Україна
21 жовтня 2009 р. справа № 2а-14930/09/0570
час прийняття постанови: 12 год. 35 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Абдукадирової К.Е.
при секретарі Лакушевій Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області, смт. Володарське
до ОСОБА_1, с. Кременівка, Володарського району
про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 6 449 грн. 90 коп.,-
за участю представників:
від позивача: Зімбіль Ю.І. - за дов. від 21 вересня 2009 року
від відповідача: ОСОБА_1 - особисто
Державною податкової інспекцією у Володарському районі Донецької області заявлено позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 6 449 грн. 90 коп.
Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає норми статті 67 Конституції України, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ.
Відповідач проти позовних вимог заперечував, зазначивши, що застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату ним суми податкового боргу є неправомірним, оскільки сума податкового боргу, на яку були нараховані штрафні (фінансові) санкції була сплачена на виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 5 березня 2008 року у справі № 2-а-3369/2008 за позовом Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 7 365 грн. 85 коп. та не може вважатися несвовєчасное сплатою податкового зобов'язання. Тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 30 березня 2006 року подав до податкового органу (позивача у справі) декларацію про доходи, одержані з 1 січня 2005 року по 31 грудня 2005 року, якою визначив суму доходу у розмірі 56 679 грн. 20 коп., яку отримав у спадщину у якості земельного паю.
30 березня 2009 року податковим органом була проведена невиїзна документальна перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за період з 2 серпня 2006 року по 6 листопада 2008 року, наслідки якої відображені в акті перевірки № 76/17-2683810936 від 30 березня 2009 року.
Перевіркою встановлено порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (надалі - Закон № 2181), а саме, несвоєчасна сплата податку з доходів фізичних осіб згідно декларації про доходи за 2005 рік по строку сплати 29 червня 2006 року фактично сплачено 6 лютого 2009 року.
На підставі зазначеного акту перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 30 березня 2009 року № 0000781700/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 681 грн. 15 коп. за затримку на 953 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 7 362 грн. 30 коп. за платежем: податок з доходів фізичних осіб. Зазначене рішення податкового органу направлено на адресу відповідача поштою з повідомленням про вручення та отримано ним особисто 7 квітня 2009 року (арк. справи 7).
Правовою підставою прийняття податкового повідомлення-рішення визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»
Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Аналізуючи дану норму, суд зазначає, що підставою для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є не акт перевірки платника за певний період, а факт сплати платником податкового зобов'язання із порушенням граничного строку сплати.
Проблемою даного спору є наявність або відсутність об'єкту застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкових зобов'язань, визначених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Згідно пункту 1.2 статті 1 зазначеного Закону податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього Закону податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Нормами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачена відповідальність платника податків за порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань.
Податковим органом був застосований штраф за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання передбаченого нормами підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону.
Як вбачається з матеріалів справи постановою Донецького окружного адміністративного суду від 5 березня 2008 року у справі № 2-а-3369/2008 року задоволені позовні вимоги Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 7 365 грн. 85 коп.
14 жовтня 2008 року Відділом державної виконавчої служби Володарського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження на підставі пред'явленого позивачем до виконання судового наказу № 2-а-3369/2008 від 15 вересня 2008 року.
Платіжним дорученням від 30 січня 2009 року відповідач сплатив на рахунок виконавчої служби суму 8 102 грн. 45 коп., у тому числі 7 365 грн. 85 коп. - податковий борг та 736 грн. 59 коп. - виконавчий збір, за призначенням платежу : податковий борг.
Податковим органом зазначену суму погашення податкового боргу було визначено, як несвоєчасне погашення податкового зобов'язання.
Із анализу Закону України « Про виконавче провадження» та Кодексу адміністративного судочинства України вбачається порядок погашення стягнутих судовими рішеннями сум заборгованості та визначається порядок та основні умови виконання судових рішень. Тобто, положення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", якими визначені основні засади сплати податкових зобов'язань, визначених в порядку, встановленому цим законом, взагалі не передбачає процедуру погашення податкової заборгованості, стягнутої на підставі судових рішень.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку щодо неправомірності застосування податковим органом норм підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону України « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо штрафних (фінансових) санкцій за порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань.
За змістом підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" обов'язковою умовою застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань є порушення термінів сплати, встановлених саме Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", тобто строків, визначених підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього Закону.
Положеннями підпункту 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" не передбачено можливості застосування штрафних санкцій за недотримання платником податків встановлених термінів сплати при виконанні судового рішення.
Згідно із статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
За правилами частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на вищезазначене, податковим органом не було додано належних доказів щодо доведення обставин, на яких ґрунтуються вказані позовні вимоги, а саме, правомірність наявності податкового боргу за відповідачем на підставі податкового повідомлення-рішення від 30 березня 2009 року № 0000781700/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а також нарахування пені у розмірі 2 768 грн. 65 коп., внаслідок чого позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 6 449 грн. 90 коп. відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 21 жовтня 2009 року в присутності представників сторін. Постанова у повному обсязі складена 26 жовтня 2009 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Абдукадирова К.Е.