Справа № 462/2927/17
з питань забезпечення позову
14 серпня 2017 року м.Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова О.Б. Постигач, розглянувши заяву позивачапро забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та стягнення коштів -
21.07.2017р. позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якому просить накласти арешт на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності відповідачу.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Відповідно до вимог ч. 1. ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири 11,14 в будинку №5 по вул. Б. Міхновських у м. Львові, стягнути з відповідача на користь позивача збитки в сумі 10000 грн., моральну шкоду в розмірі 3000 грн. та 313123 грн., сплачених за договором купівлі-продажу.
Частиною 3 ст. 152 ЦПК передбачено, що види забезпечення позову мають бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами.
Враховуючи те, що суд позбавлений можливості перевірити вартість належного відповідачу майна на предмет співрозмірності із заявленими позовними вимогами, суд дійшов висновку провідсутність необхідних підстав для забезпечення позову на даній стадії судового розгляду. Крім того, в заяві про забезпечення позовуне наведено ґрунтовних підстав для застосування заходів забезпечення позову, не надано доказів, які мають підтвердити необхідність вжиття негайних заходів щодо арешту майна, відсутні обґрунтовані підстави для вжиття заходів забезпечення позову на даній стадії судового розгляду справи. Викладені в заяві мотиви не дають підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Керуючисьст. ст. 151,153 ЦПК України,
відмовити позивачу в задоволені заяви про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та стягнення коштів.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги через Залізничний районний суд м. Львова протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя Постигач О.Б.