справа № 588/843/17
провадження № 2-а/588/25/17
10.08.2017 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючої судді Щербаченко М.В., за участю секретаря судових засідань Горлянд С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тростянці справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до поліцейського роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Суми ПАЛЬГУЙ Віктора Дмитровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,
Позивач 04.07.2017 року звернувся до суду з указаним позовом, який мотивував тим, що 25.06.2017 близько 19 години 10 хвилин він рухався на власному автомобілі по вул.Червоноармійська в напрямку від початку даної вулиці до вул.Л.Татаренка. Після проїзду перехрестя вул.Червоноармійська - вул.Л.Татаренка він був зупинений працівником поліції Пальчуй Віктором Дмитровичем, якому передав свої документи, який склав відносно позивача протокол та постанову АР №466025 про скоєння ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП за порушення ним п.8.7.3 Правил дорожнього руху України, а саме за проїзд ним перехрестя на заборонений сигнал світлофора - жовте світло. Позивач вважає, що постанова винесена із порушенням вимог чинного законодавства, не відповідає дійсним обставина справи, а дії поліцейського при винесенні постанови грубо порушили його права. Так, коли позивач під'їжджав до перехрестя вул.Червоноармійська - вул.Л.Татаренка, звернув увагу на зелений сигнал світлофора, що дозволяє проїзд. Продовжуючи рух прямо по вулиці Червоноармійській коли світлофор почав блимати, позивач продовжив рух та одночасно пересвідчився, що не створює перешкод іншим учасникам дорожнього руху. Враховуючи те, що відстань між стоп-лінінями складає близько 60 м, при подальшому русі перехрестям сигнал світлофора був вже жовтим, що і відобразилося на відео фіксації поліцейських. Позивач вважає, що він діяв відповідно до вимог п.8.11, 8.10, 16.18 Правил дорожнього руху України.
Посилаючись на указані обставини, позивач просить суд: 1) скасувати постанову АР №466025 у справі про адміністративне правопорушення від 25.06.2017; 2) справу про адміністративне правопорушення від 25.06.2017 щодо нього закрити за відсутністю у його діях складу правопорушення.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач -поліцейський роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Суми Пальгуй Віктор Дмитрович у судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином (а.с.9,25), правом участі в засіданні в режимі відеоконференції не скористався. Відповідач надав до суду письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити у задоволенні позову вказав, що 25.06.2017 згідно з дорученням Департаменту патрульної поліції від 24.06.2017 №2743ВН/41/3/01/2017 «Про виділення особового складу» він був направлений для несення служби з охорони громадського порядку та забезпечення дорожнього руху в м.Тростянець Сумської області разом з інспектором роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в м.Суми Федіною Романом Миколайовичем, під час якої здійснювався контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. 25.06.2017 близько 18 год. 10 хв. на перехресті вул.Червоноармійська та вул.Л.Татаренка в м.Тростянець було виявлено автомобіль Тойота Лендкрузер, з державним номером. НОМЕР_1, водій якого здійснив рух на жовтий сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.8.7.3г Правил дорожнього руху України. Відповідач, діючи відповідно до вимог Закону, підійшов до позивача, відрекомендувався, пояснив суть правопорушення, та попросив надати для перевірки посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію автомобіля, до яких зауважень у нього не було. У присутності позивача, після того, як були розглянуті матеріали адміністративної справи, відповідач у відповідності до п.2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 10.11.2015 за №1408/27853, виніс постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., яку оголосив позивачу та вручив йому її копію. Відповідач зазначає, що відповідно до вимог п.8.7.3 е ПДР України жовтий сигнал забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. З відеозапису, наявного в матеріалах справи, вбачається, що дійсно, в порушення вимог п. 8.7.3 ґ ПДР Позивач проїхав перехрестя на забороняючий жовтий сигнал світлофора. Окрім цього останній, був ознайомлений з відеозаписом який підтверджує факт вчинення ним адміністративного правопорушення.
Згідно з частиною 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Беручи до уваги, що відповідач в судове засідання не прибув, причин неприбуття до суду не повідомив, є належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.
Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з таких мотивів.
Згідно з дорученням Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з 24.06.2017 по 25.06.2017 було виділено два екіпажі патрульної поліції у складі двох працівників патрульної поліції кожен для патрулювання території міста Тростянець Сумської області з метою публічної безпеки та порядку, безпеки дорожнього руху, виявлення та припинення кримінальних і адміністративних правопорушень під час проведення фестивалю історичної реконструкції «Стара Фортеця. Подорож крізь століття» (а.с.11).
Судом установлено, що постановою серія АР №466025 від 25.06.2017 на ОСОБА_2 відповідачем - поліцейським роти №1 батальйону УПП в м.Суми Пальгуй Віктором Дмитровичем було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за порушення ним п.8.7.3 ґ Правил дорожнього руху України зокрема за те, що 25.06.2017 о 19 год. 10 хв. в м.Тростянець Сумської області по вул.Червоноармійська - вул.Л.Татаренка Строжев Андрій Васильович, керуючи автомобілем TOYOTA з державним номером НОМЕР_1 здійснив рух на жовтий сигнал світлофору. Вказану копію постанови ОСОБА_2 отримав, про що свідчить його власноручний підпис (а.с.5).
Провадження у справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.
Положеннями пункту 8 частини 1 статті 23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015р. за № 1395.
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п.4 розділ 1 Інструкції).
Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції, визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127,статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121 1, 121 2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124 1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132 1, частинами шостою і одинадцятою статті 133 1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Отже, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.
Перевіряючи юридичну та фактичну підстави, які покладені суб'єктом владних повноважень - поліцейський роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Суми Пальгуй Віктором Дмитровичем в основу спірного рішення - постанови про накладення адміністративного стягнення серії 466025 від 25.06.2017 року на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, суд виходить з таких мотивів
Порядок дорожнього руху на території України встановлюють ПДР України.
Згідно з положеннями пункту 2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, серед іншого, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками (п. 8.1 ПДР України).
Перехрестя, де черговість проїзду визначається сигналами світлофора чи регулювальника, вважається регульованим (п. 16.1 ПДР України).
Пунктом 8.7.3 ПДР України встановлено, що сигнали світлофора мають, серед іншого, такі значення:
а) зелений дозволяє рух;
в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде увімкнено сигнал, який забороняє рух. Для інформування водіїв про час (у секундах), що залишився до кінця горіння сигналу зеленого кольору, можуть застосовуватися цифрові табло;
ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів;
д) жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу;
е) червоний сигнал, у т.ч. миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів (п. 8.10 ПДР України).
Таким чином, перед вмиканням забороняючого жовтого сигналу світлофору, вмикається зелений миготливий сигнал світлофору, що інформує водія про подальше вмикання забороняючих сигналів світлофору (жовтого, червоного) та необхідність виконання п. 8.10 ПДР щодо зупинення автомобіля перед перехрещуваною проїзною частиною. Далі вмикається жовтий сигнал світлофору, що забороняє рух.
Згідно п. 8.11 ПДР України, водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до приписів статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Факт перетину транспортним засобом під керуванням ОСОБА_2 перехрестя по вулиць Червоноармійської та Л.Татаренка у місті Тростянець Сумської області на заборонений - жовтий сигнал світлофора позивачем не заперечується та зафіксований за допомогою відеозапису, наданого відповідачем до матеріалів справи.
Пунктом 12.1 ПДР України визначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Як вбачається із відеозапису, на якому зафіксовано момент наближення автомобіля під керуванням позивача та його проїзд на жовтий сигнал світлофору, зміна сигналів світлофора з дозвільного (зеленого) на заборонний (жовтий) відбулась до того моменту, як позивач на транспортному засобі наблизився до світлофору та стоп-лінії. Миготливий зелений сигнал світлофору попереджав про наступну зміну сигналів, і тривав до 3 секунд, швидкість автомобіля позивача була незначна близько 20-30 км/год., були сприятливі погодні умови, літня пора року, світлий період доби, відсутність дощу та ожеледі, позаду не було транспортних засобів, а отже у позивача була можливість зупинитись перед світлофором та не рухатись на заборонний жовтий сигнал світлофору.
На думку суду, позивач 25.06.2017 року, під'їжджаючи до перехрестя вулиць Червоноармійської та Л.Татаренка у місті Тростянець Сумської області обрав безпечну швидкість руху, та рухався з незначною швидкістю, проте всупереч пункту 2.3 ПДР України не відреагував належним чином на зміну дорожньої обстановки, тобто не відреагував вчасно на миготливий зелений сигнал світлофору, а навпаки продовжив рух, незважаючи на попередження про наступний жовтий сигнал. Позивач не вжив заходів до зупинки транспортного засобу, хоча обрана ним швидкість та дорожня обстановка дозволяли йому зупинити свій автомобіль з дотриманням вимог п.п.8.7.3, 8.10 ПДР України, не вдаючись при цьому до екстреного гальмування та не створюючи своїми діями загрози безпеці дорожнього руху. Як вбачається з відеозапису відстань, на якій автомобіль позивача був до перехрестя та пішохідного переходу в момент коли увімкнувся миготливий зелений сигнал та незначна швидкість руху, дозволяли йому не застосовувати екстреного гальмування, зупинка в такій дорожній обстановці не могла призвести до заносу транспортного засобу, також відсутні були на близькій дистанції рухомі позаду транспортні засоби, що виключало їх наїзд.
Виходячи з викладеного суд вважає посилання позивача про те, що він діяв згідно з пунктом 8.11 Правил дорожнього руху України необґрунтованими.
Посилання позивача на пункт 16.8 ПДР України суд також відхиляє, оскільки указаний пункт регламентує дії водія, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, але позивач проїхав перехрестя на жовтий сигнал і завершив рух перехрестя, коли вже увімкнувся червоний сигнал світлофора. На момент коли сигнал світлофора дозволяв позивачу рухатись останній перебував на достатній відстані від перехрестя.
Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення водіями правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Ураховуючи встановлення під час судового розгляду справи факту порушення позивачем вимог п.8.7.3г ПДР України, суд дійшов висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП та як наслідок, правомірності накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу оскаржуваною постановою.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування оскаржуваної постанови.
Вирішуючи вимогу позивача про закриття провадження у справі за відсутністю у його діях складу правопорушення, суд виходить з таких мотивів.
Відповідно до статті 284 КУпАП вирішення питання про закриття провадження у справі по адміністративне правопорушення належить до компетенції органу, що приймав рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.
Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Таким чином, суди не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством. Так, повноваженнями щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення, передбачені статтею 122 КпАП України, як і закриття провадження у такій адміністративній справі, наділені виключно посадові особи - працівники відповідних підрозділів Національної поліції України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, які мають спеціальні звання, а тому закриття судом першої інстанції провадження у адміністративній справі, порушеній відповідачем відносно позивача, є виходом за межі повноважень суду, наданих чинним законодавством при постановленні судових рішень.
У справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності адміністративним судом не вирішується питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а перевіряється законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати незаконним і скасувати рішення про накладення адміністративного стягнення або відмовити у цьому.
За таких обставин, вимога позивача про закриття провадження у справі за відсутністю у його діях складу правопорушення незалежно від вирішення його вимоги про скасування спірної постанови про накладення адміністративного стягнення задоволенню не підлягає, оскільки вирішення питання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення є виключною компетенцією суб'єкта, який уповноважений розглядати таку справу по суті.
З огляду на викладене, позов ОСОБА_2 є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись вимогами статей 69-71,158-163 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_2 до поліцейського роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Суми ПАЛЬГУЙ Віктора Дмитровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження - залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя М.В.Щербаченко