання позову позивач скористався своїм правом на пред'явлення перевізникові претензії, шестимісячний строк позовної давності починається з дня одержання відповіді на претензію або закінчення строку, встановленого для такої відповіді (ч.4 статті 315 Господарського кодексу України). Оскільки дотримання претензійного порядку не є обов'язковим, то у вирішенні питання про початок перебігу строку позовної давності в розумінні цієї норми Господарського кодексу України слід виходити з того, що такий перебіг починається після закінчення строку пред'явлення претензії і строку її розгляду (ч. 2, 3 статті 315 Господарського кодексу України), незалежно від того, чи пред'являлася відповідна претензія до перевізника.
Як встановлено судом, обставини, що спричинили заявлені вимоги позивача виникли 19.07.2016р. (момент складання комерційних актів), позов поданий до Господарського суду Донецької області 18.07.2017р., тобто, без пропуску строку позовної давності. Отже позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 42, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м. Маріуполь Донецької області, до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Лиман Донецької області, про: стягнення 18 367,72 грн. - задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (84400, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Лепорського, б.1; код ЄДРПОУ 00191158) 18367,72грн. - вартості нестачі вантажу; 1600,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.
Повний текст рішення підписаний 14.08.2017р.
Рішення набирає законної сили 28.08.2017р.
Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.
Суддя О.М. Сковородіна