Справа №370/2605/16-ц
Провадження №2/370/943/16
"10" серпня 2017 р. Макарівський районний суд Київської області
в складі: судді Мазки Н.Б.
із секретарем Черковською Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Макарів Київської області цивільну справу за позовом
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Мотижинської сільської ради Макарівського району Київської області про визнання права власності на садибний (індивідуальний) житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за законом,
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до Мотижинської сільської ради Макарівського району Київської області про визнання права власності на садибний (індивідуальний) житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, та дід позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_4, після смерті якого відкрилася спадщина на 1/2 частину садибного (індивідуального) житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1. Власником іншої 1/2 частини садибного (індивідуального) житлового будинку з господарськими будівлями була його дружина ОСОБА_5, яка спадщину після смерті чоловіка прийняла, оскільки проживала разом з ним та фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на вищевказаний житловий будинок, спадкоємцями якої були позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та мати позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_6, яка спадщину прийняла вступивши в управління та володіння спадковим майном, проте оформити не встигла та померла. Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли, вступивши в управління та володіння спадковим майном. Проте отримати свідоцтво про право на спадщину не мають можливості, у зв'язку з відсутністю у спадкодавця документу, який би посвідчував право власності на спадкове майно.
Позивачі просять: визнати за ними право власності по 1/3 частині кожному садибного (індивідуального) житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, вказала про підтримання позовних вимог, просила їх задовольнити.
Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, вказав про підтримання позовних вимог, просив їх задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, вказав про підтримання позовних вимог, просив їх задовольнити.
Від Мотижинської сільської ради Макарівського району Київської області надійшов лист про слухання справи без участі представника, проти задоволення позовних вимог не заперечив.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданого повторно 09.10.2014 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис №5 (а.с.17).
Згідно свідоцтву про одруження серії НОМЕР_2, виданого 10.08.1950 року Мотижинським сільський ЗАГС, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 одружились 11.09.1949 року, про що зроблено відповідний запис № 30, прізвище дружини ОСОБА_5 (а.с.16).
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданого повторно 20.07.2016 року Макарівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області (а.с.8), свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 (а.с.9), свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 (а.с.10); батьком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 (а.с.11) та батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7, свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_8 (а.с.12, 13).
ОСОБА_5 після смерті чоловіка ОСОБА_4 спадщину прийняла - фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном відповідно до вимог ст.549 ЦК Української РСР в редакції 1963 року, що діяв на момент відкриття спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 виданого повторно 18.02.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 43 (а.с.18).
Після її смерті відкрилася спадщина за законом на садибний (індивідуальний) житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1.
Згідно довідки № 819 від 18.11.2016 року Мотижинської сільської ради ОСОБА_5 проживала та була зареєстрована з 25.04.1980 року за адресою: АДРЕСА_1, до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_5. На день смерті проживала та була зареєстрована одна (а.с.55).
Відповідно до вимог ст.527 ЦК Української РСР в редакції 1963 року, що діяв на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5, спадкоємцями можуть бути особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також діти померлого, які були зачаті за його життя і народженні після його смерті.
Згідно ст.529 ЦК Української РСР в редакції 1963 року, спадкоємцями першої черги за законом є в рівних долях діти, дружина та батьки померлого.
Згідно ст.549 ЦК Української РСР в редакції 1963 року, діями, що свідчать про прийняття спадщини є наступні. Так, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном; якщо він подав до нотаріальної контори по місцю відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Згідно довідки №818 від 18.11.2016 року Мотижинської сільської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_6, спадщину після смерті - ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 прийняли, оскільки вчасно до спливу шести місяців з моменту смерті їх матері, вступили в управління і володіння її спадковим майном - сплачували комунальні платежі, обробляли земельну ділянку, здійснювали ремонт будинку (а.с.56).
Згідно свідоцтву про смерть серії НОМЕР_10 виданого 31.10.2015 року Відділом реєстрації смерті у м. Києві Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.19).
Відповідно до ст.551 ЦК Української РСР в редакції 1963 року, якщо спадкоємець, закликаний до спадкоємства за законом або за заповітом, помер після відкриття спадщини, не встигнувши її прийняти в установлений строк (стаття 549 цього Кодексу), право на прийняття належної йому частки спадщини переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
Згідно свідоцтву про народження серії НОМЕР_11 від 24.02.1983 року ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7, її батьками вказані: ОСОБА_11 та ОСОБА_6 (а.с.14).
Згідно свідоцтву про шлюб серії НОМЕР_12 виданого 29.09.2012 року Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_12 та ОСОБА_3 одружилися 29.09.2012 року, прізвище дружини ОСОБА_3 (а.с.15).
Згідно свідоцтву про смерть серії НОМЕР_13 від 03.01.2006 року виданого Відділом реєстрації смерті у м.Києві ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_8 помер (а.с.77).
Отже, встановлено, що право на прийняття належної частки спадщини ОСОБА_6 перейшло до її спадкоємиці ОСОБА_3.
Відповідно до відповіді Макарівської районної державної нотаріальної контори за № 1799/02-31 від 18.11.2016 року, позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, у зв'язку з відсутністю документу, що посвідчує право власності спадкодавця на вказане вище нерухоме майно (а.с. 58).
В погосподарській книзі Мотижинської сільської ради Макарівського району Київської області №10 за 1990 по 1996 роки зроблено особистий запис №695, що власником житлового будинку розташованого у АДРЕСА_1, є ОСОБА_4, його членами сім'ї записані ОСОБА_5 (а.с.57).
Згідно рішенню №46 від 22.08.2013 року виконавчого комітету Мотижинської сільської ради Макарівського району Київської області, вирішено: оформити право приватної власності на домоволодіння АДРЕСА_1, за ОСОБА_5, реєстраційній службі Макарівського районного управління юстиції видати свідоцтво на право приватної власності на домоволодіння АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_5.
Відповідно технічному паспорту, виготовленого ФОП ОСОБА_13, до складу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, входять: житловий будинок під літерою «А», рік побудови 1959, загальною площею 45,7 кв м, житловою площею 16,2 кв. м, погріб з шийкою «Впід», веранда «а», сарай «Б», навіс «В», сарай «Г», убиральня «Д», ганок «а1», колодязь питний «І», ворота «№1», хвіртка «№2», огорожа «№3» вартістю 46757 гривень (а.с.22-26).
Відповідно до п.3.2 наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року №127 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна» із змінами та доповненнями, не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05.08.1992 року.
У відповідності до вимог п.3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, який затверджений Наказом Міністерства Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 13.06.2012 року №304, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що позивачі-спадкоємці прийняли спадщину, до якої увійшов садибний (індивідуальний) житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1, правовстановлюючі документи на який на ім'я померлої ОСОБА_5 не оформлені належним чином.
Керуючись вимогами ст.527, 529, 549 ЦК Української РСР в редакції 1963 року, ст.212-215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, на 1/3 частину садибного (індивідуального) житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1, до складу якого входять: житловий будинок під літерою «А», рік побудови 1959, загальною площею 45,7 кв м, житловою площею 16,2 кв м, погріб з шийкою «Впід», веранда «а», сарай «Б», навіс «В», сарай «Г», убиральня «Д», ганок «а1», колодязь питний «І», ворота «№1», хвіртка «№2», огорожа «№3».
Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, на 1/3 частину садибного (індивідуального) житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1, до складу якого входять: житловий будинок під літерою «А», рік побудови 1959, загальною площею 45,7 кв м, житловою площею 16,2 кв м, погріб з шийкою «Впід», веранда «а», сарай «Б», навіс «В», сарай «Г», убиральня «Д», ганок «а1», колодязь питний «І», ворота «№1», хвіртка «№2», огорожа «№3».
Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, на 1/3 частину садибного (індивідуального) житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1, до складу якого входять: житловий будинок під літерою «А», рік побудови 1959, загальною площею 45,7 кв м, житловою площею 16,2 кв м, погріб з шийкою «Впід», веранда «а», сарай «Б», навіс «В», сарай «Г», убиральня «Д», ганок «а1», колодязь питний «І», ворота «№1», хвіртка «№2», огорожа «№3».
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Макарівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя