Тростянецький районний суд Сумської області
м. Тростянець, вул. Миру, 9, 42600, (05458) 5-11-72
Справа №2-1562/10
26 листопада 2010 року Тростянецький районний суд Сумської області в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тростянець цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія “Кредо” до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,
Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, мотивуючи свої вимоги тим, що ТДВ СК”Кредо” та ОСОБА_4 уклали договір страхування автомобіля ВАЗ 21043 д/н ВМ 5753АА, згідно якого позивач зобов”язався у разі настання страхового випадку відшкодувати збитки у межах страхової суми та на умовах передбачених договором. Страховим випадком є пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТП. 10.05.2010року відповідач ОСОБА_3 допустила зіткнення свого автомобіля з застрахованим автомобілем ВАЗ 21043 д/н ВМ 5753АА, який належить ОСОБА_4, в результаті чого розмір заподіяної матеріальної шкоди складає 5008,33 грн. Винним у скоєному ДТП встановлено ОСОБА_3 Сума страхового відшкодування складає 4732,33 грн., та яке страхувальнику виплачено в повній мірі на підставі страхового акту №К-1766 від 18.09.2007 року. Таким чином позивачу заподіяно шкоду в розмірі 4882,33 грн. Відповідно до ст.27 Закону України “Про страхування”, ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за причинену шкоду. Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача на їх користь у рахунок відшкодування витрат, пов”язаних зі сплатою страхового відшкодування 4882,33 грн. та судові витрати по справі.
Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, просить відмовити позивачу за необґрунтованістю, посилаючись на те, що підставою визнання особи винною у ДТП є постанова суду щодо притягнення фізичної особи до адмінвідповідальності або матеріали автотехнічної експертизи, які є відсутні в матеріалах позову. Крім того, виплата страхового відшкодування страхувальнику проведена 19.09.2007 року, більш ніж три року тому. Тобто, позовна заява надана до суду після встановленого ст.257 ЦК України трирічного строку позовної давності.
Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з”явилася, надала заяву в якій просить суд розглянути справу у її відсутність, з позовними вимогами згодна в повному обсязі.
Вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши всі матеріали по справі суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:
В судовому засіданні встановлено, що 10.05.2007 року відповідач керувала автомобілем ВАЗ-2105 держномер Е08-100І та допустила зіткнення з автомобілем ВАЗ 21043 д/н ВМ 5753АА, який належить ОСОБА_4, в результаті чого розмір заподіяної матеріальної шкоди складає 5008,33 грн. У відповідності до висновку працівників ДАІ - винною у скоєному ДТП встановлено ОСОБА_3 Висновок відповідачкою не оскаржував ся.
Сума страхового відшкодування складає 4732,33 грн., та яке страхувальнику виплачено Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія “Кредо” в повній мірі на підставі страхового акту №К-1766 від 18.09.2007 року. Таким чином позивачу заподіяно шкоду в розмірі 4882,33 грн. Відповідно до ст.27 Закону України “Про страхування”, ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за причинену шкоду, а тому несе повну відповідальність у відповідності з вимогами ст.268 ЦК України перед позивачем.
19.09.2007 року вказана страхова сума була відшкодована позивачем, що підтверджується наданими платіжними дорученнями №9895 від 19 вересня 2007 року на суму 4154 грн.85 коп., меморіальним ордером №3 від 19.09.2007 року на суму 362 грн.12 коп., меморіальним ордером №5 від 19.09.2007 року на суму 215 грн.36 коп. Позивачем були понесені витрати за незалежне оцінювання в сумі 150 грн.
Відповідач посилається на п.4 ст.267 ЦК України про сплин трирічного строку позовної давності.
Позивачем в суд матеріали направлені 18 вересня 2010 року,тобто в трирічний термін, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті. (а.с.19).
У відповідності до п.5 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування).
Відповідач також вказує на те, що її вина не була визнана судом у скоєнні ДТП.
Дійсно, судом не розглядався адміністративний матеріал відносно Ємел»яненко К.І., так як встановлено в судовому засіданні - такий матеріал взагалі не був складений, а тому в суд не направлявся. Але в суд надані перевірочні матеріали, із яких вбачається, що Ємел»яненко з прилеглої території виїздила на головну дорогу, при цьому «не помітила» автомобіль, який рухався по відношенню до її автомобіля - зліва, і в результаті таких дій і виникло ДТП. Дані факти підтверджені показами водія ОСОБА_4 під час оформлення ДТП та поясненнями самої Ємел»яненко ОСОБА_5 міліції був складений висновок, у відповідності до якого працівники міліції прийшли до висновку, що ДТП сталось з вини водія Ємел»яненко К.І. та було прийняте рішення про притягнення останньої до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов”язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, тощо. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об”єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, що регламентовано ч.2 ст.1187 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
З урахуванням того, що Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія “Кредо”, виконало своє зобов”язання у виплаті ОСОБА_4 страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за причинену шкоду. Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача на їх користь у рахунок відшкодування витрат, пов”язаних зі сплатою страхового відшкодування 4732,33 грн., у визначені законодавством строки, відповідно до вимог ст.23 ЦК України.
Розмір відшкодування, заявлених позивачем підлягає стягненню в повному обсязі на його користь з відповідача в розмірі 4882,33 грн.
Крім того відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, які складаються із витрат на незалежне оцінювання в сумі 150 грн., судового збору в розмірі 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 120 грн., які були понесені позивачем і які документально підтверджені.
Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214,215,218 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1187, 1192 ЦК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія “Кредо” 4882 грн.33 коп. у рахунок відшкодування витрат, пов”язаних зі сплатою страхового відшкодування та проведення незалежного оцінювання, 51 грн. у відшкодування витрат на судовий збір, 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з часу його проголошення.
Суддя